Справа № 489/1549/19
Провадження № 1-кп/487/240/20
22.12.2020 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,-
Заводським районним судом м. Миколаєва розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст.115, ч. 1 ст. 263 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зменшилися і продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримував.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор в клопотанні, на даний час не існують, докази, на яких ґрунтується обвинувачення є недопустимими, обвинувачений ОСОБА_8 позитивно характеризується, у зв'язку з чим існують підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, підтримував думку захисника.
Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Судом встановлено, що слідчим-суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва 29.09.2018 року ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався та спливає 04.01.2021 р. До вказаної дати неможливо завершити судовий розгляд з ухваленням судового рішення по суті, оскільки підлягають з'ясуванню обставини вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, необхідно допитати потерпілу, свідків та обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.115, ч. 1 ст. 263 КК України. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, посягає на життя особи, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, злочин за ч. 1 ст. 263 КК України є тяжким та передбачає покарання за його вчинення до семи років позбавлення волі, а тому обвинувачений, усвідомлюючи можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від суду, у зв'язку з чим, не зменшився та продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд також вважає, що не зменшився і продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_9 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, пов'язаних з погрозою вбивством, зберіганням зброї.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 має постійне місце проживання, розлучений, має двох доньок, які проживають окремо від ОСОБА_8 , одна з доньок є неповнолітньою; обвинувачений не працює та не має постійного джерела доходу; перебуває на обліку у лікаря-психіатра, дані про неможливість перебування у слідчому ізоляторі за станом здоров'я відсутні; обвинувачений є учасником АТО, за що отримав нагороди.
Проте, враховуючи серйозність обвинувачення у кримінальному правопорушенні, яке посягає на життя особи, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 в разі доведеності його вини, суд вважає, що наведені захисником доводи не зменшують заявлені раніше ризики, і для їх запобігання застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним, тому є підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого до 60 днів.
Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 199, 331 КПК України,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 19.02.2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена через Заводський районний суд м. Миколаєва до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 22.12.2020 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3