Справа № 520/4198/19
іменем України
"10" грудня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,
за участю: представника позивачки адвоката Палій С.М.,
представника третьої особи без самостійних вимог Ялтиченко О.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою,
в серпні 2019 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, компенсації моральної (немайнової) шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.01.2019 року, о 7 год. 05 хв. на 389 км + 800 м автодороги Київ-Одеса, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Audi А4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушивши Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з транспортним засобом «Cherri Jaggi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачці, в результаті чого останній автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.02.2019 року винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, було визнано ОСОБА_2 .
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачці було завдано матеріальних збитків у вигляді очікуваних витрат на ремонт пошкодженого транспортного засобу, в розмірі, визначеному за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, а також моральну шкоду, компенсацію якої позивачка оцінила в 40 000 грн. 00 коп.
В подальшому позивачка подала заяву про збільшення розміру позовних вимог. Просила стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 96 321 грн. 00 коп., до складу яких ввійшли:
-збитки в вигляді очікуваних витрат на ремонт пошкодженого транспортного засобу в розмірі 44 940 грн. 66 коп., відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи за № 19-8042 від 17.02.2020 року,
-вартість автотоварознавчої експертизи в розмірі 6 028 грн. 80 коп.,
-витрати, пов'язані з направленням відповідачу електронних повідомлень щодо дати проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 776 грн. 40 коп.,
-витрати, пов'язані з паркуванням автомобіля за період з 09.01.2020 року по 31.03.2020 року в розмірі 11 200 грн. 00 коп.,
-проценти, нараховані в рамках кредитного договору, укладеного з метою придбання іншого транспортного засобу замість пошкодженого (необхідність придбання якої була зумовлена ритмом життя (позивачка має декілька місць роботи, самостійно виховує дитину), в розмірі 30 604 грн. 14 коп.,
-витрати, пов'язані з оплатою вартості послуг таксі, яким позивачка була змушена користуватися до придбання нового автомобіля, в розмірі 2 771 грн.
Вимоги щодо стягнення компенсації моральної (немайнової) шкоди залишила без змін.
В судовому засіданні представник позивачки адвокат Палій С.М. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача адвокат Боднарук В.В. в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому зазначав, що відшкодуванню підлягає лише вартість пошкоджених під час дорожньо-транспортної пригоди деталей транспортного засобу. Вимоги щодо моральної шкоди вважав недоведеними.
Представник третьої особи без самостійних вимог у судовому засіданні вказувала на можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, виходячи з вартості затрачених позивачкою на відновлювальний ремонт коштів, з урахуванням зносу транспортного засобу. Інші вимоги позивачки не пов'язані з завданими їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитками.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, оглянувши матеріали адміністративного провадження №473/507/19 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Зокрема судом встановлено, що 08.01.2019 року, о 7 год. 05 хв. на 389 км + 800 м автодороги Київ-Одеса, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Audi А4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушивши Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з транспортним засобом «Cherri Jaggi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачці.
Винним у даній дорожньо - транспортній пригоді визнано ОСОБА_2 , відповідно до постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.02.2019 року винним.
Дана постанова, в силу ч.6 ст. 82 ЦПК України, є обов'язковою для суду, що розглядає справу щодо цивільно - правових наслідків дій особи, стосовно якої вона ухвалена, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
При цьому, розглядаючи справу в цивільному порядку, суд не вправі перевіряти обставини дорожньо - транспортної пригоди, оскільки в справі про адміністративне правопорушення з'ясовуються обставини скоєння дорожньо - транспортної пригоди та вина сторін, внаслідок чого встановлюється наявність чи відсутність вини особи, яка притягується до відповідальності.
У зазначеній дорожньо-транспортній пригоді, автомобілю «Cherri Jaggi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав позивачці, були спричинені механічні пошкодження.
Так, згідно ч.ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (п. 2) та Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (п. 4), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, передбачені ст. 1192 ЦК України.
Зокрема, з урахування обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається з матеріалів справи, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Cherri Jaggi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 44 940 грн. 66 коп., відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи за № 19-8042 від 17.02.2020 року.
Водночас, судом встановлено, що після проведення експертного дослідження вищевказаний транспортний засіб позивачкою відремонтовано.
Згідно до акту виконаних робіт, складеного майстернею «Ідея Гараж», відповідно до договору заказ-наряд № В1666від 30.04.2020 року, загальна вартість витрат позивачки на відновлення пошкодженого автомобіля «Cherri Jaggi», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 52 162 грн. 00 коп., з яких вартість виконаних робіт складає 31 888 грн. 00 коп., вартість деталей та матеріалів - 20 274 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
З огляду на викладене, на користь позивачки підлягає стягненню матеріальна шкода в вигляді витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу в розмірі, який був необхідний для цього, відповідно до наданих останньою доказів, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а саме 37 970 грн. 20 коп. (31 888 + 20 274 х 0,3), а також витрати, пов'язані з направлення електронних повідомлень розмірі 776 грн. 40 коп.
Інші, заявлені позивачкою вимоги, визначені нею як матеріальні збитки, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як зазначалося вище, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала в зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним з видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Проте, витрати, пов'язані з паркуванням автомобіля, проценти за кредитним договором, витрати, пов'язані з оплатою вартості послуг таксі такими витратами не являються.
Що стосується моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України особа, якій неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю завдана моральна шкода, має право вимагати відшкодування такої шкоди особою, яка її завдала, за наявності вини останньої.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода може полягати, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України).
Згідно ч.ч. 3-5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає доведеним той факт, що внаслідок протиправних винних дій відповідача позивачка зазнала моральних страждань, що були обумовлені пошкодженням належного їй майна, зміною звичайного ритму життя та праці.
За встановлених обставин, враховуючи ступінь доведеності, позивачка має право на розумне, виважене та справедливе відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
За такого, оскільки відсутні докази щодо надання відповідачу дозволу органом доходів та зборів на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо автомобіля марки «Audi А4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , факт завдання шкоди позивачу не є страховим випадком, з відповідача на користь позивачки належить до стягнення шкода на підставі ст. ст. 1166, 1167,1187 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати (сплата судового збору, вартості судової автотоварознавчої експертизи)пропорційно до розміру задоволених вимог (32 %), а саме 2 483 грн. 33 коп.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-83, 141, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , матеріальні збитки в розмірі 38 746 (тридцять вісім тисяч сімсот сорок шість) грн. 60 коп., моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., судові витрати в розмірі 2 483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 33 коп. а всього - 46 229 (сорок шість тисяч двісті двадцять дев'ять тисяч) грн. 93 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 21.12.2020 року.
Суддя Л.В.Лузан