Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження 1-кп/641/761/2020 Справа № 641/6985/20
22 грудня 2020 року м.Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова,
громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого,
військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -
03.08.2020 року близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_4 знаходячись в торговому приміщенні супермаркету «Посад» (ТОВ «Реван»), розташованому за адресою: м. Харків, бульвар Жасминовий, 14 В, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою обернення його на свою користь та особистого збагачення за чужий рахунок, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку третіх осіб, шляхом вільного доступу з торгівельного стелажу взяв та сховав до чоловічої сумки, чорного кольору, яку він мав при собі, майно, що належить ТОВ «Реван», а саме: сир ТМ «Spomlek» масою 0,816 кг, у кількості 1 шт., вартістю 185,74 грн., дезодорант-антиперспірант ТМ «Old Spice» об'ємом 50 мл, у кількості 1 шт., вартістю 66,00 грн.
Після цього ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, пройшов з викраденим майном зону касового контролю, не сплативши його вартість та з місця скоєння кримінального правопорушення зник, у подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив майнову шкоду ТОВ «Реван», на загальну суму 251,74 грн.
Також, 03.08.2020 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 знаходячись в торговому приміщенні супермаркету «Траш» (ТОВ «Траш»), розташованому за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Сталінграда, 171, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою обернення його на свою користь та особистого збагачення за чужий рахунок, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку третіх осіб, шляхом вільного доступу з торгівельного стелажу взяв та сховав до своєї сумки, чорного кольору, яку мав при собі, майно, що належало ТОВ «Траш», а саме: ковбасу ТМ «Ювілейний», у кількості 2 шт., кожна вагою по 300 г, на загальну суму 191,92 грн., сир ТМ «Звени Гора» у кількості 2 шт., кожний вагою по 200 г, загальною вартістю 109,64 грн., м'ясо креветки ТМ «Санта Бремон», у кількості 1 шт., вагою 200 г. вартістю 74,96 грн., тим самим незаконно заволодів ним.
Після цього, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення зазначеного товару, пройшов з ним зону касового контролю, не сплативши його вартість, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений службою охорони ТОВ «Траш».
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені кримінальних правопорушень визнав повністю, у скоєному розкаявся, та пояснив, що 03.08.2020 року близько 12 год. він перебував в супермаркеті «Посад», та взяв з торгівельної полки та сховав до своєї сумки сир у кількості 1 шт., та дезодорант у кількості 1 шт., вартістю 66,00 грн. Після чого, пройшов зону касового контролю та покинув вказаний супермаркет. Вищезазначеним майном він розпорядився на свою користь.
Також, 03.08.2020 року близько 15 год. він перебував в супермаркеті «Траш», розташованому за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Сталінграда, 171, де з торгівельного стелажу взяв та сховав до своєї сумки, ковбасу у кількості 2 шт., сир у кількості 2 шт., та м'ясо креветки. Проходячи зону касового контролю він був зупинений охороною супермаркету. Витрати на проведення експертиз не оспорював.
Представники потерпілих ТОВ «Реван» - ОСОБА_6 та ТОВ «Траш» - ОСОБА_7 до судового засідання не з'явились, надали до суду заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутності, при призначенні покарання покладалися на розсуд суду.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальних актах, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз'яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, з'ясувавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, за згоди учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в таємному викрадення чужого майна (крадіжка), за епізодом від 03.08.2020 року о 12 год. 30 хв., вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.185 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за епізодом від 03.08.2020 року о 15 год. 00 хв., вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України.
Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок та нетяжкий злочин, повністю визнав себе винним та щиро розкаявся у вчиненому, що відповідно до ст.66 КК України визнається судом обставиною, що пом'якшує покарання.
Обставин відповідно до ч.2 ст.67 КК України, що обтяжує покарання судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання і вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства і ОСОБА_4 слід обрати покарання у виді обмеження волі із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст.75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Саме таке покарання обвинуваченому, на думку суду буде справедливим та достатнім і сприятиме його виправленню та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати про притягненню експерта. Згідно довідки від 17.08.2020 про витрати на проведення експертизи № 6/1852СЕ-20 становлять 490 грн. 35 коп., та довідки від 21.08.2020 про витрати на проведення експертизи № 6/1851СЕ-20 становлять 653 грн. 80 коп., а всього витрати в розмірі 1144 грн. 15 коп., які повинні бути стягнуті з ОСОБА_4 на користь держави.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч.1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку протягом 2 (двох) років не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем свого проживання;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем свого проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 15 коп.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку вручається прокурору та обвинуваченому.
Інші учасники мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя - ОСОБА_1