Провадження № 2-а/641/115/2020 Справа №641/8423/20
21 грудня 2020 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Ященко С.О.,
за участю секретаря судового засідання Шелудченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 641/8423/20
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову АА № 00007498 про притягнення його до адміністративної відповідальності, стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 30.09.2020 року о 12:00 годині у м. Києві за адресою вул. Костьольна, 10, він залишив свій автомобіль HUINDAI ACCENT, номерний знак НОМЕР_1 . Автомобіль був припаркований у місці, в якому не створював перешкод дорожньому руху або загрози безпеці руху. Розмітка дороги, дорожні знаки не встановлювали заборон щодо паркування в даному місці. Вважає, що не може існувати достатніх та допустимих доказів, які б вказували на недотримання водієм п. 15.9 «г» ПДР України. Також зазначає, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення, правопорушення було скоєно у Шевченківському районі міста Києва, а виносив постанову інспектор відділу інспекції з паркування Святошинського району управління (інспекції) з паркування, що є порушенням. Належним доказом доведення інкримінованого йому правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення. Така фіксація не здійснювалась, а відстань визначалась інспектором візуально, відтак, навіть фото не може бути належним доказом, що підтверджує порушення позивачем вимог п. 15.9 «г» ПДР.
Ухвалою суду від 09.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування свого відзиву посилається на те, що 30.09.2020 року об 12:29 годині, головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Святошинського району управління (інспекції) з паркування Департаменту Тур О.О. на вул. Костьольна, 10 в м. Києві було зафіксовано розміщення транспортного засобу HUINDAI ACCENT, номерний знак НОМЕР_1 , ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушено вимоги пункту 15.9 г) ПДР. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення. при здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів. На виконання вказаних вище приписів, інспектором Тур О.О. було здійснено фотофіксацію (із зазначенням дати, місця розташування транспортного засобу та географічних координат) вказаних обставин в кількості трьох зображень з різних ракурсів. У подальшому інспектором Тур О.О. за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів було встановлено, що вищевказаний автомобіль належить ОСОБА_1 на праві власності. Встановивши відповідальну особу, а саме: гр. ОСОБА_1 , за яким зареєстровано транспортний засіб HUINDAI ACCENT, номерний знак НОМЕР_1 , інспектором було винесено постанову від 30.09.2020 серії АА №00007498 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої на гр. ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Щодо аргументів позивача про відсутність підстав у головного інспектора відділу інспекції з паркування у Святошинському районі застосовувати стягнення на території Шевченківського району м. Києва зазначає, що відповідно до п. 5.3.3 Положення про управління (інспекцію) з паркування Департаменту, затвердженого наказом Департаменту від 30.07.20 № Н-341 заступник директора Департаменту - начальник управління (інспекції) з паркування Департаменту має право залучати інспекторів з паркування для виконання посадових обов'язків в інших адміністративних районах Києва незалежно від їх територіальної приналежності, що і було здійснено при винесенні оскаржуваної позивачем постанови. Відносно доводів позивача про відсутність здійснення інспектором ОСОБА_2 заміру відстані при винесенні оскаржуваної постанови, зазначає, що незрозуміло про доцільність існування підтвердження знаходження транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, оскільки ліве переднє колесо транспортного засобу HUINDAI ACCENT, номерний знак НОМЕР_2 знаходиться в зоні дії самого пішохідного переходу. Враховуючи викладене, зазначає, що інспектором Тур О.О. були повністю дотримані норми чинного законодавства України при винесенні оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії АА №00007498 від 30.09.2020 року і підстави для задоволення позову відсутні.
Позивач надав до суду додаткові пояснення по справі, в яких пояснив, що відповідачем не додано доказів, які б підтверджували, що заступник директора департаменту - начальник управління (інспекції) з паркування станом на день складання оскаржуваної постанови реалізував своє право залучити інспектора Святошинського району ОСОБА_2 до виконання посадових обов'язків у Шевченківському районі.
У судове засідання позивач не з'явився, направив заяву про проведення судового розгляду за його відсутності.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 30.09.2020 року серії АА № 00007498, складеною інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Святошинського району управління (інспекції) з паркування департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Тур О.О., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. З вищевказаної постанови вбачається, що транспортний засіб HYUNDAI Accent, номерний знак НОМЕР_3 , 29.09.2020 року о 12-29на вул. Костьольна, 10 в м. Києві зупинено ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушено п. 15.9г) Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУПАП.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 15.1, п. 15.2 п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). Зупинка забороняється: на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до п. 1.10 вищевказаних Правил, пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч. Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим - пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України).
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).
Згідно з ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем надано фотознімки, які здійснено 29.09.2020 року о 1:29:40 у місті Київ, вул. Костьольна, 10, на фотознімках вказані координати місця. На фотознімках автомобіль HYUNDAI Accent, номерний знак НОМЕР_3 , розташований безпосередньо на пішохідному переході ("зебрі"), з огляду на що доводи позивача про відсутність заміру відстані розташування його автомобіля від пішохідного переходу не заслуховують на увагу.
При цьому, порушення пп. «г» п. 15.9 Правил дорожнього руху не покладає на відповідну посадову особу обов'язку впевнитись у тому, чи призвели такі дії до перешкоди дорожнього руху, оскільки ч.3 статті 265-4 КУпАП містить визначення щодо розміщення ТЗ таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює перешкоди дорожньому руху. Так, ТЗ вважається таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює перешкоди дорожньому руху, якщо він розміщений ближче 10 метрів від пішохідного переходу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вчинення позивачем порушення п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху підтверджено належними і допустимими доказами.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України, не розраховуючи на те, що факт вчинення правопорушення не буде належним чином зафіксований.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстави для її скасування відсутні.
Доводи позивача про перевищення повноважень інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Святошинського району управління (інспекції) з паркування департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Тур О.О. внаслідок здійснення фіксації правопорушення поза межами свого району є необґрунтованими, оскільки відповідно до відповідно до п. 5.3.3 Положення про управління (інспекцію) з паркування Департаменту, затвердженого наказом Департаменту від 30.07.20 № Н-341 заступник директора Департаменту - начальник управління (інспекції) з паркування Департаменту має право залучати інспекторів з паркування для виконання посадових обов'язків в інших адміністративних районах Києва незалежно від їх територіальної приналежності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про залишення постанови від 30.09.2020 року серії АА № 00007498 без змін, а позовної заяви ОСОБА_1 - без задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до приписів ч. 5 ст.139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову від 30.09.2020 року серії АА № 00007498 - без змін.
Витрати зі сплати судового збору покласти на ОСОБА_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_4 ).
Відповідач: Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Леонтовича, буд. 6, код 37405284).
Повний текст рішення складено 21.12.2020 року.
Суддя С. О. Ященко