73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
29.08.2007 Справа № 16/210-ПД-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірнього підприємства "Херсоноблагролізінг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон-Хортиця"
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
від позивача : Кучерявий О. С., представник, дов. .№ б/н від 07.08.07р., Гнедаш І. В. довіреність № 1 від 01.12.2006р., представник;
від відповідача: Александров Ю.Ю., дов. б/н від 23 березня 2007р.
від 3-ї особи: Маляренко О. Є. довіреність № 16-119/1-06 від 19.12.2006р., представник;
ДП “Херсоноблагролізинг» (позивач) звернувся до суду з заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 86 від 24.07.06, укладеного між ним та ТОВ “Херсон-Хортиця» (відповідачем).
Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає, що договір укладений відповідно до приписів чинного законодавства, його дійсність визнана судовим рішенням у справі № 13/344-пд-06.
Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог в якій також просить залучити до розгляду справи в якості відповідача-2: Херсонську товарну біржу "Алмаз" та визнати недійсним аукціон, який відбувся 24 липня 2006р. Суд зазначену заяву відхиляє, оскільки вона подана з порушенням прав позивача, які передбачені ст. 22 ГПК України. Відповідно до зазначеної статті позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу, або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, або зменшити розмір позовних вимог.
Із огляду на подану заяву суд, дійшов до висновку, що позивач не збільшує раніше заявлені позовні вимоги, а доповнює позов новою позовною вимогою, яку заявляє до Херсонської товарної біржі "Алмаз", яка не є стороною у судовому провадженні за справою 16/210-ПД-07. В зв'язку з цим, суд зазначену заяву відхиляє та роз'яснює, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом щодо визнання недійсним аукціону, що відбувся 24 липня 2006р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Херсон-Хортиця" та ДП "Херсоноблагролізинг" 24.07.06 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна: адмінбудівля літ.» А», підкрановий шлях № 4, під'їзний залізничний шлях № 14, огорожа та споруди № 5,11,12
Договір був укладений на товарній біржі “Алмаз», про що свідчить реєстрація цього договору за № 86 від 24.07.06 у журналі реєстрації біржових угод. Відповідно до вимог ст. 220 ЦК України договір був визнаний дійсним за рішенням господарського суду Херсонської області у справі № 13/344-пд-06
Актом приймання передачі від 24.07.06 куплене майно було передане Покупцеві.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Таким чином, істотними умовами договору купівлі продажу повинно бути домовленість між сторонами про визначення конкретного майна, яке підлягає купівлі -продажу, його ціна.
Позивач звернувся до суду з позовною вимогою щодо визнання договору недійсним, оскільки, на його думку, він укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, без наявності достатніх повноважень у голови ліквідаційної комісії, оскільки з приводу відчуження нерухомого майна, що було предметом спірного договору, не було погодження колегіального органу -ліквідаційної комісії. Відчуження нерухомого майна, на думку позивача, також було проведено з порушенням вимог наказу Фонду держмайна № 1976 від 22.09.00 "Про затвердження положення про порядок продажу на аукціоні за конкурсом основних засобів, що є державною власністю". Згідно наказу зазначений продаж майна підприємства був можливий тільки за умов отримання відповідного дозволу на відчуження. Також, на думку позивача, при укладенні спірного договору було порушено статут підприємства, зокрема п.3.4 статуту. Згідно цього пункту дії підприємства щодо розпорядженням майном, що є власністю компанії здійснюється лише за згоди голови правління компанії. На думку позивача, майно, що було продано за спірним договором є власністю ВАТ НАК “Украгролізинг», оскільки останній передав його до статутного фонду підприємства позивача.
Відповідно до Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнання угод недійсними» господарський суд, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме,: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При розгляді справи суд досліджував обставини, що визначенні у Роз'ясненнях президії Вищого господарського суду України
Правлінням НАК "Украгролізинг"14.06.05 було прийнято рішення про ліквідацію дочірнього підприємства "Херсоноблагролізинг", призначено ліквідаційна комісія. За п.4 рішення визначено, що з дня призначення ліквідаційних комісій до них переходять всі повноваження по управлінню справами відповідних дочірніх підприємств, що ліквідуються. Також ліквідаційним комісіям п.6 рішення надано ряд повноважень, зокрема, установити порядок та визначити строки проведення ліквідації, оцінити наявне майно підприємства, розрахуватися із кредиторами, скласти ліквідаційний баланс та надати його НАК "Украгролізинг". За п.6.6 рішення грошові кошти, що належать дочірнім підприємствам, що ліквідуються, включити в виручку від розпродажу їх майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, іншими кредиторами передати НАК "Украгролізинг". За додатком № 4 до рішення був затверджений персональний список ліквідаційної комісії позивача. Згідно додатку головою ліквідаційної комісії був визначений Григоренко В. Л.
Відповідно до приписів ст.60 ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником майна суб'єкта господарювання. Орган, який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами. Ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовими повідомленнями кожного з них про ліквідацію. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику, чи органу, який призначив ліквідаційну комісію.
Із огляду на встановлені факти та приписи наведеного законодавства, ліквідаційна комісія щодо проведення процедури ліквідації підприємства позивача була створена у відповідності до законодавчих норм, надані їй повноваження також відповідають вимогам законодавства. Із зазначеного виплаває, що однією із задач, які покладені засновником на створену ліквідаційну комісію є виявлення кредиторів, оцінка майна підприємства та задоволення вимог кредиторів за рахунок грошових коштів підприємства, в тому числі і коштів, що будуть надходити від реалізації зазначеного майна. Також засновник, на час виконання ліквідаційною комісією основних повноважень щодо ліквідації підприємства поклав на неї функції здійснення поточного управління підприємством.
Таким чином, ліквідаційна комісія набула права продажу майна підприємства з цілю погашення кредиторської заборгованості.
На виконання повноважень ліквідаційною комісією ДП «Херсоноблагролізинг»17.04.06 приймається рішення про реалізацію автомобіля ГАЗ-3102 «Волга». Комісія зазначила, що в подальшому виникненню зобов'язань по ПДВ та заборгованості заробітної плати дозволити продаж майна ДП "Херсоноблагролізинг" згідно законодавства України.
Зазначене спростовує доводи позивача, що спірне майно продане без погодження всіх членів ліквідаційної комісії.
Із огляду на встановлене суд дійшов до висновку, що на підставі рішення ВАТ НАК "Украгролізинг" від 14.06.05 та рішення ліквідаційної комісії від 17.04.06 голова ліквідаційної комісії набув повноважень щодо укладання спірного договору.
Відповідно до Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 “ Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнання угод недійсними» наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником. Який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення другої сторони угоди чи її представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди ( прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні).
Відповідач надав докази, що він перерахував договірну ціну 150282 грн. платіжними дорученнями № 368 від 04.08.06 та № 357 від 03.08.06. Сторони не надали доказів, що позивач зазначені кошти повернув. Відповідач надав акт приймання-передачі купленого майна від 24.07.06, підписаний сторонами. Відповідач пояснив, що з того часу куплене майно він використовує на свій розсуд. Позивач зазначені факти не оспорив та не надав доказів, що після укладення спірного договору він намагався повернути продане майно у будь-який спосіб.
Із огляду на встановлене суд дійшов до висновку, що встановлені факти свідчать про схвалення укладеного спірного договору позивачем, навіть як би у голови ліквідаційної комісії на день укладення договору не було повноважень.
Судом не приймаються доводи позивача щодо погодження відчуження основних засобів державного підприємства Фондом державного майна України. Дійсно, згідно статутних документів підприємства ДП “Херсоноблагролізинг» є підприємством з загальнодержавною формою власності. Однак, позивач мав би рацію, як що б мова йшла про реалізацію основних засобів функціонуючого підприємства. В даному випадку, реалізація нерухомого майна була проведена в межах ліквідаційної процедури, визначеної засновником.
В ході розгляду справи судом досліджувалося питання кому належало майно, що було предметом купівлі-продажу спірного договору. Позивач надав свідоцтво про право власності від 16.04.02 та витяг із державного реєстру реєстрації права власності на нерухоме майно. Згідно наданих документів власником проданого майна був визначений позивач. Таким чином, наведені докази спростовують доводи позивача щодо порушення п. 3.4 статуту в частині реалізації майна, яке належить засновнику - ВАТ НАК "Украгролізинг".
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що спірний договір укладений відповідно до чинного законодавства..
Керуючись ст.ст. 82 ,84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Л.М. Немченко
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 06 вересня 2007р.