П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1395/20
Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. Дата і місце ухвалення: 14.08.2020р., м. Херсон
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги,
В червні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги від 04.11.2019р. №Ф-49315-17 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 109 202,87 грн.
Позов обґрунтовувала тим, що спірну вимогу сформовано відповідачем на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків від 20.03.2019р. №174/21-22-13-05/ НОМЕР_1 , про проведення якої ФОП ОСОБА_1 не була повідомлена у встановленому законодавством порядку. У зв'язку з цим, позивач була позбавлена можливості надати необхідні документи на спростування висновків податкового органу та оскаржити дії і рішення останнього у визначений законодавством строк. Крім того, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019р. №Ф-49315-17 складено контролюючим органом з порушенням строків, встановлених пунктом 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 14.08.2020р. та ухвалити нове судове рішення - про задоволення позову.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі сформувало оскаржувану вимогу без врахування відомостей та податкової звітності, що були надані податковому органу позивачем за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. та, відповідно, були наявні у контролюючого органу станом на 27.11.2019р.
Також, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково, без відповідних на те доказів, розцінив як технічну помилку зазначену у вимозі відповідача від 04.11.2019р. №Ф-49315-17 дату виникнення заборгованості 27.11.2019р. Крім того, судом не враховано, що пункт 50.2 статті 50 Податкового кодексу України обмежує право подавати уточнюючу звітність (розрахунок) лише під час документальної перевірки (яка завершується датою складання акта), але не позбавляє платника права зробити це після її завершення.
Посилається апелянт і на те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що сума боргу, визначена у вимозі від 04.11.2019р. №Ф-49315-17, містила в собі якійсь податкові повідомлення-рішення, в той час як зі змісту спірної вимоги чітко слідує, що вказана вимога сформована лише за несплату єдиного соціального внеску. У вимозі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зазначено реквізити, на які податковий орган вимагає оплату недоїмки, де визначено один рахунок - рахунок для сплати ЄСВ. Про будь-які інші види податку у спірній вимозі не йдеться.
Апелянт зазначає, що податковим органом було порушено строки обчислення боргу зі сплати ЄСВ, а також порушено процедуру, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало письмовий відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 , в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач просить суд апеляційної інстанції врахувати, що позивачем пропущено встановлений статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк на оскарження вимоги про сплату боргу з ЄСВ, який складає 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником вимоги про сплату боргу або рішення про результати розгляду скарги в адміністративному порядку. Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вважає необґрунтованими посилання апелянта на неправомірність здійснення позапланової перевірки та зазначає, що питання проведення перевірки виходить за межі позовних вимог та не досліджувалося судом першої інстанції. Також, відповідач посилається на безпідставність посилань апелянта на те, що податкова вимога від 04.11.2019р. №Ф-49315-17 з боргом станом на 31.10.2019р. не має відношення до оскаржуваної ФОП ОСОБА_1 вимоги від 04.11.2019р. №Ф-49315-17 У з боргом станом на 27.11.2019р. Вимога з позначкою «У» є узгодженою та саме ця вимога підлягає направленню до органу державної виконавчої служби.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, з 30.04.2015р. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, основним видом економічної діяльності якої є Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (КВЕД 47.99).
Відповідно до службової записки від 19.11.2018р. №209/2122-51-13 відділ контроль-перевірочної роботи фізичних осіб Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі отримав податкову інформацію, що згідно з відомостями бази даних ДРФО щодо отриманих доходів за ознакою « 157» ФОП ОСОБА_1 одержала від виконкому Антонівської селищної ради дохід за 2017 рік в сумі 312 296,00 грн., однак не подала податкову декларацію за 2017 рік.
У період з 11.03.2019р. по 13.03.2019р., на підставі наказу від 28.01.2019р. №158, головним державним ревізором-інспектором відділу контроль-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Лемчик І.М. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017р. до 31.12.2017р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства період з 01.01.2017р. до 31.12.2017р.
За результатами перевірки складено акт від 20.03.2019 № 174/21-22-13-05/ НОМЕР_1 , у висновках якого, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого визначена сума єдиного внеску за 2017 у розмірі 68705,13 грн.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що чистий дохід позивача за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. складає 312 296,00 грн. за ознакою доходу « 157». Платник податків ОСОБА_1 , яка знаходилася на загальній системі оподаткування без використання праці найманих працівників, повинна була нараховувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22% на суму, визначену на підставі даних річної податкової декларації, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. У зв'язку з неподанням звітності за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. перевіркою визначено суму чистого оподатковуваного доходу 312 296,00 грн., з якої проводився розрахунок єдиного внеску.
На підставі висновків акту перевірки від 20.03.2019р. №174/21-22-13-05/ НОМЕР_1 контролюючим органом прийнято вимогу про сплату боргу від 17.04.2019р. №Ф-0001921305 на суму 68705,13 грн., яку отримано ФОП ОСОБА_1 23.04.2019р.
Зазначену вимогу фізичною особою-підприємцем не оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до картки обліку платника податків станом на 30.04.2019р. за позивачем рахувалася заборгованість в розмірі 21078,35 грн. За наслідками проведеної перевірки сума боргу по обліковій картці збільшилася до 109 202,87 грн.
У зв'язку із збільшенням суми боргу відповідачем сформована та направлена на адресу ОСОБА_1 вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019р. №Ф-49315-17, якою позивача повідомлено, що загальна сума боргу платника єдиного внеску станом на 31.10.2019р. становить 109 202,87 грн. (з яких: недоїмка - 95291,84 грн., штраф - 13911,03 грн., пеня - 0,00 грн.).
Не погоджуючись із правомірністю вказаної вимоги ФОП ОСОБА_1 оскаржила її в судовому порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 , дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність винесення вимоги від 04.11.2019р. № Ф-49315-17 У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 109202,87 грн. При цьому, суд першої інстанції визнав безпідставними твердження позивача про порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення перевірки, а також про порушення Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі порядку та строків формування і надіслання на адресу позивача спірної вимоги.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 виходячи з наступного.
Згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі Закон №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз.2 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI).
Таким чином, позивач як фізична особа-підприємець, який знаходиться на загальній системі оподаткування, починаючи з 01.01.2017р. зобов'язана сплачувати єдиний внесок, також у випадку не отримання доходу (прибутку) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Частиною 3 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до п.1 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449 (далі Інструкція №449), до платників, які не виконали визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Абзацом 3 частини 2 розділу VI Інструкції №449 встановлено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) (абз.9 п.3 розділу VI Інструкції №449).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Відповідно до п.4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Таким чином, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі як актів документальних перевірок, так і даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
При цьому, положеннями законодавства не передбачено обов'язкової умови для формування вимоги проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акту. Вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається разом з актом документальної перевірки виключно у випадку, коли виявлені у ході документальної перевірки дані свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами.
Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується не лише на підставі актів документальних перевірок. Відображення в інформаційній системі фіскального органу даних про наявність у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску є самостійною і достатньою підставою для формування вимоги про сплату боргу.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, оскільки облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів є такою ж самостійною підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.
Правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2019 року по справі №826/25425/15.
При зверненні з даним позовом до суду першої інстанції та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що спірну вимогу від 04.11.2019р. №Ф-49315-17 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 109 202,87 грн. прийнято Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків від 20.03.2019р. №174/21-22-13-05/ НОМЕР_1 , про проведення якої ФОП ОСОБА_1 не була повідомлена у встановленому законодавством порядку. Також, позивач стверджує, що спірну вимогу складено контролюючим органом з порушенням строків, встановлених пунктом 3 розділу VI Інструкції №449, яким передбачено прийняття контролюючим органом в десятиденний строк з дня вручення платнику податків акта перевірки.
Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи апелянта, оскільки на підставі акту перевірки від 20.03.2019р. №174/21-22-13-05/ НОМЕР_1 відповідачем сформовано податкову вимогу від 17.04.2019р. №Ф-0001921305 на суму 68705,13 грн., яку отримано ФОП ОСОБА_1 23.04.2019р. та яку не оскаржено позивачем в судовому порядку.
Вимогу же про сплату боргу від 04.11.2019р. №Ф-49315-17 прийнято відповідачем на підставі даних інформаційної системи фіскального органу про наявність у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску.
У зв'язку з цим, колегія суддів не надає правової оцінки дотриманню Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 , обґрунтованості висновків акту перевірки від 20.03.2019р. №174/21-22-13-05/ НОМЕР_1 та правомірності прийнятих за її наслідками рішень.
Що ж до посилань апелянта на те, що у вимозі від 04.11.2019р. №Ф-49315-17 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 109 202,87 грн. необґрунтовано зазначено про наявність у позивача заборгованості станом на 27.11.2019р. колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.4 розділу VI Інструкції №449 при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці вимоги: службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги під підпис; працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції,- у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця вимоги; інформаційно-телекомунікаційною системою контролюючого органу - у разі надсилання вимоги до електронного кабінету платника (для платників, які пройшли ідентифікацію в електронному кабінеті та обрали спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі).
У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пунктом 5 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред'являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.
Матеріалами справи підтверджено, що 04.11.2019р. відповідачем сформована та направлена на адресу ОСОБА_1 вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-49315-17, якою позивача повідомлено, що загальна сума боргу платника єдиного внеску станом на 31.10.2019р. становить 109 202,87 грн. (з яких: недоїмка - 95291,84 грн., штраф - 13911,03 грн., пеня - 0,00 грн.).
Згідно відомостей наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію вказаної вимоги, у якій зазначено заборгованість станом на 31.10.2019р., отримано ФОП ОСОБА_1 14.11.2019р.
Заборгованість позивачем не сплачено. Вимогу про сплату боргу у встановлений 10-денний строк не оскаржено.
Вимога №Ф-49315-17-У від 04.11.2019р. правомірно не була направлена контролюючим органом позивачу, оскільки вимога з літерою «У» в третій частині є узгодженою та, відповідно до п.4 розділу VI Інструкції №449, направляється до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, що і мало місце у даному випадку.
При цьому, вказівка у вказаній вимозі про наявність заборгованості станом на 27.11.2019р. свідчить про те, що станом на вказану дату заборгованість є узгодженою та підлягає стягненню органами ДВС.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку про те, що Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено законність спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки). А відтак, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 ґрунтуються на помилковому тлумаченні позивачем норм матеріального права та висновків суду щодо відмови в задоволенні позову не спростовують.
А відтак, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа, у відповідності до п.6 ч.6 ст.12 КАС України, є справою незначної складності та розглядалася судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, тому рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 22 грудня 2020 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова