П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2020 р. Категорія: 105000000м.ОдесаСправа № 400/3858/20
Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капитал” про визнання протиправною та скасування постанови від 28.08.2020 ВП № 62905166, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни за участі третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця від 28.08.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62905166, мотивуючи його тим, що боржник зареєстрована, проживає та працює у м. Миколаєві, а тому відсутні підстави для прийняття до виконання виконавчого напису нотаріуса та відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі м. Києва.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2020 року ВП № 62905166.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, а тому відповідач діяв у встановленому порядку та відповідно до вимог чинного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 17376, про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” заборгованість в розмірі 25 044, 59 грн.
28.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою Марією Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62905166 з виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 17376 від 14.08.2020 року.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вказана у виконавчому написі від 14.08.2020 року № 17376 чи в заяві стягувача інформація про місце проживання боржника, не може слугувати достатньою та достовірною підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві, без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання боржника на час відкриття виконавчого провадження, адже, у протилежному випадку, допускалася б можливість зазначення стягувачем будь-якої адреси боржника (непідтвердженої доказами) задля штучної зміни виконавчого округу.
П'ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України № 1404-VIII, виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Статтею 4 Закону №1404-VIII визначено вимоги до виконавчого документа, а саме у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Пунктом 10 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частинами 1, 2 статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім:
1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;
5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
9) рішень про конфіскацію майна;
10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із ч.1 ст.19 Закону №1404-VIII право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно із п.1 ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч.3 ст.26 № 1404-VIII).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.26 Закону№1404-VIII).
З аналізу вищевказаних норм права слідує наступне: якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження його майна розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює свою діяльність, та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження для їх виконання, якщо не виявлено жодної з передбачених законом підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.
Разом з тим, жодною нормою чинного законодавства не передбачено обов'язку приватного виконавця до відкриття виконавчого провадження перевіряти місце проживання/перебування боржника, яке вказано, зокрема, у виконавчому написі нотаріуса, на підставі якого відкривається відповідне виконавче провадження.
Слід зазначити, що Законом № 1404-VIII не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 804/6996/17 та від 30.04.2020 у справі № 580/3311/19.
Колегією суддів встановлено, що у виконавчому написі приватного нотаріуса Житомирського міського центрального округу Гораєм Олегом Станіславовичем від 14.08.2020 року № 17376, за наслідками розгляду якого приватним виконавцем Малковою М.В. 28.08.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62905166, зазначено адресу реєстрації : АДРЕСА_1 та адресу проживання боржника: АДРЕСА_2 .
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до положень ч.1 ст.19, ч.2 ст. 24 Закону №1404-VIII право вибору пред'явлення виконавчого документу належить стягувачу за місцем реєстрації або ж за місцем боржника.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що виконавчий документ подано, зокрема, за місцем проживання (перебування) боржника - фізичної особи, на яке розповсюджується діяльність приватного виконавця, що є достатнім для прийняття виконавчого документа до виконання, оскільки перевірки місцезнаходження боржника приватним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження положеннями чинного законодавства не передбачено, колегія суддів дійшла висновку, що спірну постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62905166 приватним виконавцем винесено цілком правомірно та обґрунтовано.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі № 400/3858/20, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у позові ОСОБА_1 , - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Семенюк Г.В.
Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.