П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 947/16050/20
Головуючий в 1 інстанції: Науменко А.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 6 жовтня 2020р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови та припису,-
У червні 2020р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до УДАБК Одеської міської ради, в якому просила скасувати:
- постанову від 27.12.2019р. про притягнення до відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП;
- припис від 13.12.2019р. за №739/19 про усунення допущених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що постановою №884/19 від 27.12.2019р. УДАБК ОМР її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, а саме за порушення ч.1 ст.34 та абз.1 ч.2 ст.36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 року №466.
Підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зазначено здійснення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 із втручанням у несучі конструктивні елементи будинку шляхом влаштування отвору розміром 300 на 120 мм у частині капітальної стіни між приміщеннями квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 та влаштуванням прибудови з втручанням у несучі зовнішні стіни будинку. Також, підставою зазначено пошкодження суміжної несучої стіни сусідської квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 під час будівельних робіт.
Позивачка вказує на те, що наведені в постанові твердження не відповідають дійсності, ніяких будівельних робіт, які регламентовані «Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт» вона не проводила та не вчиняла будівельні роботи пов'язані із втручанням у несучі стіни будинку в тому числі і в зовнішні з влаштуванням прибудови.
При цьому позивачка вказує, що нею проводився лише поточний ремонт придбаної квартири, в процесі якого, по, саме необережності майстра, при прикрученні частини кухні було пробито дірку в стіні з суміжною квартирою ОСОБА_3 , наслідки чого були відразу ж усунуті.
Посилаючись на вказане просила позов задовольнити.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 6 жовтня 2020р. адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову №884/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП, винесену 27.12.2019р. УДАБК ОМР.
Скасовано припис, винесений 13.12.2019р. УДАБК ОМР про усунення допущених ОСОБА_1 порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
В апеляційній скарзі УДАБК ОМР, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду - без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що УДАБК не підтверджено належними доказами, що позивачкою дійсно вчинено порушення норм містобудівного законодавства, а тому оскаржувані рішення УДАБК підлягають скасуванню.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №48453095 від 30.08.2019р., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 190742637 від 28.11.2019р.).
Згідно Акту №002095 від 13.12.2019р. складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, на об'єкті «виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 », виявлено, що власником квартири ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи із реконструкції даної квартири із втручанням в несучі та конструктивні елементи будинку, шляхом: влаштування отвору розміром 300 Х 120мм у частині капітальної стіни між приміщеннями квартири АДРЕСА_5 ; влаштування прибудови з втручанням у несучі зовнішні стіни будинку, а при виконанні цих будівельних робіт, пошкоджено суміжну несучу стіну сусідської квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_3 , а саме влаштовано отвір розміром 300 Х 120 мм. Інформація в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, стосовно будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , відсутня.
Вказане свідчить, що ОСОБА_1 порушено вимоги ч.1 ст.34 та абз.1 ч.2 ст.36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011р. №466.
13.12.2019р. головним спеціалістом інспекційного відділу №1 УДАБК ОМР Чернявською В.О. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.96 КУпАП, згідно якого було повідомлено, що справу буде розглянуто у приміщенні УДАБК ОМР за адресою: м.Одеса, вул.Черняховського, 6 (каб.321), о 14 год. 00 хв. 27.12.2019р. та роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також, 13.12.2019р. головним спеціалістом інспекційного відділу №1 УДАБК ОМР ОСОБА_4 було складено припис про усунення порушення вимог містобудівного законодавства шляхом приведення об'єкту у відповідність до первинного стану, з визначенням технічного стану несучих конструкцій та можливості його експлуатації за допомогою розрахункового та інструментального методів дослідження конструкцій, або отримання документів які надають право на виконання будівельних робіт у строк до 13.02.2020р..
27 грудня 2019р. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, заступником начальника Управління - начальника інспекційного відділу №1 УДАБК ОМР Єфремовим В.Ю. прийнято постанову за №884/19, якою ОСОБА_5 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, та накладено на позивачку адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200грн..
Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних дій та рішень УДАБК ОМР, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.1,2,3 ст.41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р. за №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Зазначені положення Закону кореспондуються із приписами, передбаченими Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ за №553 від 23.05.2011р..
Разом з цим, за правилами пп.16,17,18 Порядку від 23.05.2011р. №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Згідно з пп.19,20,21 Порядку від 23.05.2011р. №553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Аналізуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також на усунення порушень суб'єктів містобудування у цій сфері.
У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовою особою складаються протокол, акт перевірки та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, вирішити питання про відповідальність суб'єкта містобудування.
Так, з матеріалів справи вбачається, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 - ОСОБА_1 нібито виконуються будівельні роботи із реконструкції даної квартири із втручанням в несучі та конструктивні елементи будинку, шляхом: влаштування отвору розміром 300 Х 120мм у частині капітальної стіни між приміщеннями квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 ; влаштування прибудови з втручанням у несучі зовнішні стіни будинку, а при виконанні цих будівельних робіт, пошкоджено суміжну несучу стіну сусідської квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_3 , а саме влаштовано отвір розміром 300 Х 120мм. Інформація в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, стосовно будівельних робіт з реконструкції квартири в АДРЕСА_4 , відсутня.
Так, у відповідності до ч.1 ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Приписами абз.1 ч.2 ст.36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
У відповідності до абз.2 п.5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011р. за №466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Тобто, вказаними нормами передбачено виконання замовником будівельних робіт на об'єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта лише після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю, чого за інформацією, наданою відповідачем, позивач не вчинила, а відтак скоїла порушення ч.5 ст.96 КУпАП, відповідно до якої заборонено виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, відповідно до п.3.2. ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад зміст проектної документації на будівництво»: будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва; реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).
Тобто, при вирішенні питання, чи підпадають проведені ОСОБА_1 у своїй квартирі роботи, під дію вказаних нормативних актів, перевіряючий інспектор повинен був пересвідчитися в тому, що ОСОБА_1 дійсно здійснює реконструкцію своєї квартири шляхом її відповідної перебудови.
Як вбачається із наданих доказів, що фактично підтвердженням виконання ОСОБА_1 належним чином не замовлених будівельних робіт, є наявність пошкодження позивачкою суміжної несучої стіни сусідської квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_3 , а саме влаштування там отвору. При цьому розмір 300 Х 120 мм отвору не підтверджений жодним належним доказом, яким чином проведений замір взагалі не зазначено у жодному документі складеному відповідачем.
Отже, апеляційний суд вважає, що даний факт не може бути належним та достатнім доказом проведення ОСОБА_1 реконструкції своєї квартири шляхом її відповідної перебудови.
Окрім того, згідно технічного паспорту на квартиру ОСОБА_1 від 28.09.2020р., який виконано експертом ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_1 , в даній квартирі відсутні прибудови, зокрема, та відсутні об'єкти самочинного будівництва взагалі.
У відповідності до ст.280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, ш: пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до вимог ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з вимогами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст.268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Підпункт 3 п.20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 06.04.1995 року №244 (надалі - Порядок №244), передбачає, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Відповідно до п.21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис та протокол, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу, приймати участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В той же час, посадова особа ДАБК зобов'язана у разі встановлення під час перевірки порушень містобудівного законодавства скласти акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який надати для підпису суб'єкту містобудування, стосовно якого проведено перевірку, а в разі відмови від його підписання - направити протокол рекомендованим листом з повідомленням, повідомити суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи, а при розгляді справи - з'ясувати чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачці не вручалися: Акт перевірки, протокол, припис, в також встановлено факт неповідомлення позивачки належним чином про проведення перевірки від 13.12.2019р. та про розгляд справи про адміністративне правопорушення - 27.12.2019р..
Тобто, справа про вчинення про адміністративного правопорушення була розглянута відповідачем за відсутності належним чином повідомленого позивачки.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 6 жовтня 2020р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв