23 листопада 2020 року м.Дніпросправа № 280/5846/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
перевіривши на відповідність Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року
у справі № 280/5846/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ” до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової інспекції України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 10.06.2020 (згідно штемпеля на поштовому конверті) подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 року апеляційну Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 280/5846/19 повернуто скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху про сплату судового збору у розмірі 2 881,5 грн.
10.08.2020 року, згідно штемпеля на поштовому конверті, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області повторно подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 280/5846/19, наведені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в апеляційній скарзі. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 280/5846/19 - залишено без руху.
Надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особою, яка подає апеляційну скаргу отримано 03.11.2020.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження (вх. № 56089/20 від 16.11.2020). В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення у даній справі, відповідач посилається на те, що вперше апеляційну скаргу було подано в установлений процесуальним законом строк, однак повернуто у зв'язку з несплатою судового збору. Також доводи клопотання зводяться до того, що КАС України не містить застережень щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги у межах річного строку з моменту складання повного тексту судового рішення. Посилається на норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 № 731-ІХ".
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, слід зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом шостим частини п'ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” суд звернув увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України” (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності”.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що копію рішення суду від 12.05.2020 року отримано представником відповідача 15.05.2020.
Первинна апеляційна скарга подана відповідачем 10.06.2020 (згідно штемпеля на поштовому конверті) та повернута ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020р. Зазначена ухвала набрала статусу остаточної (не оскаржувалась).
Разом з тим, остання апеляційна скарга, відповідно штемпелю на поштовому конверті, була подана лише 10.08.2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, слід зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року на всій території України встановлено карантин. У подальшому строк дії карантину продовжувався відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.
Водночас, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення оскарженого рішення) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст. 169 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Разом з цим, згідно із п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в чинній редакції) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Зміни у наведені положення адміністративного процесуального законодавства внесені Законом України від 18.06.2020 року №731-IX, відповідно до п. 2 Розділу ІІ якого процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 року №731-IX опубліковано 16.07.2020 року у виданнях "Голос України" за №119-120 та "Урядовий кур'єр" за №135 та набрав чинності 17.07.2020 року, а отже передбачений Законом 20-денний строк закінчився 06.08.2020 року.
З повторною апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось 10.08.2020р.
В даному випадку відповідач не зазначає підстав щодо неможливості подання апеляційної скарги саме після 06 серпня 2020 року.
Слід зазначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги заявником, відповідно до платіжного доручення № 1236, сплачено 31.07.2020 року. Повторно відповідач звернувся з апеляційною скаргою 10.08.2020, при цьому відповідач не наводить суду жодних поважних причин, що зробили неможливим звернення до суду одразу після сплати судового збору.
Крім того, що органи державної влади, зокрема органи Державної податкової служби, на період дії карантину не припиняли свою діяльність, при цьому доказів неможливості вчинення процесуальної дії через впровадження карантину заявником апеляційної скарги не надано та матеріали справи не містять.
Слід також зазначити, що відсутність коштів на сплату судового збору не є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 822/2174/18.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду виключно з підстав наявності права на повторне подання апеляційної скарги. Інших доводів поважності причин пропуску строку відповідачем не зазначено.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 визнано неповажним причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у даній справі, а також те, що зазначені скаржником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд,
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 280/5846/19 - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 280/5846/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СТАНДАРТ ТРЕЙДИНГ” до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової інспекції України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова