16 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 340/1335/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. в адміністративній справі №340/1335/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 стосовно призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, та дії щодо повернення без розгляду документів про призначення одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, та прийняти рішення відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 стосовно призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, та дії щодо повернення без розгляду документів про призначення одноразової грошової допомоги. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, та прийняти рішення відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено писмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ та був звільнений 05.11.2002 року.
На підставі огляду медико-соціальної експертної комісії в 2002 році позивачу встановлено 25% ступеня втрати працездатності.
Згідно довідки ПАТ НАСК "Оранта" від 28.12.2019 року №1190-06/336 позивачу нараховано та виплачено страхову суму з державного обов'язкового страхування у розмірі 2000,00 грн. за 25% втрати працездатності на підставі довідки 218-АА №017768 від 05.12.2002 року (а.с.31).
За результатами медичного огляду 08.01.2020 року Кіровоградською обласною МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 16.12.2019 року, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК - 2 (а.с.15).
На підставі акту огляду МСЕК від 08.01.2020 року позивачу видано довідку серії 12 ААА №008021 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у розмірі 40 відсотків (а.с.5).
03.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.30).
11.02.2020 року Ліквідаційною комісією УМВС України в Кіровоградській області направлено висновок та комплект документів, визначених пунктом 7 Порядку №850 для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України (а.с.38).
Згідно висновку, нарахована одноразова грошова допомога складає 315 300,00 грн., раніше виплачена сума - 2 000,00 грн., розмір одноразової грошової допомоги до виплати - 313 000,00 грн. (а.с.37).
Листом Департамент фінансово-облікової політики МВС України від 18.03.2020 №8579/33 повідомив, що позивач не має права на призначення одноразової грошової допомоги та вказав на розбіжність в датах, вказаних МСЕК в медичних документах, тому Департамент охорони здоров'я та реабілітації МВС не може висловити обґрунтовану позицію з питання відповідності надісланих ліквідаційною комісією медичних документів, вимогам, що визначені Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (Постанова КМУ від 21.10.2015 року № 850) (а.с.39).
Листом від 26.03.2020 за №9929/15-2020 Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повернуто матеріали з питання призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області без прийняття рішення (а.с.40).
Листом від 15.04.2020 року голова ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області повідомив позивача про прийняте Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України рішення та повернув надані позивачем документи (а.с.41).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, повертаючи листом надані позивачем документи без прийняття відповідного рішення, діяв не на підставі чинного законодавства та не у межах повноважень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
До 07.11.2015 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі Порядок № 850)
Приписами статті 23 Закону України “Про міліцію” визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
В той же час Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Нормами пункту 4 Порядку № 850 визначено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктом 5 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” Закон України “Про міліцію” визнано таким, що втратив чинність.
В той же час за змістом пункту 15 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію” відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію” й, виходячи з положень, якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.
Крім того, пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
В той же час, приписами пункту 14 Порядку № 850 визначено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Таким чином, вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з яких виходив відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, вказана норма не містить.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем досліджувались документи, подані позивачем, і їх було протиправно повернуто, але з підстав, які свідчать, що розгляд фактично відбувся і не визнається саме право позивача на отримання допомоги. Отже, не зважаючи на форму вирішення звернення позивача, має місце відмова по суті звернення і позивач потребує ефективного судового захисту.
В той же час передбачених законом підстав для відмови у виплаті допомоги відповідачем не наведено і їх наявність в ході розгляду справи не встановлено. Відповідач не довів наявності у нього можливостей вибору різних видів правомірної поведінки на його розсуд, що б свідчило про дискреційні повноваження з питань, що стосуються предмету спору.
Таким чином, колегія суддів вважає, що повноваження відповідача у питанні призначенні одноразової грошової допомоги не є дискреційними. Отже правильним є висновок суду про наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути документи ОСОБА_1 та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправної бездіяльності МВС України, яка виразилась у поверненні документів ОСОБА_1 на доопрацювання без прийняття передбаченого законодавством рішення, що є підставою для зобов'язання МВС України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення, передбачене п.9 Порядку 850.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. в адміністративній справі №340/1335/20 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко