21 грудня 2020 р.Справа № 520/10698/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання відповідача Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження по адміністративній справі за апеляційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Харківського окружного адміністративного суд від 10 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року по справі № 520/10698/18 задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 1159 від 08.06.2018 року «Про результати перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 ».
Судове рішення оскаржено відповідачем Національним агентством з питань запобігання корупції в апеляційному порядку.
17.11.2020 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі, з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. - якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначив про те, що у зв'язку із прийняттям 27.10.2020 року № 13-р/2000 Конституційним Судом України Рішення у справі № 1-24/2020 (393/20) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) - пп 6, 8 ч. 1 ст. 11, пп 1, 2, 6-10-1, 12, 12-1 ч. 1, ч.ч. 2-5 ст. 12, ч. 2 ст. 13, ч. 2 ст. 13-1, ст. 35, абз 2-3 ч. 1 ст. 47, ст. ст. 48-51, ч.ч. 2-3 ст. 52, ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції»; ст. 366-1 Кримінального кодексу України.
Відповідач вважає, що у такому випадку відпали правові підстави для перевірки судом правомірності прийнятого ним рішення про результати проведення повної перевірки декларації позивача на відповідність її вимогам Закону України «Про запобігання корупції», адже оскаржуване позивачем рішення, не зумовлює в подальшому для нього виникнення будь-яких прав і обов'язків, а тому воно не може бути предметом спору та об'єктом судового захисту.
Враховуючи, що Національне агентство з питань запобігання корупції на момент розгляду справи не наділено публічно-владними управлінськими функціями щодо здійснення контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування воно відповідно не може бути належним відповідачем у цій адміністративній справі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції, з огляду на наступне.
Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п. 1, ч. 1 ст. 238 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічне положення міститься у ст. 91 Закону України від 13.07.2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України». Окрім цього у ст. 97 цього Закону визначено, що Конституційний Суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 150 Конституції України, а також ч. 2 ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) від 14.12.2000 року (справа № 1-31/2000) визначено, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію.
Аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13.07.2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.
Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.
Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.
У тексті рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 року № 13-р/2020 відсутні положення, які б дозволили зробити висновок про його поширення на правовідносини, які припинилися на момент його ухвалення. Натомість у резолютивній частині цього рішення чітко вказано про те, що положення пп 6, 8 ч. 1 ст. 11, пп 1, 2, 6-10-1, 12, 12-1 ч. 1, ч.ч. 2-5 ст. 12, ч. 2 ст. 13, ч. 2 ст. 13-1, ст. 35, абз 2-3 ч. 1 ст. 47, ст. ст. 48-51, ч.ч. 2-3 ст. 52, ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції»; ст. 366-1 Кримінального кодексу України втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Колегія суддів зазначає, що на день прийняття відповідачем Національним агентством з питань запобігання корупції рішення № 1159, тобто на 08.06.2018 року, «Про результати перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 » означені законодавчі норми не були визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Оспорюване позивачем рішення, відповідачем прийнято 08.06.2018 року. На момент його прийняття Національне агентство з питань запобігання корупції застосував чинні норми Закону України «Про запобігання корупції». Рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020, ухвалено 27.10.2020 року. Колегія суддів зазначає, що на момент ухвалення вищеозначеного рішення Конституційним Судом України публічно-правові відносини між учасниками справи № 520/10698/18 не припинились, оскільки залишись ті наслідки, які позивач вважає для себе негативними - він «усвідомлював суспільну небезпечність неповідомлення про суттєві зміни у своєму майновому стані, посягав на встановлений правопорядок, передбачав можливість настання негативних наслідків у вигляді неможливості здійснення фінансового контролю з боку держави, та бажав настання таких наслідків …».
Оскільки рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію, тобто поширюється на правовідносини, що виникли або тривають після його ухвалення (за винятком тих випадків, якщо інше встановлено Конституційним Судом України безпосередньо у тексті ухваленого рішення), колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі № 520/10698 з підстав, встановлених п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
В задоволені клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та самостійному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мельнікова Л.В.
Судді Подобайло З.Г. Чалий І.С.