про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Черкаси
22 грудня 2020 року справа № 580/5817/20
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольги Борисівни про визнання дій неправомірними, скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов'язання вчинити певні дії,
17 грудня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольги Борисівни (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати неправомірними дії державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольги Борисівни щодо державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 7124981000:01:006:0631;
- скасувати державну кадастрову реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0631;
- зобов'язати державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольгу Борисівну внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером 7124981000:01:006:0631;
- визнати неправомірними дії державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольги Борисівни щодо державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 7124981000:01:006:0632;
- скасувати державну кадастрову реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0632;
- зобов'язати державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольгу Борисівну внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером 7124981000:01:006:0632;
- визнати неправомірними дії державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольги Борисівни щодо державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 7124981000:01:006:0633;
- скасувати державну кадастрову реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0633;
- зобов'язати державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольгу Борисівну внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером 7124981000:01:006:0633;
- визнати неправомірними дії державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольги Борисівни щодо державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 7124981000:01:006:0634;
- скасувати державну кадастрову реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0634;
- зобов'язати державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольгу Борисівну внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером 7124981000:01:006:0634.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державна реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі за кадастровими номерами 7124981000:01:006:0631, 7124981000:01:006:0632, 7124981000:01:006:0633, 7124981000:01:006:0634 є протиправною, оскільки проекти землеустрою вищезазначених земельних ділянок не містять позитивних висновків державної експертизи землевпорядної документації. Крім того, протиправна реєстрація зазначених земельних ділянок стала підставою для відмови позивачу у реєстрації земельної ділянки площею 8,0000 га для ведення городництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, що підтверджується рішенням від 07.10.2020 № РВ-4601591032020.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідності до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Публічно-правовим спором, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, є спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Критерії розмежування судової юрисдикції викладені, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № П/811/1047/16. Згідно з указаним судовим рішенням передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаки публічно-правового спору викладені, зокрема й у постанові Верхового Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 813/3146/16, відповідно до якої публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із змісту позовної заяви встановлено, що реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 7124981000:01:006:0631, 7124981000:01:006:0632, 7124981000:01:006:0633, 7124981000:01:006:0634 відбулась не на підставі заяв позивача.
Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Положеннями ч. 5 ст. 16 Закону України “Про Державний земельний кадастр” передбачено, що кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.
Згідно з ч. 10 ст. ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Зазначені норми права вказують на те, що здійснення державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру є складовими процесу формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Сама по собі державна реєстрація земельної ділянки не призводить до виникнення, зміни чи припинення права власності чи інших речових прав на земельну ділянку. Проте здійснення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є обов'язковою передумовою для проведення державної реєстрації речових прав на неї у майбутньому.
За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 13 лютого 2019 року справа №820/688/17, адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Прийняті відповідачем рішення про державну реєстрацію стосувались реєстрації прав інших осіб, а не позивача, оскільки згідно відомостей державного земельного кадастру про право власності та речові права, земельні ділянки 7124981000:01:006:0631, 7124981000:01:006:0632, 7124981000:01:006:0633, 7124981000:01:006:0634 - знаходяться у приватній власності.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що спір у цій справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, позаяк відповідач, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію земельних ділянок, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем.
Отже, на визначення юрисдикції цього спору впливає наявність в інших осіб речового права (права приватної власності) на земельні ділянки з кадастровими номерами 7123789000:02:002:0816, 7123789000:02:002:0819, 7123789000:02:002:0799, 7123789000:02:002:0803, 7123789000:02:002:0804.
Аналогічний висновок про застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №360/3626/18.
Суддя зазначає, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, що полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні пункту 1 статті 6 ЄКПЛ.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - ЄКПЛ) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі “Сокуренко і Стригун проти України” вказав, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність. Європейською Комісією з прав людини у справі Zand проти Австрії зазначено, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частини 1 статті 6 ЄКПЛ передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини 1 статті 6 ЄКПЛ.
Для захисту порушених прав з огляду на майнові інтереси третіх осіб позивач має право звернутись до Черкаського районного суду Черкаської області (за реєстраційними даними позивача) у порядку ЦПК України.
Враховуючи, що для захисту порушених позивач має звернутись до загального суду у порядку ЦПК України, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 170,171, 256, 293, 295 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Демченко Ольги Борисівни про визнання дій неправомірними, скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
В.А. Гайдаш