21 грудня 2020 року справа № 580/4547/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання протиправним, скасувати рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
16.10.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 09 червня 2020 року №231650000558 про відмову в призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."А" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 року з урахуванням пільгового стажу в період роботи на посаді рентгенолаборанта КНП «Лисянська центральна районна лікарня» Лисянської районної ради Черкаської області.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має стаж роботи на посаді рентген - лаборанта більше 7 років 6 місяців та загального трудового стажу більше 15 років, а також досягла 45 років, відтак набула право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, за списком №1 згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в зв'язку із чим звернулась із заявою до відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак за наслідками розгляду її заяви відповідачем прийнято спірне рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з підстав не досягнення позивачем встановленого ст. 114 Закону №1058 віку. Вказану відмову вважає протиправною, оскільки має всі необхідні умови для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13.11.2020р., в межах строку встановленого судом, до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що до спірних правовідносин пріоритетним є застосування положень Закону №1058. Зазначено, що відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058, позивач набуде право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення 48 років 6 місяців. Зазначено також що на дату звернення позивач досягла віку 46 років 11 місяців, відтак не досягши встановленого Законом №1058 віку - 48 років 6 місяців, позивач позбавлена права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , працює: з 01.03.2007р. по теперішній час в Лисянській районній лікарні (реорганізованій на підставі рішення Лисянської районної ради №38-12/VII від 30.07.2019р. В КНП “Лисянська центральна районна лікарня”) на посаді рентген - лаборанта відповідно до наказів №19 від 01.03.2007р. та №59 від 27.08.2007р. (записи 18-19).
З матеріалів електронної особової справи ОСОБА_1 (електроний носій DVD-R в матеріалах справи) встановлено, що згідно наказів Лисянської районної лікарні від 06.03.2003р. №19-к, від 14.07.2008р. №82А, від 08.04.2013р. №54а та від 06.11.2017р. “Про підсумки атестації робочих місць рентгенвідділення за списком №1”, затверджено підсумки атестації робочих місць за умовами праці та підтверджено працівникам рентген відділення право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 зокрема рентгенлаборанту.
Відповідно до довідки КНП “Лисянська центральна районна лікарня” від 09.09.2020р. №892 Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, також підтверджується, що позивач з 01.03.2007р. по даний час виконувала проведення рентгенологічних знімків, флюорографічні обстеження за професією, посадою - рентгенлаборант, що передбачена Списком №1 код КП 3229 на підставі Постанови КМУ №479 від 04.07.2017р. та №708 від 14.08.2019р. за період з 01.03.2007р. по 01.06.2020р.
01.06.2020р. позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком по списку №1.
Листом від 03.08.2020р. №2300-0302-8/37414 відповідач повідомив, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які народилися з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року - після досягнення ними 48 років 6 місяців.
Зазначено також, до заяви позивачем надано довідку про пільговий характер роботи від 01.06.2020 №410, видану Лисянською цетральною районною лікарнею, також виписки із наказів від 06.03.2003 №19, від 14.07.2008 №18а, від 09.04.2013, від 06.11.2017 про результати проведення атестації робочих місць за умови праці.
Звернуто увагу, що довідка не відповідає додатку №5 (відсутній номер та Постанова КМУ), в наданих наказах про результати атестації від 06.03.2003р. є виправлення, та не чіткий наказ і дата про результати атестації від 09.04.2013р.
У зв'язку із тим, що позивач не досягла пенсійного віку, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1, прийнято рішення (протокол №231650000558 від 09.06.2020р.) про відмову у призначенні пенсії.
17.09.2020р. позивач повторно звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі -рішення № 1 -р/2020), за наслідками розгляду якої відповідач листом від 02.10.2020р. №2300-0302-8/49292 повідомив, що оскільки пенсії за віком на пільгових умовах призначаються відповідно до статті 114 Закону № 1058, для їх призначення з урахуванням рішення №1-р/2020 підстави відсутні.
По наданим позивачем документам загальний страховий стаж становить 40 років 10 днів, у тому числі на пільгових умовах за Списком №1 - 12 років 9 місяців 18 днів.
Повідомлено, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону позивач буде мати право на пенсію на пільгових умовах після досягнення віку 48 років 6 місяців, зв'язку з чим прийнято рішення (протокол №231650000558 від 24.09.2020 р.) про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв'язку із не досягненням пенсійного віку.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 протиправною, позивач звернувся до суду.
З огляду на підстави прийняття оскаржуваної відмови, спірним у цій справі є досягнення позивачем необхідного віку, який би давав останній право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.
Наявність у позивача загального страхового стажу, в тому числі пільгового, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, відповідачем не заперечується.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII віковий ценз для жінок збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали на 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року набували право на пенсію по досягненню 49 років.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015 року.
Відповідно до п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Отже, після набуття чинності нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII, яким текст Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнений, зокрема, ст.114, згідно з ч.1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII у новій редакції викладений п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 48 років 6 місяців, які народилися з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року.
У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017 року.
Таким чином, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону України від 02.03.2015 року №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII.
Правила згаданих законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020р. №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII".
Пунктом 1 резолютивної частини цього Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII.
Відповідно до п.2 резолютивної частини названого судового акту стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з п.3 резолютивної частини названого судового акту застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам …".
Проаналізувавши вищенаведені норми права, суд зазначає, що з 23.01.2020р. в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. а ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII.
Відносно позивача правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та 48 років 6 місяців за п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у рішенні від 23.01.2020р. №1-р/2020 Конституційний Суд України, визнаючи такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом N 213-VIII вказав, що особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Вирішуючи спір, суд доходить висновку, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для заявника закону.
Суд також зазначає, що обрані пенсійним фондом у спірному випадку мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв'язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь невладного суб'єкта - приватної особи (тобто на користь позивача).
Таким чином, з огляду на підстави відмови у призначенні спірної пенсії, та за такого правового врегулювання спірних правовідносин, суд доходить висновку щодо протиправності дій пенсійного органу щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 за поданою нею заявою.
Суд також враховує, що матеріалами даної справи, зокрема відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 , підтверджується, що позивач працює: з 01.03.2007р. по теперішній час в Лисянській районній лікарні (реорганізованій на підставі рішення Лисянської районної ради №38-12/VII від 30.07.2019р. В КНП “Лисянська центральна районна лікарня”) на посаді рентген - лаборанта відповідно до наказів №19 від 01.03.2007р. та №59 від 27.08.2007р. (записи 18-19).
З матеріалів електронної особової справи ОСОБА_1 (електроний носій DVD-R в матеріалах справи) встановлено, що згідно наказів Лисянської районної лікарні від 06.03.2003р. №19-к, від 14.07.2008р. №82А, від 08.04.2013р. №54а та від 06.11.2017р. “Про підсумки атестації робочих місць рентгенвідділення за списком №1”, затверджено підсумки атестації робочих місць за умовами праці та підтверджено працівникам рентген відділення право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 зокрема рентгенлаборанту.
Відповідно до довідки КНП “Лисянська центральна районна лікарня” від 09.09.2020р. №892 Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, також підтверджується, що позивач з 01.03.2007р. по даний час виконувала проведення рентгенологічних знімків, флюорографічні обстеження за професією, посадою - рентгенлаборант, що передбачена Списком №1 код КП 3229 на підставі Постанови КМУ №479 від 04.07.2017р. та №708 від 14.08.2019р. за період з 01.03.2007р. по 01.06.2020р.
При цьому, суд також враховує, що листом від 02.10.2020р. №2300-0302-8/49292 відповідач зазначив, що по наданим позивачем документам загальний страховий стаж становить 40 років 10 днів, у тому числі на пільгових умовах за Списком №1 - 12 років 9 місяців 18 днів. Таким чином наявність у позивача загального страхового стажу, в тому числі пільгового, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, відповідачем не заперечується.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином, станом на 01.06.2020р. (дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії) позивач досягла віку - 46 років 10 місяців, та має необхідні умови щодо обсягу загального страхового стажу та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII,
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 45 Закону №1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, позивач набула права на пенсію з 01.06.2020 року - дня звернення позивача за пенсією, згідно з п.1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058.
Підсумовуючи наведене та враховуючи встановлену протиправність спірної відмови, а також беручи до уваги дискреційність повноважень органів Пенсійного фонду з питань призначення громадянам пенсійних виплат, суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивачки від 01.06.2020р. з доданими документами та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Згідно частин 1,2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на що позов належить задовольнити повністю.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позов належить задовольнити, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у розмірі 840,80 грн., що підтверджується оригіналом квитанції від 12.10.2020р. №0.0.1866291814.1, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 840,80 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову від 03.08.2020р. №2300-0302-8/37414 та скасувати рішення (протокол від 09 червня 2020 року №231650000558) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 01.06.2020р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 01.06.2020р., відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 року, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень, частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України.
Суддя М.А. Білоноженко