Справа № 560/2630/20
іменем України
22 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Приватне акціонерне товариство "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 43142957) №0010343304 від 21.04.2020 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи з фізичних осіб, пені за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 892118,30 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 43142957) №0010373304 від 21.04.2020 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи з фізичних осіб, пені за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 74806,39 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючий орган відповідно до абзаців 1, 2 та 3 пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України (далі - ПК України) застосував штрафні санкції в розмірі 892118,30 грн та в розмірі 74806,39 грн. Вказаною нормою встановлено накладення штрафу за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Відповідальність за порушення, передбачене статтею 127 ПК України, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто, взагалі не виконав зазначених обов'язків. Проте, посадовими особами відповідача в ході перевірки не було встановлено фактів щодо ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору позивачем, як податковим агентом. Натомість, згідно з висновками акту перевірки від 27.02.2020 №0268/22-01-33-04/00426458, посадовими особами контролюючого органу було встановлено порушення платником вимог підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 та підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, що полягають у несвоєчасному перерахуванні до бюджету узгоджених сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, своєчасно утриманих з доходів працівників.
Звертає увагу на те, що у випадку порушення строків перерахування, утриманих сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету, до порушника мають бути застосовані штрафні санкції, визначені пунктом 126.1 статті 126 ПК України.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що перевіркою встановлено, що позивачем, як податковим агентом, здійснено нарахування та виплату доходу на користь фізичних осіб та, відповідно, утримано податок з доходів фізичних осіб та військового збору. Однак, в терміни, встановлені підпунктами 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковим агентом не сплачено податку до бюджету до або під час виплати доходу найманим працівникам.
На думку відповідача, приписами статті 127 ПК України встановлено відповідальність платника податків, у тому числі і податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. При цьому, розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.
Вказує на помилковість доводів позивача щодо неправильної кваліфікації контролюючим органом порушення, а саме застосування приписів статті 127 ПК України, а не статті 126 ПК України. Так, податковим правопорушенням відповідно до статті 126 ПК України є вчинення дії платником податку щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, але з затримкою (несвоєчасно). Згідно з статтею 127 ПК України таким порушенням є бездіяльність податкового агента, тобто, ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу. Кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до статті 127 ПК України у цьому випадку є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету. Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №820/11382/15.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 позовну заяву приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.09.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або в судовому засіданні з викликом сторін.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807".
За її результатами складено акт від 27.02.2020 №0268/22-01-33-04/00426458 «Про результати планової виїзної документальної перевірки Акціонерного товариства «Шепетівське автотранспортне підприємство 16807» ЄДРПОУ - 00426458, з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та оформлення трудових відносин за період з 01.07.2016 по 30.09.2019» (далі - акт перевірки від 27.02.2020 №0268/22-01-33-04/00426458).
Відповідно до висновків акту перевірки від 27.02.2020 №0268/22-01-33-04/00426458, перевіркою встановлені порушення приватним акціонерним товариством "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807":
підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України та підпунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 за №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 за №111/26556;
- пункту 171.1 статті 171, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України: товариством не сплачено до бюджету суму нарахованого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1256718,32 грн та не сплачено до або під час виплати доходу у вигляді заробітної плати працівників податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1229797,32 грн;
- пункту 171.1 статті 171, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 1681.4 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України: товариством не сплачено до бюджету суму нарахованого військового збору в розмірі 113541,72 грн та не сплачено до або під час виплати доходу у вигляді заробітної плати працівників військового збору в розмірів 101762,27 грн.
На підставі зазначених висновків, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0010343304 від 21.04.2020 форми «Д», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2341570,38 грн (1256718,32 грн - за податковим зобов'язанням, 892118,30 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 192733,76 грн - сума пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України);
- №0010373304 від 21.04.2020 форми «Д», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 204560,93 грн (113541,72 грн - за податковим зобов'язанням, 74806,39 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 16212,82 грн - сума пені відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України).
Позивач, вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення №0010343304 від 21.04.2020 форми «Д» в частині застосування 892118,30 грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та №0010373304 від 21.04.2020 форми «Д» в частині застосування 74806,39 грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (пункт 36.4 статті 36 ПК України).
Пунктом 171.1 статті 171 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно з підпунктом «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України).
Пунктом 168.1 статті 168 ПК України установлено порядок утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Згідно з підпунктом 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Відповідно до підпункту 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 ПК України для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (пункт 54.2 статті 54 ПК України).
Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Податкові агенти (платники збору) зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПК України (підпункт 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Отже, наведене дає підстави для висновку, що утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору здійснюється у тому ж порядку, що встановлений для утримання (нарахування) та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, тобто, під час виплати доходу або не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу, якщо дохід нарахований, але по факту не виплачений.
Згідно з пунктом 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Тобто приписами статті 127 ПК України встановлено відповідальність платника податків, в тому числі і податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.
Кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням.
Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Суд вказує, що податковим правопорушенням відповідно до статті 126 ПК України є вчинення дії (платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, але з затримкою (несвоєчасно).
Відповідно до статті 127 Податкового кодексу України таким порушенням є бездіяльність податкового агента, тобто ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу.
Кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до статті 127 ПК України в цьому спорі є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку з джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Положення статті 126 Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовуються у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.
Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 цього Кодексу.
Статтею 127 ПК України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПК України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
Зі змісту викладених правових норм слідує, що несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно зі статтею 127 ПК України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №820/11382/15.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, а у разі якщо нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу (тобто взагалі відсутній факт виконання платником податків обов'язків із перерахування податку на доходи фізичних осіб по день виплати відповідного доходу), платник податків притягується до відповідальності, відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПК України. Отже, якщо сплата податку не відбулась до чи під час виплати доходу (заробітної плати), то у будь-якому випадку це вже буде несплата, а не несвоєчасність.
Визначальним для вирішення цієї справи є дослідження та встановлення чи було позивачем здійснено нарахування податку з доходів фізичних осіб та військового збору з сум виплаченої заробітної плати, а також дат виплати заробітної плати, перерахування до бюджету нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Згідно з первинними бухгалтерськими та податковими документами, зокрема, відомостями нарахування заробітної плати, помісячними зведеними за видами виплат, видатковими касовими ордерами, відомостями на виплату зарплати, банківськими виписками, оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 64.1 (Кт) «Розрахунки за податками», 66.1 (Дт) «Розрахунки за заробітною платою», перевіркою встановлено щомісячне здійснення позивачем нарахування та виплати доходу (заробітної плати) фізичним особам, та утримання з нарахованої заробітної плати податку з доходу фізичних осіб та військового збору. Виплата доходу фізичним особам здійснювалася як через відділення обслуговуючого банку, так і через касу підприємства.
При цьому, як зазначено в акті перевірки від 27.02.2020 №0268/22-01-33-04/00426458 (стор. 15 акту), платником, як податковим агентом, не сплачено до бюджету суму нарахованого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1256718,32 грн та не сплачено до або під час виплати доходу у вигляді заробітної плати працівників податку в розмірі 1229797,32 грн (розрахунок в додатку 1).
В акті перевірки від 27.02.2020 №0268/22-01-33-04/00426458 (стор. 17 акту) також зазначено, що платником, як податковим агентом, не сплачено до бюджету суму нарахованого військового збору в розмірі 113541,72 грн та не сплачено до або під час виплати доходу у вигляді заробітної плати працівників військового збору в розмірі 101762,27 грн (розрахунок в додатку 2).
Зі змісту вказаних розрахунків та наданих первинних бухгалтерських документів слідує, що позивач здійснював виплату працівникам заробітної плати без одночасної повної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору із таких доходів до або під час їх виплати.
Суд також враховує, що позивач не надав доказів сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору із таких доходів за спірний період до або під час їх виплати.
Наведене свідчить про те, що в цьому випадку має місце порушення правил сплати (перерахування) податків відповідно до статті 127 ПК України, а не статті 126 ПК України.
Таким чином, правомірними є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0010343304 від 21.04.2020 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи з фізичних осіб, пені за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 892118,30 грн та №0010373304 від 21.04.2020 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи з фізичних осіб, пені за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 74806,39 грн. Тому, відсутні підстави для їх скасування в спірних частинах.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Приписами частини 2 вказаної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. В пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vаstberga Taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden) Європейський суд з прав людини визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідач спростував, а позивач не підтвердив позовні вимоги, а тому, відсутні підстави для їх задоволення.
Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, немає й підстав для стягнення на користь позивача сплаченого ним судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0010343304 від 21.04.2020 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи з фізичних осіб, пені за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 892118,30 грн; №0010373304 від 21.04.2020 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи з фізичних осіб, пені за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 74806,39 грн. відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Приватне акціонерне товариство "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" (вул. Лермонтова 2, м. Шепетівка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30400 , код ЄДРПОУ - 00426458)
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк