Справа № 560/2586/20
іменем України
22 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Товариство з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області скоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки шляхом виключення пені по податку на прибуток в розмірі 57861,91 грн, нараховану на суму збільшення грошових зобов'язань ТОВ "Платинумбуд".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" сплатило всю суму грошових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств, визначених в податковому повідомленні-рішенні від 04.12.2019 №0002140501 у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України. Проте, податковим органом позивачу нарахована пеня по податку на прибуток на загальну суму 57861,91 грн за період з 21.01.2016 по 30.06.2019, тобто за весь період заниження податкових зобов'язань. Проте, статтею 129 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2017 не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов'язань на суму такого заниження та за весь період заниження.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить позов залишити без задоволення. Зазначає, що нарахування пені за правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов'язання або винесення податкової вимоги, а саме з дня настання граничного строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження.
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Вказує на безпідставність посилання відповідача на підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, оскільки нарахування суми грошового зобов'язання позивачу визначено контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.05.2020 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.09.2020 заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
За результатами документальної планової виїзної перевірки, викладеними в акті від 18.11.2019 №0164/22-01-05-01/40227200, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та підпункту 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 401846,00 грн, в тому числі за 2018 рік в сумі 318639,00 грн та за півріччя 2019 року в сумі 83207,00 грн.
На підставі зазначених висновків винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2019 №0002140501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 502306,00 грн, у тому числі 401845,00 грн - за податковими зобов'язаннями, 100461,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Податкове повідомлення-рішення від 04.12.2019 №0002140501 вручене позивачу 04.12.2019, про що зазначено в ньому.
Згідно з інтегрованими картками позивача, у нього станом на 19.11.2019 рахувалася переплата по податку на прибуток в сумі 458540,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення №410 від 10.12.2019 товариством з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" сплачено 50000,00 грн, які визначені актом від 18.11.2019 №0164/22-01-05-01/40227200.
Донараховані до акту від 18.11.2019 №0164/22-01-05-01/40227200 грошові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 502306,00 грн, визначені, зокрема, в податковому повідомленні-рішенні від 04.12.2019 №0002140501, були погашені в розмірі 458540,00 грн за рахунок наявної переплати, та в розмірі 43766,00 грн згідно з платіжним дорученням №410 від 10.12.2019.
Згідно з інтегрованою карткою позивача, у нього станом на 14.12.2019 обліковувалася пеня в розмірі 57861,91 грн, яка розрахована засобами автоматизованих інформаційних систем ДПС за правилами, визначеними пунктом 7 розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (далі - Порядок №422).
Позивач, вважаючи неправомірним нарахування пені в розмірі 57861,91 грн, звернувся в суд з цим позовом.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.12.2019 №0002140501, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
У період до 01.01.2017 стаття 129 Податкового кодексу України передбачала нарахування пені за весь період заниження.
Згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, в редакції до 01.01.2017, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Положеннями підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, в редакції після 01.01.2017, визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Тобто, статтею 129 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2017, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов'язань на суму такого заниження та за весь період заниження.
При цьому, положення статті 129 Податкового кодексу України визначають в якості підстави нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу. Об'єктом застосування пені є саме погашена (сплачена) сума податкового боргу, яка в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є сумою узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
В силу положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
За змістом вказаної норми слідує, що термін "грошове зобов'язання" включає в себе "податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію". Тому строк погашення податкового зобов'язання відповідає строкам погашення грошового зобов'язання і становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення від 04.12.2019 №0002140501 вручене позивачу 04.12.2019.
За приписами Податкового кодексу України позивач мав сплатити суми грошових зобов'язань, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 04.12.2019 №0002140501, до 14.12.2019 і тільки, починаючи з 16.12.2019 (перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання), якби позивач не сплатив нараховані суми грошових зобов'язань, розпочався би строк для нарахування позивачу пені.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" сплатило грошові зобов'язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні від 04.12.2019 №0002140501, 10.12.2019, тобто, без порушення строків.
Як визначено в пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Питання, яку норму застосовувати до податкових повідомлень-рішень у 2018-2019 роках, якщо порушення допущено до 01.01.2017, Верховний Суд постановою від 27.11.2018 у справі №822/2591/17 врегулював аналогічним чином, а саме: у відповідача право на нарахування пені виникло після проведення перевірки та оформлення її результатів. Наявність цих обставин є обов'язковою умовою, за якої розпочинається процедура нарахування пені. І оскільки на момент застосування такої процедури вже діяла норма у новій редакції, саме за правилами цієї норми і має відбуватись таке нарахування.
Аналогічний правовий висновок також викладений в постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №520/10442/18.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи наведене, cуд вважає безпідставним посилання позивача на положення підпунктів 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України в редакції до 01.10.2017.
Як було зазначено, у випадку донарахування платнику суми грошового зобов'язання за результатами перевірки нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання.
З урахуванням наведеного вище змісту підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.12.2019 №0002140501, "першим робочим днем" є 16.12.2019. Однак, оскільки позивач оплатив суми грошового зобов'язання, визначені контролюючим органом, до закінчення строку сплати (на 6-й день з 10-ти можливих), то не настала умова для нарахування позивачу пені.
Тобто при сплаті зобов'язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв'язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов'язання як обов'язкової умови для початку нарахування пені.
Аналогічний правовий висновок викладений неодноразово у постановах Верховного Суду від 12.02.2019 року у справах №825/999/17 та №820/6468/17.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, яким визначено нарахування пені при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок. У цьому випадку нарахування суми грошового зобов'язання позивачу визначено контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
При прийнятті рішення у цій адміністративній справі суд не надає оцінку правомірності визначення суми пені з податку на прибуток, оскільки, як зазначено вище, спірним питанням у межах справи, є саме законність нарахування податковим органом пені, а не її розмір.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дій Головного управління ДПС України у Хмельницькій області щодо нарахування в інтегрованій картці товариства з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" пені по податку на прибуток в розмірі 57861,91 грн, є протиправними.
Разом з цим, позивач не заявляє позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо нарахування пені по податку на прибуток в розмірі 57861,91 грн.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього слідує, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач, при цьому, повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
У той же час, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, визначений пунктом 4 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
За змістом пункту 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним.
Тому, з метою належного ефективного захисту прав та інтересів позивача, необхідно визнати протиправними дії Головного управління ДПС України у Хмельницькій області щодо нарахування в інтегрованій картці товариства з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" пені по податку на прибуток в розмірі 57861,91 грн.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок №422.
Пунктом 3 розділу І Порядку №422 визначено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (пункт 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №422).
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу ІІ Порядку №422 інтегрована картка відкривається: за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку); за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).
Інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (пункт 2 розділу І Порядку №422).
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №422 облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу І Порядку №422, відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Отже, зі змісту наведених норм слідує, що у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідач вчинив дії, що безпосередньо впливають на майнові права позивача - протиправно нарахував платнику податків пеню з податку на прибуток в розмірі 57861,91 грн. Ці дії відображено шляхом внесення відповідного запису в інтегровану картку позивача як платника податку на прибуток в розмірі 57861,91 грн.
Оскільки суд встановив протиправність дій відповідача, а також враховуючи спосіб їх фіксації, позовні вимоги необхідно задовольнити шляхом зобов'язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області внести зміни до інтегрованої картки товариства з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" шляхом виключення пені по податку на прибуток в розмірі 57861,91 грн.
Приписами статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, частиною 2 вказаної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не спростував, а позивач підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, наявні підстави для їх задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС України у Хмельницькій області щодо нарахування в інтегрованій картці товариства з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" пені по податку на прибуток в розмірі 57861,91 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області внести зміни до інтегрованої картки товариства з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" шляхом виключення пені по податку на прибуток в розмірі 57861,91 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Платинумбуд" (вул. Подільська 10/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 40227200)
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк