ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.12.2020Справа № 910/11972/20
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 910/11972/20
за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Укрбуд Козак"
до 1) Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської
районної в місті Києві державної адміністрації
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем"
про визнання недійсним рішення тендерного комітету, визнання недійсним
договору про закупівлю
Представники сторін:
від позивача: Сахневич Н.І.
від відповідача-1: Козінцева А.А.
від відповідача-2: Гулько Ж.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Козак" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" про:
- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом розкриття тендерних пропозицій від 30.06.2020 по предмету закупівлі - "Капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів за адресою: вул. Підвисоцького 16" у Печерському районі міста Києва;
- визнання недійсним рішення, оформленого протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 01.07.2020 №01/07-1 по предмету закупівлі - "Капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів за адресою: вул. Підвисоцького 16" у Печерському районі міста Києва;
- визнання недійсним договору підряду від 07.07.2020 № 31 (ДК 021:2015 код 45233000-9), укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мішем".
Позовні вимоги мотивовані тим, що тендерна пропозиція ТОВ "МІШЕМ" повинна бути відхилена, в зв'язку з тим, що учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям встановлених ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі", а рішення Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо визначення переможцем аукціону ТОВ "МІШЕМ" є безпідставним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
14.09.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження з огляду на обставини, що унеможливлюють розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 22.10.2020.
28.09.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого проти позову заперечив та навів аргументи на спростування позиції позивача.
06.10.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого проти позову заперечив та навів аргументи на спростування позиції позивача.
12.10.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення документів, що підтверджують повноваження представника до матеріалів справи.
Крім того, 12.10.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення щодо приєднання до матеріалів справи відзиву відповідача-1.
19.10.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача-1 повторно надійшло клопотання про долучення документів, що підтверджують повноваження представника до матеріалів справи.
22.10.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Судове засідання 22.10.2020 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 повідомлено учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання у справі на 12.11.2020.
30.10.2020 на адресу на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідачів.
В підготовче засідання 12.11.2020 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги повністю та просив призначити справу до розгляду по суті.
Представник відповідача-1 не заперечував щодо призначення справи до розгляду по суті.
Представник відповідача-2 правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про дату і час проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача-2 не надходило.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 закрито підготовче провадження у справі № 910/11972/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2020.
Присутній у судовому засіданні 03.12.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві.
Представники відповідачів проти позову заперечили з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 03.12.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
16.06.2020 року Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - відповідач, замовник) оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу у сфері закупівель оголошення UA-202006-16-006508-с про проведення спрощеної/допорогової закупівлі - "Капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів за адресою: вул. Підвисоцького, 16" у Печерському районі міста Києва на очікувану вартість 1 461 472, 00 UAH з ПДВ та оприлюднено тендерну документацію з кінцевим строком подання тендерних пропозицій 26.06.2020 року до 12 годин 00 хвилин.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель, свої пропозиції для участі у спрощеній процедурі закупівлі подали наступні учасники: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Саті-Нова Союз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Спецбудсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД КОЗАК».
За результатами розгляду, Замовником було прийнято рішення, оформлене відповідним протоколом розкриття тендерних пропозицій від 30.06.2020 року, в якому зазначено, що учасник Товариство з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації; відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
01.07.2020 року уповноваженою особою Замовника було прийнято рішення, оформлене протоколом № 1/07-1, яким визначено переможцем вищезазначеної спрощеної процедури закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» та ухвалено рішення про намір укласти договір з переможцем спрощеної закупівлі.
01.07.2020 року Замовником оприлюднено в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір з переможцем вищевказаної спрощеної закупівлі Товариством з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ».
07.07.2020 року на веб-порталі Уповноваженого органу у сфері закупівель оприлюднений укладений між замовником та переможцем договір підряду № 31 (ДК 021:2015 код 45233000-9) від 07.07.2020 року щодо виконання робіт за адресою: вул. Підвисоцького, 16 у Печерському районі м. Києва з додатками до нього.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД КОЗАК» вважає, що рішення замовника щодо визначення переможцем аукціону ТОВ «МІШЕМ» є безпідставним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», а укладений за результатом проведеної спрощеної процедури закупівлі договір підлягає визнанню його недійсним.
Позивач зазначив, що в ході вивчення тендерної пропозиції переможця, Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБУД КОЗАК» виявлені численні невідповідності вимог тендерної документації, а саме: відсутність відомостей ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку з обґрунтуванням та посиланням на постачальника; відсутність сертифікатів якості; відсутність сертифікату на підтвердження відповідності системи управління якістю вимогам державного стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) стосовно капітального ремонту та/або ремонту; не підтвердження підстав, визначених у частині другій статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»; учасником надана копія кваліфікаційного сертифікату сертифікованого інженера-проектувальника, безстроковість якого не підтверджена; у складі пропозиції подано довідку, яка не містить підпису та печатки.
З огляду на зазначені порушення, позивач просить суд визнати недійсним рішення замовника про відповідність кваліфікаційним критеріям пропозиції ТОВ «МІШЕМ» та визнання його переможцем.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку (частина 20 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі").
За змістом статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Згідно з частинами 1, 2 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.
Частиною 9 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.
Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу.
Відповідно до частин 10-12 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону.
Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.
За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Частинами 1 та 2 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:
1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю (частина 13 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі").
За умовами частини 14 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" інформація про відхилення пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.
Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через три робочих дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов'язаний надати йому відповідь.
Статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі, зокрема, не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; 2) тендерна пропозиція учасника, зокрема, не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;
Відповідно до частини 2 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
Відповідно до частини 12 статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію, зокрема, про підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 цього Закону.
Позивач вважає, що пропозиція ТОВ «МІШЕМ» не відповідала умовам, визначеним в Оголошенні про проведення спрощеної процедури закупівлі, а саме: відсутні відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку з обґрунтуванням та посиланням на постачальника; відсутні сертифікати якості; відсутній сертифікат на підтвердження відповідності системи управління якістю вимогам державного стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) стосовно капітального ремонту та/або ремонту; не підтверджено підстав, визначених у частині другій статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»; учасником надана копія кваліфікаційного сертифікату сертифікованого інженера-проектувальника, безстроковість якого не підтверджена; у складі пропозиції подано довідку, яка не містить підпису та печатки.
Суд не погоджується з вищенаведеними твердженнями позивача з огляду на наступне.
У відповідності до п. 15 розділу II Додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі слідує, що учасником обов'язково у складі пропозиції додається кошторисна документація з урахуванням витрат на здійснення технічного нагляду (1,5%) та експертизи кошторисної документації у складі, зокрема, відомостей ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку з обґрунтуванням та посиланням на постачальника.
Судом встановлено, що учасником ТОВ «МІШЕМ» долучено документ - Підсумкова відомість ресурсів, який за своїм змістом відповідає нормативним вимогам, встановленим до відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту, згідно з Правилами визначення вартості робіт з ремонту устаткування та обладнання, які виконуються на об'єктах житлово-комунального господарства, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 24.06.2004 року № 117 (форма № 96).
Викладене спростовує твердження позивача про відсутність відомостей ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку з обґрунтування та посилання на постачальника.
Щодо відсутності сертифікатів якості та сертифікату на підтвердження відповідності системи управління вимогам державного стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 (1SO 9001:2015 IDT) суд зазначає наступне.
3 пункту 15 розділу II Додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі слідує, що учасником обов'язково у складі пропозиції додається кошторисна документація з урахуванням витрат на здійснення технічного нагляду (1,5%) та експертизи кошторисної документації у складі, серед яких - копії сертифікатів якості, зокрема, скан-копії сертифікату на підтвердження відповідності системи управління якістю вимогам державного стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) стосовно капітального ремонту та/або ремонту.
Інформаційною довідкою від 22.06.2020 № 22/06-31 ТОВ "МІШЕМ" підтверджено, що для виконання робіт, будуть використовувати тільки якісні матеріали, які відповідають стандартам ДСТУ та мають сертифікати та паспорти якості, а отже учасником дотримано дану вимог.
При цьому, в розділі ІІІ прикінцевих положень кваліфікаційних вимог до учасників електронних закупівель зазначено, що документи, які не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції.
Разом з тим, в розділі І кваліфікаційних вимог до учасників електронних закупівель зазначено, що Учасник погоджується з тим, що замовник має право відхилити пропозицію учасника, у разі якщо у складі пропозиції учасника на момент закінчення прийому пропозицій на електронний майданчик не надано будь-якого з вказаних документів, не додержання інструкцій та вимог зазначених у кваліфікаційних вимогах.
Тобто, замовник залишає за собою право відхилити тендерну пропозицію, в той час як у даному випадку надані документи надані ТОВ "МІШЕМ" були достатніми для замовника.
Позивач зазначив, що ТОВ «МІШЕМ» всупереч пункту 15 розділу II Додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі не долучило до складу тендерної пропозиції скан-копію сертифікату на підтвердження відповідності системи управління якістю вимогам державного стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 (SO 9001:2015, IDT) стосовно капітального ремонту та/або ремонту,
Так суд зазначає, що в кваліфікаційних вимогах передбачено вимогу щодо надання скан-копії сертифікату на підтвердження відповідності системи управління якістю вимогам зазначеного державного стандарту стосовно капітального ремонту та/або реконструкції. При цьому, зазначено «(за підписом уповноваженої особи та відбитком печатки (у разі наявності)».
Зі змісту вбачається, що словосполучення «у разі наявності» застосовується до скан-копії сертифікату на підтвердження відповідності системи управління якістю вимогам зазначеного державного стандарту стосовно капітального ремонту та/або реконструкції взагалі - адже в інших випадках щодо печатки по тексту кваліфікаційних вимог вказано «(у разі її використання)».
Враховуючи наведене, відсутні підстави для прийняття до уваги доводів позивача в цій частині.
З пункту 24 розділу II Додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі слідує, що учасником обов'язково у складі пропозиції додається лист-гарантія про відсутність підстав відмови замовником учаснику в участі у процедурі закупівлі відповідно до ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Додаток 1 до кваліфікаційних вимог до учасників електронної закупівлі).
Згідно Додатку 1 до кваліфікаційних вимог учасників електронних закупівель інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, надається учасником у складі пропозицій у вигляді довідки (довідок) в довільній формі з виокремленням кожної з підстав або згідно наведеної нижче зразком (лист-гарантія).
На виконання вищезазначених вимог замовника, ТОВ «МІШЕМ» долучило довідку за вих. № 22/6/40-7 від 22.06.2020 року, що містить інформацію про відсутність підстав, визначених у частині 1 статті 17 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Проте позивач зазначив, що в складі тендерної пропозиції переможця не міститься інформація про відсутність невиконаних зобов'язань за раніше укладеними договорами з замовником, що визначена частиною 2 статті 17 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Разом з тим, зі змісту листа-гарантії за вих. № 22/06/40-3 від 22.06.2020 вбачається, що ТОВ «МІШЕМ» скористався передбаченою замовником формою та, у зв'язку з цим, не вказав інформацію про відсутність невиконаних зобов'язань перед замовником (додається).
Оскільки замовник передбачив саме надання довідки встановленої форми, на підтвердження інформації згідно статті 17, відповідно надання такої довідки є достатнім.
Відтак, також відсутні підстави для прийняття до уваги судом доводів позивача і в цій частині вимог.
У пункті 14 розділу II Додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі зазначено, що учасником обов'язково у складі пропозиції додається копія кваліфікаційного сертифікату сертифікованого інженера-проектувальника в частині кошторисної документації.
На виконання вищезазначеної вимоги замовника, переможцем до складу тендерної пропозиції додавалась копія кваліфікаційного сертифіката інженера-проектувальника ОСОБА_1 серії АВ №010915 від 24.04.2015 року.
Позивач зазначив, що в складі тендерної пропозиції переможця доказів дотримання умов безстроковості кваліфікаційного сертифіката не міститься, зокрема щодо підвищення кваліфікації, що, на його думку, не відповідає ст. 17 ЗУ «Про архітектурну діяльність», відповідно до якої строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п'ять років, не обмежується.
Одночасно з цим, позивач вважає, що використання кваліфікаційного сертифіката, умови безстроковості якого порушено, є порушенням вимог містобудівного законодавства, що тягне за собою визначену законом відповідальність.
Щодо позиції позивача суд зазначає, що в оголошені не міститься окремих вимог щодо необхідності надання у складі Пропозиції доказів дотримання умов безстроковості кваліфікаційного сертифіката.
Враховуючи наведене, доводи позивача в цій частині визнаються судом необґрунтованими.
У пункті 7 розділу II Додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі зазначено, що учасником надається довідка, що містить інформацію про учасника з переліком необхідних даних. Довідка викладається у довільній формі, але повинна містити підпис уповноваженої особи учасника та скріплюються печаткою (у разі її використання).
З розділу III Прикінцевих положень Додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі слідує, що всі документи (окрім скан-копій оригіналу), що подаються учасником в електронному вигляді, повинні бути подані на фірмовому бланку учасника з обов'язковим зазначенням вихідного номера, підпису уповноваженої особи учасника та скріплені печаткою (у разі її використання) додатково повинна містити підпис та печатку інженера-проектувальника в частині кошторисної документації.
Позивач вказав, що всупереч вищезазначеному у складі пропозиції переможця міститься «Інформація про підприємство» вих. №22/06-7 від 22.06.2020 року без підпису уповноваженої особи учасника та печатки ТОВ «Мішем», а отже не має юридичної сили.
Викладене, на переконання позивача, свідчить про недотримання переможцем вимог замовника в частині надання довідки, що містить інформацію про учасника з переліком необхідних даних.
Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ «МІШЕМ» накладено кваліфікований електронний підпис на всю пропозицію, що підтверджується за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-06-16-006508-c.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
З огляду на викладене, суд вважає, що надання довідки №22/06-7 від 22.06.2020 без підпису уповноваженої особи учасника та печатки ТОВ «Мішем» не свідчить про невідповідність пропозиції останнього вимогам замовника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення, оформленого протоколом розкриття тендерних пропозицій від 30.06.2020 року по предмету закупівлі - "Капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів за адресою: вул. Підвисоцького, 16" у Печерському районі міста Києва.
Щодо вимоги про визнання недійсним договору підряду № 31 від 07.07.2020, укладеного Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Печерської районної в м. Києві державної адміністрації та ТОВ «МІШЕМ», суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 12 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.
Згідно із частиною 15 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Пунктом шостим статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», встановлено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;
Переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.
Як встановлено судом, Замовником було укладено договір підряду № 31 (ДК 021:2015 код 45233000-9) від 07.07.2020 з ТОВ «МІШЕМ».
На час розгляду справи, роботи по вказаному договору є виконаними та повністю оплаченими, що було визнано відповідачами та відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.
Частинами 2 та 3 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними е умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, крім того істотні умови не відрізняються від умов, що зазначені у закупівлі.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України, суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
За змістом п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом якого вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
Проте, позивачем, не зазначено та не доведено, яким вимогам цивільного законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини щодо відповідності кваліфікаційним критеріям пропозиції ТОВ «МІШЕМ», а також те, що договір підряду між ТОВ «МІШЕМ» та Управлінням, укладено з дотриманням всіх вимог, передбачених чинним законодавством для укладання договорів, а також останній є виконаним в повному обсязі, підстав для визнання вказаного договору підряду недійсним відсутні.
Також, суд зазначає, що статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого Цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України и способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.
Слід зазначити, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем і права та захисту підлягає порушене право.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захист відновлення порушеного права позивача.
У розумінні приписів ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодекс України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характер його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю Таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що фізичні та юридичні особи звертаються до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. Наявність такого порушення входить до предмету доказування та підлягає з'ясуванню компетентним судом. При цьому, таке порушення прав позивача не може бути абстрактним, ґрунтуватись на припущеннях тощо, а має бути належним чином доведено.
Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що фізичні та юридичні особи звертаються до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. Наявність такого порушення входить до предмету доказування та підлягає з'ясуванню компетентним судом. При цьому, таке порушення прав позивача не може бути абстрактним, ґрунтуватись на припущеннях тощо, а має бути належним чином доведено.
Суд вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи не підтверджено порушення права позивача з боку відповідачів, оскільки, як встановлено судом, ТОВ "Укрбуд Козак" на спірному аукціоні зайняло четверте місце, а тому задоволення позову у даній справі жодним чином не впливає на права та обов'язки останнього, а також жодним чином не могло відновити його права, у випадку визнання недійсним рішення, оформленого протоколом розкриття тендерних пропозицій від 30.06.2020 року по предмету закупівлі - "Капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів за адресою: вул. Підвисоцького, 16" у Печерському районі міста Києва..
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позивач наявності підстав для визнання спірного рішення і договору недійсними та про відсутність у нього порушеного спірним рішенням та договором права, а тому відмовляє у позові з цих підстав.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 22.12.2020.
Суддя А.І. Привалов