вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"21" грудня 2020 р. Справа№ 910/12313/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської міської ради
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 (повний текст ухвали складено 24.11.2020)
у справі №910/12313/20 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Київської міської ради
до Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»
про зобов'язання передати гуртожитки з приватної власності у комунальну
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/12313/20 зупинено провадження у справі №910/12313/20 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/15499/20.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В., суддів Корсака В.А., Євсікова О.О.
Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2102грн.
З урахуванням вказаних приписів закону, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір має бути сплачений в розмірі 2102 грн.
Проте, апелянтом не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Водночас, скаржником в апеляційній скарзі порушено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що заявник є державною установою.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
За змістом положень ст. 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.03.2018 у справі №916/1726/17).
Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі.
Так, звертаючись з клопотанням про відстрочення від сплати судового збору, останнє було обґрунтовано тим, що заявник є бюджетною установою, а оплата судового збору потребує підготовки та опрацювання документів органом казначейської служби. Водночас, жодних доказів на підтвердження неможливості здійснити сплату судового збору скаржником до апеляційної скарги, не надано. Сам факт того, що заявник є бюджетною установою не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
До того ж, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11.03.2019 у справі № 905/1041/18, зокрема, редакція статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони. Однак з матеріалів справи вбачається, що заявником не наведено передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони може відстрочити сплату судового збору.
Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки, а саме сплатити судовий збір в розмірі 2102 грн, докази чого подати до суду у встановлений строк.
Якщо апелянт не усуне вказані недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою (ч. 4 ст. 174 ГПК України, з урахуванням ч.4 ст. 260 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/12313/20 залишити без руху.
2.Встановити Київській міській раді строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Північному апеляційному господарському суду доказів, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі (2102грн) - протягом 10 днів з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали щодо надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак