вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" грудня 2020 р. Справа№ 925/771/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Коротун О.М.
секретар судового засідання: Вайнер Є.І.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 14.12.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 (повний текст рішення складений 04.08.2020)
у справі № 925/771/19 (суддя Довгань К.І.)
за позовом Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт"
до Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
про стягнення коштів,-
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року Зовнішньоекономічна асоціація "Новосвіт" звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" про стягнення 71 459,23 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.11.2019).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач не виконав зобов'язання по договору купівлі - продажу електричної енергії №К-ДБ -9-1129/1 від 29.11.2017 щодо сплати вартості спожитої електричної енергії за жовтень та листопад 2018. У зв'язку із чим, позивач просив стягнути 57499,57 грн. основного боргу, пеню в розмірі 9 147,01 грн., інфляційні витрати в розмірі 3179,64 грн., 3% річних в розмірі 1633,01 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.11.2019).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд вказав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами споживання Публічним акціонерним товариством "Дашуківські бентоніти" електричної енергії за жовтень та листопад 2018.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Зовнішньоекономічна асоціація "Новосвіт" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 у справі №925/771/19 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції послався на положення Правил користування електричною енергією, які втратили чинність, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Скаржник стверджує, що місцевий господарський суд не дослідив надані позивачем письмові докази. На думку апелянта, підставою для здійснення розрахунків є покази лічильників, які підписані зі сторони відповідача та третьої особи. Крім того, судом не досліджено належним чином додаток до акту прийому-передачі електричної енергії з оптового ринку електричної енергії та додатку до нього.
Апелянт зазначає, що повноважним представником ПАТ "Дашуківські бентоніти" у спірний період була Пустільнік В.О.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 30.09.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, відповідач вказує, що не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що судом першої інстанції застосовано норми законодавства, які втратили чинність, що призвело до ухвалення незаконного рішення суду, оскільки як чинними договірними правовідносинами сторін, так і нормами чинного законодавства передбачено необхідність складення та підписання сторонами акта прийому-передачі наданих послуг з поставки електроенергії, яким узгоджується фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу електричної енергії.
Відповідач стверджує, що договір купівлі-продажу електричної енергії у встановленому порядку позивачем не оскаржувався та є чинним. У зв'язку з чим, є чинними положення п. 2.2 та п. 3.3 договору, які встановлюють необхідність підписання акту прийому-передачі електроенергії.
На думку відповідача, у зв'язку з відсутністю підписаного уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі електроенергії, неможливо встановити обсяг поставленої позивачем і спожитої відповідачем електроенергії.
ПАТ "Дашуківські бентоніти" наголошує, що у спірний період керівником товариства був Бесараб В.М .
Відповідач зазначає, що позивач не надав належні докази щодо здійснення поставки електроенергії відповідачу та обсягу поставленої електроенергії у жовтні та листопаді 2018.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 справу № 925/771/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2020 у справі №925/771/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 у справі № 925/771/19 та призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 у справі № 925/771/19, розгляд справи здійснено за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 09.11.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у задоволенні клопотання Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" про приєднання письмових документів до матеріалів справи відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 оголошено перерву в розгляді справи № 925/771/19 до 25.11.2020.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 прийнято апеляційну скаргу Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 на 14.12.2020.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 прийнято апеляційну скаргу Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Явка учасників у судове засідання
Третя особа в судове засідання, призначене на 14.12.2020, не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.
Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка третьої особи обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність третьої особи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
29.11.2017 між Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дашуківські бентоніти" (покупець) укладений договір купівлі-продажу електричної енергії № К-ДБ-9-1129/1 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору продавець продає електричну енергію покупцеві, а покупець оплачує продавцеві її вартість згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Пунктом 2.2 договору встановлено, що оплата спожитої електроенергії здійснюється покупцем щомісячно на підставі пред'явлення продавцем актів прийому-передачі спожитої електроенергії та рахунків. Оплата здійснюється на протязі трьох днів з дня направлення рахунку по факсу та отримання підтвердження (телефонограми) покупця про надходження рахунку.
Згідно з додатком № 2 до договору вартість 1 квт*год електричної енергії для покупця (відповідача) визначається за роздрібними тарифами на електроенергію для промислових споживачів Черкаської області другого класу на кожен місяць постачання, розрахованих ПАТ "Черкасиобленерго" відповідно до постанов НКРЕКП, зі знижкою 1 (один) %. Покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем за спожиту електроенергію у розрахунковому періоді до 17:00 годин 05 числа місяця наступного за розрахунковим відповідно до звіту (рапорту) про покази розрахункових обліків. Якщо покупець не здійснить оплату спожитої електроенергії за розрахунковий період у повному обсязі до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, то передбачена в п. 1 цього додатку знижка втрачає свою чинність.
Обсяг поставленої продавцем і спожитої покупцем електроенергії визначається на підставі письмового звіту за показниками розрахункових засобів обліку, пред'явленого покупцем продавцеві у термін, передбачений п. 4.2.5 даного договору та підписаного сторонами акту прийому-передачі електроенергії і зазначається в рахунку (пункт 3.3 договору).
Пунктом 3.5 договору визначено, що у разі відсутності повної оплати покупцем спожитої електричної енергії на умовах договору, продавець, попередивши покупця, письмово (телефонограмою) звертається до ПАТ "Черкасиобленерго" з клопотанням про відключення чи обмеження споживання електроенергії покупцю та не включає покупця в заявку на постачання електроенергії на наступний період до повного погашення його заборгованості. Відключення покупця від електромережі за заявою продавця виконується через ПАТ "Черкасиобленерго".
За невчасну оплату електроенергії, передбачену розділом 2 цього договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення (пункт 5.2 договору).
01.11.2018 Зовнішньоекономічна асоціація "Новосвіт" звернулась до Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" з листом №87, в якому повідомила про те, що станом на 01.11.2018 підприємство має борг у розмірі 21 895,25 грн. за відпущену електроенергію в жовтні поточного року. Асоціація попередила, що при несплаті заборгованості до 08.11.2018 буде припинено постачання електричної енергії Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго".
На підставі вказаного листа, ПАТ "Черкасиобленерго" частково припинено електропостачання ПАТ "Дашуківські бентоніти".
06.01.2019 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №2 від 04.01.2019, в якій вимагав сплатити заборгованість за договором купівлі-продажу електричної енергії № К-ДБ-9-1129/1 від 29.11.2017 у розмірі 60 448,52 грн.
Звертаючись з позовом позивач вказав, що відповідач не виконав зобов'язання по договору купівлі - продажу електричної енергії №К-ДБ -9-1129/1 від 29.11.2017 щодо сплати вартості спожитої електричної енергії за жовтень та листопад 2018. У зв'язку із чим, позивач просив стягнути 57499,57 грн. основного боргу, пеню в розмірі 9 147,01 грн., інфляційні витрати в розмірі 3179,64 грн., 3% річних в розмірі 1633,01 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.11.2019).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Згідно із пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо.
Відповідно до пункту 9.3 договору купівлі-продажу електричної енергії № К-ДБ-9-1129/1 від 29.11.2017 він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до його розірвання за згодою сторін або за рішенням суду.
Враховуючи вищенаведене, станом на дату виникнення спірних правовідносини, договір між сторонами був чинним і не суперечив вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики, тому сторони мали застосовувати саме положення договору.
Таким чином, твердження скаржника про те, що суд першої інстанції послався на положення Правил користування електричною енергією, які втратили чинність,колегія суддів визнає безпідставним, оскільки до спірних правовідносин слід застосовувати положення договору.
Так, згідно із пунктом 3.3 договору обсяг поставленої продавцем і спожитої покупцем електроенергії визначається на підставі письмового звіту за показниками розрахункових засобів обліку, пред'явленого покупцем продавцеві у термін, передбачений п. 4.2.5 даного договору та підписаного сторонами акту прийому-передачі електроенергії і зазначається в рахунку.
Отже, договором визначено порядок та підставами виникнення зобов'язання підприємства з проведення оплати, а саме виставлення товариством рахунків, у тому числі у разі неправильного розрахунку сум у попередніх рахунках на оплату, передує складення між сторонами акту про використану електричну енергію, який підписується обома сторонами та повинен містити дані про фактичний обсяг поставленої електричної енергії, включаючи технологічні витрати у розрізі об'єктів споживача.
Акт здавання-прийняття робіт (послуг) є тим первинним документом, на підставі якого виникає обов'язок сплати. Наявність актів про використану електричну енергію є обов'язковою та необхідною умовою правильності розрахунку (перерахунку), та є підставою для виставлення рахунків на оплату.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 09.07.2020 у справі № 922/1831/15 та від 16.06.2020 у справі № 922/3757/17.
Дослідивши акти приймання-передачі електричної енергії № 524 від 31.10.2018 та № 611 від 30.11.2018 (т. 1; а.с. 15-16), колегія суддів встановила, що вказані акти підписані лише уповноважною особою Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" та не містять печатки та підпису уповноваженої особи Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти".
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Враховуючи вказане вище, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що акти приймання-передачі електричної енергії № 524 від 31.10.2018 та № 611 від 30.11.2018 не є належними та допустимими доказами, оскільки не підписані уповноваженою особою Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти". У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних доказів щодо обсягу поставленої електроенергії.
Крім того, відповідно до пункту 2.2 договору купівлі-продажу електричної енергії оплата спожитої електроенергії здійснюється покупцем щомісячно на підставі пред'явлених продавцем актів прийому-передачі спожитої електроенергії та рахунків. Оплата здійснюється на протязі трьох днів з дня направлення рахунку по факсу та отримання підтвердження (телефонограми) покупця про надходження рахунку.
Отже, строк оплати за отриману електричну енергію у покупця настає не у певну дату (строк), а визначений вказівкою на певну подію, а саме направлення рахунку по факсу та отримання підтвердження (телефонограми) покупця про надходження рахунку. Відтак, триденний строк на оплату відповідного рахунку починається з дня отримання позивачем від відповідача підтвердження про надходження рахунку, яким може бути телефонограма.
У випадку не пред'явлення продавцем рахунку на оплату електричної енергії та не отримання від покупця підтвердження факту отримання такого рахунку, подія, з якою починається строк для виконання зобов'язання покупцем, не настає, отже і не може настати строк для здійснення оплати електричної енергії.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Колегія суддів зазначає, що позивач ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надав докази направлення рахунків для оплати за поставлену електроенергію (за жовтень та листопад 2018) та докази на підтвердження отримання відповідних рахунків відповідачем.
Враховуючи те, що всупереч умовам договору позивач не направляв рахунки для оплати за поставлену електроенергію (за жовтень та листопад 2018), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк сплати за електричну енергію у вище вказаний період не настав.
Звертаючись з позовною заявою позивач послався на акти прийому-передачі електричної енергії №10 від 31.10.2018, №11 від 30.11.2018, як на факт споживання електроенергії відповідачем у жовтні та листопаді 2018.
Проте, із вказаних актів вбачається, що 31.10.2018 позивач прийняв з оптового ринку електричної енергії України електричну енергію обсягом 798 905 кВт.г, відповідно до акту прийому-передачі електричної енергії № 10. Також, 30.11.2018 позивач прийняв з оптового ринку електричної енергії України електричну енергію обсягом 1 112 952 кВт.г, згідно з актом прийому-передачі електричної енергії № 11.
Отже, акти прийому-передачі електричної енергії №10 від 31.10.2018 та №11 від 30.11.2018 підтверджують лише отримання Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" електроенергії від ДП "Енергоринок", як суб'єкта оптового ринку електричної енергії.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані акти не можуть прийматися, як доказ споживання електричної енергії відповідачем, оскільки вказані акти підтверджують лише отримання електроенергії позивачем, а не відповідачем.
Також, на підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилався на: довідку про обсяги поставки електроенергії ПАТ "Дашуківські бентоніти" за жовтень та листопад 2018 (вих. № 322 від 20.12.2019); відомість обліку споживання реактивної електроенергії за жовтень місяць 2018 (аналогічні відомості за листопад не надані); відомість обліку споживання електроенергії за жовтень місяць 2018 (аналогічні відомості за листопад не надані); рахунок-фактуру за перетікання реактивної енергії за жовтень 2018; рахунок-фактуру за перетікання реактивної енергії за листопад 2018; акт про надання послуг за перетікання реактивної електричної енергії за жовтень 2018; акт про надання послуг за перетікання реактивної електричної енергії за листопад 2018; акт про використану електричну енергію ПАТ "Дашуківські бентоніти" за листопад 2018.
Так, позивачем вказано обсяг споживання відповідачем електроенергії, а саме: у жовтні 2018 року - 8 577 кВт., та у листопаді 2018 - 13 722 кВт.
Водночас, суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що згідно з відомостями обліку споживання реактивної електроенергії відповідачем спожито у жовтні 2018 року - 10 568 (одиниця виміру не зазначена), а саме: 636 по кар'єру та 9 397 по компресорній, та 553 генерація.
На підставі рахунку-фактури №15 від 31.10.2018 за перетікання реактивної енергії за жовтень 2018 відповідачем спожито у жовтні 2018 - 10 568 кВАр/год та 553 кВАр/год генерація, всього на суму 2124,80 грн. Відповідно до акту про надання послуг за перетікання реактивної електричної енергії за жовтень 2018, обсяг використаної енергії становить 10 568 кВАр/год усього на суму 2124,80 грн.
Відповідно до рахунку-фактури №15 від 30.11.2018 за перетікання реактивної енергії за листопад 2018 відповідачем спожито у листопаді 2018 - 3028 кВАр/год та 573 кВАр/год генерація, всього на суму 699,48 грн. На підставі акту про надання послуг за перетікання реактивної електричної енергії за листопад 2018, обсяг використаної енергії становить 3 601 кВАр/год, всього на суму 699,48 грн.
Отже, згідно з даних щодо перетікання реактивної енергії, обсяг споживання у листопаді 2018 менший, ніж у жовтні 2018. Проте, позивач вказував, що обсяг споживання електроенергії у листопаді 2018 більший, ніж у жовтні 2018.
З відомостей обліку споживання електроенергії вбачається, що відповідачем спожито у жовтні 2018 - 20 803 (одиниця виміру не зазначена), а саме: 240 по кар'єру, 14 263 по компресорній, 5 станція катод.захисту, а також, згідно з таблицею 300 обеззалізуюча, 6000 субспоживачі (субспоживачі не зазначені). Аналогічні відомості за листопад 2018 суду не надані.
З акту про використану електричну енергію вбачається, що відповідачем за листопад 2018 кількість використаної електричної енергії становить 20 654 кВт./год. Водночас, позивачем у позові зазначається про споживання у листопаді 13 722 кВт./год.
Акт про використану відповідачем електричну енергію за жовтень 2018 позивачем та третьою особою не надавався.
Згідно з довідкою про обсяги поставки електроенергії ПАТ "Дашуківські бентоніти" за жовтень та листопад 2018 № 322 від 20.12.2019, на яку посилається позивач, як на доказ обсягів спожитої відповідачем електроенергії, ПАТ "Дашуківські бентоніти" спожито: у жовтні 2018 року 8 577 кВт. (кар'єр 272 кВт., компресорна 7 963 кВт. та станція катодного захисту 102 кВт./год); у листопаді 2018 року 13 722 кВт./год. (насосна 227 кВт./год, кар'єр 167 кВт./год, компресорна 13 247 кВт./год та станція катодного захисту 81 кВт./год).
В той час, як відповідно до акту про використану електричну енергію ПАТ "Дашуківські бентоніти" за листопад 2018, кількість використаної електричної енергії становить 20 654 кВт./год з яких; кар'єр 820 кВт./год (167+633+20), компресорна 18 601 кВт./год (15 653+2 395+553) та ЖД станція 1 233 кВт./год. Проте, відповідно до акту, кількість використаної електричної енергії по насосній станції дорівнює нулю (на відміну від інформації, зазначеної в довідці про обсяги поставки електроенергії).
Акт про використану відповідачем електричну енергію за жовтень 2018 позивачем та третьою особою ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.
З відомостей обліку споживання електроенергії за жовтень 2018 вбачається, що ПАТ "Дашуківські бентоніти" використано активної електроенергії 20 803 (одиниця виміру не зазначена), з яких: кар'єр 240, компресорна 14 263 та станція катодного захисту 5, а також, згідно таблиці 300 обеззалізуюча, 6000 субспоживачі (субспоживачі не зазначені). Аналогічні відомості обліку споживання електроенергії за листопад 2018 не подані.
З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обсяг споживання активної електроенергії визначити неможливо, оскільки надані відомості обліку споживання електроенергії ПАТ "Дашуківські бентоніти" не відповідають тим обсягам, які заявлені позивачем.
Докази подання відомостей щодо обліку споживання електроенергії у листопаді 2018 та акту про використану електричну енергію за жовтень 2018 у матеріалах справи відсутні.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірний період, а саме з жовтня по грудень 2018 Головою правління Публічного акціонерного товариства "Дашуківські бентоніти" був Бесараб В.М. , а не Пустільник В.О.
Доказами підтвердження перебування Бесараба В.М. на посаді керівника (Голови правління) у спірний період є долучені до матеріалів справи витяги із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.10.2018 та 11.12.2018.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частиною 1, 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Статтею 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними та надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту, необхідних, в т.ч., для укладення цивільно-правових договорів, про осіб, які можуть вчиняти дії від імені особи.
Докази того, що у спірний період обов'язки голови правління ПАТ "Дашуківські бентоніти" виконувала Пустільнік В.О. , у матеріалах справи відсутні.
Беручи до уваги викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі документи (акти про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії за жовтень 2018 та за листопад 2018, відомості обліку споживання електроенергії за жовтень місяць 2018, акт про використану електричну енергію за листопад 2018, рахунок-фактура) Публічним акціонерним товариством "Дашуківські бентоніти", в особі уповноваженого представника, не підписані.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами споживання Публічним акціонерним товариством "Дашуківські бентоніти" електричної енергії за жовтень та листопад 2018 у розмірі 57499,57 грн.
На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 у справі № 925/771/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 у справі № 925/771/19 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 у справі № 925/771/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.07.2020 у справі № 925/771/19 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Зовнішньоекономічну асоціацію "Новосвіт".
4. Матеріали справи №925/771/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 21.12.2020.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Коротун