Справа: № 148/2116/20
Провадження №1-кс/148/598/20
18 грудня 2020 року м. Тульчин
Слідчий суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,-
До чергової частини Тульчинського ВП НВП ГУНП Вінницькій області 14.12.2022 надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий, за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що невідома особа, в період часу з 09.00 до 15.00 год. 06.12.2020 шляхом відкриття дверей проникла до приміщення літньої кухні на території його домогосподарства, звідки вчинила крадіжку продуктів харчування та велосипеда марки «Crosser Infiniti 26», чим завдала йому матеріальну шкоду.
До ЄРДР внесено відомості за № 12020020310000379 від 14.12.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування 15.12.2020 велосипед марки «Crosser Infiniti 26», чорно - жовтого кольору, вилучено у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого, за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою слідчого від 15.12.2020, вилучений велосипед визнано речовим доказом, який приєднано до кримінального провадження.
Вилучене майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та на нього на думку слідчого поширюється правовий режим тимчасово вилученого майна, у зв'язку з чим, з метою встановлення обставин вчинення злочину слід застосувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Слідчий у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, заявлені вимоги підтримав.
Власник майна у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність щодо задоволення вимог слідчого не заперечує.
Неявка сторін кримінального провадження у судове засідання, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду даного клопотання.
Таким чином, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
На підставі частини 2 цієї ж статті, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстав вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
На підставі ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на вищенаведене слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити зокрема застосувавши заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту на велосипед марки «Crosser Infiniti 26», оскільки він є доказом, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні і проведення належного досудового розслідування
На підставі викладеного і керуючись ст. 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони відчуження на велосипед марки «Crosser Infiniti 26», вилучений 14.12.2020 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого, за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий, за адресою: АДРЕСА_1 .
Вилучене майно після проведення товарознавчої експертизи передати на відповідальне зберігання власнику.
Визначити строк дії ухвали щодо зберігання вказаного майна - до вирішення питання в порядку визначеному КПК України.
Виконання ухвали доручити старшому слідчому Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області капітану поліції ОСОБА_3 .
Роз'яснити, що власник майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту.
Ухвала слідчого судді щодо накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1