№ 143/113/20
Іменем України
15.12.2020р. м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області, в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Погребище кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 12.09.2019 за № 12019020270000216 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Педоси Погребищенського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, згідно вимоги ДІП КП «102» НПУ раніше судимого, , а саме: 14.06.2013 Вінницьким міським судом за ч.2 ст.307 КК України до 6 років позбавлення волі, із застосуванням ст.69 КК України засуджений до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.2 Закону України «Про амністію» від 02.07.2014 звільнено від відбування покарання, на підставі ухвали Могилів-Подільський міськрайонного суду від 02.07.2014 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік; 04.02.2015 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.345 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 07.03.2017 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, згідно з ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -
В ході судового розгляду беззаперечно встановлено, що 12.09.2019 близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_4 спільно зі своїм товаришем ОСОБА_5 перебував по вул. Кооперативній, м. Погребище, Вінницької області. Будучи у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння ОСОБА_4 , безпричинно почав дратувати собаку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася на території подвір'я останньої по АДРЕСА_2 .
Почувши посторонні звуки та гавкіт собаки, ОСОБА_6 вийшла з будинку на подвір'я та зробила зауваження ОСОБА_4 , припинити свої дії, який незважаючи на це, перебуваючи у громадському місці, кричав і висловлювався словами нецензурної лайки, чим грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, після чого підбіг до ОСОБА_6 та умисно, з хуліганських спонукань, демонструючи зверхність, нахабство, вседозволеність, ігноруючи загальноприйнятими нормами суспільної поведінки, проявляючи себе у безсоромності, вийняв із карману куртки ніж, який згідно висновку експерта № 287 від 23.09.2019, холодною зброєю не являється, виготовлений промисловим способом по типу мисливських ножів загального призначення, яким замахнувся до ОСОБА_6 маючи на меті спричинити їй тілесні ушкодження, користуючись своєю перевагою та безпорадним станом останньої.
Почувши крик про допомогу з житлового будинку вибіг ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який намагався заступитися за свою дружину, проте ОСОБА_4 замахнувся до нього ножом, продовжував вести себе неадекватно, кричав, висловлювався словами нецензурної лайки, тим самим намагався нанести тілесні ушкодження ОСОБА_7 , який оборонявся, тому між чоловіками виникла бійка. В ході бійки ОСОБА_7 схопив ОСОБА_4 за руку і чоловіки впали на землю на ґрунтове покриття вулиці, а ОСОБА_6 скориставшись моментом вибила ніж із руки ОСОБА_4 . Після чого, ОСОБА_4 не зупиняючись, продовжуючи свої незаконні дії, умисно наносив тілесні ушкодження ОСОБА_7 ..
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося винятковим цинізмом, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Під час вчинення хуліганських дій, ОСОБА_4 не зупиняючись на досягнутому, наніс кулаками рук близько трьох ударів по голові, близько п'яти ударів кулаками рук по тулубу та близько трьох ударів кулаками по ребрах ОСОБА_7 .. Після чого, ОСОБА_4 позвав на допомогу ОСОБА_5 , що стояв неподалік та участі у хуліганських діях останнього не приймав, тому прибіг до ОСОБА_7 та діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, маючи умисел на спричиненням тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правої руки по носі останнього та один удар кулаком правої руки в лоб ОСОБА_7 , внаслідок чого останній втратив свідомість.
Внаслідок побиття ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 згідно висновку експерта № 146/164 від 01.11.2019 закриту черепно-мозкову травму - струс головного мозку, пара орбітальну гематому справа, а ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_7 згідно висновку експерта № 146/164 від 01.11.2019 закриту черепно- мозкову травму - струс головного мозку, перелом кісток носа, шкірну садину в ділянці носа.
Вказані ушкодження у ОСОБА_7 не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, виникли від травматичної дії (удару, співударяння) тупого твердого предмета (предметів), до яких належать і зазначені в ухвалі «кулаки рук», можливо, в строк вказаний в ухвалі про призначення судово-медичної експертизи - 12.09.2019, за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я (згідно п.2.3.2 а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).
Характер та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 допускають можливість їх утворення за будь-якого положення ОСОБА_7 при доступності контакту травмуючого предмета з відповідними ділянками голови, свідчать про травматичні дії (удари) з достатньою силою, що за механізмом утворення не виключають можливість виникнення за умов, вказаних в показах ОСОБА_7 , тобто могли утворитись від ударів кулаками рук в ділянку голови. Особливості локалізації тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 на різних поверхнях голови свідчать про неможливість виникнення внаслідок удару при падінні об тверде дорожнє покриття.
Від нанесених тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 втратив свідомість та в цей момент ОСОБА_6 викликала на допомогу працівників поліції. Прибувши на місце пригоди ОСОБА_4 , чинив супротив законним діям працівників поліції та вів себе неадекватно, а ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення втік.
Під час розгляду справи потерпілий ОСОБА_7 відмовився від обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.2 ст.125 КК України у зв'язку із чим, ухвалою суду від 29.10.2020 кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 12.09.2019 за №12019020270000216, в частині обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, закрито.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченому ч.4 ст.296 КК України визнав повністю, за обставин викладених у обвинувальному акті та своїми показами повністю підтвердив місце, час та обставини вчинення кримінального правопорушення, щиро каявся.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення повністю, його показання відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, його позиція є добровільною та істинною, то суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням письмових доказів. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.
Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_4 за:
-ч.4 ст.296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Як особа ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо (а. с. 58), на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а. с. 54). З 15.01.2016 перебуває на обліку у лікаря нарколога Погребищенської ЦРЛ з діагнозом розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів (а. с. 53-54). Раніше судимий (а. с. 56-57).
При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_4 , його щире каяття, активне сприяння розкриттю даного кримінального правопорушення, що відповідно до ст.66 КК України є обставинами, які пом'якшують покарання.
Обставиною, яка згідно зі ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.
З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням статей 75, 76 КК України з ухваленням звільнити засудженого від призначеного покарання, якщо протягом визначеного судом іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати відсутні.
Речовий доказ, відповідно до ст.100 КПК України, а саме: ніж, виготовлений промисловим способом по типу мисливських ножів загального призначення, який знаходиться у пакеті експертної служби МВС України за №4100314, що зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Погребищенського ВП ГУНП у Вінницькій області, необхідно знищити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ч.4 ст.296 КК України, ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ухвалити про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку він не скоїть нового кримінального правопорушення.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок строку покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку суду.
Речовий доказ, відповідно до ст.100 КПК України, а саме: ніж, виготовлений промисловим способом по типу мисливських ножів загального призначення, який знаходиться у пакеті експертної служби МВС України за №4100314, що зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Погребищенського ВП ГУНП у Вінницькій області, знищити.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя