Ухвала
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 199/2819/17-ц
провадження № 61-20307сво19
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Тулс», комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2018 року у складі судді Руденко В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Тулс» (далі - ТОВ «Тулс»), комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради (далі - КЖЕП «Лівобережжя» ДМР), про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що в ході прокурорської перевірки встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Дніпра об'єктів нерухомого майна шляхом їх відчуження на користь інших осіб, у тому числі приміщення АДРЕСА_1 .
Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 23 жовтня 2003 року
№ 232-10/ХХІУ «Про підвищення ефективності управління майном спільної власності територіальних громад області» у частині передачі обласних комунальних підприємств до власності територіальної громади м. Дніпропетровська затверджено розпорядження Голови Дніпропетровської обласної ради від 18 серпня 2003 року № 159-р «Про передачу із спільної власності територіальних громад області до територіальної громади м. Дніпропетровська цілісного майнового комплексу обласного житлово-комунального підприємства «Лівобережжя» Дніпропетровської міської ради.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 19 листопада 2003 року № 11/13 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста обласних житлово-комунальних підприємств «Південне», «Центральний», «Лівобережжя» до комунальної власності прийнято житлово-комунальне підприємство «Лівобережжя» з майном, будівлями і спорудами, що перебували на його балансі, відповідно до акта приймання-передачі від 18 серпня 2003 року (пункт 1 рішення міської ради).
З урахуванням положень статті 128 ЦК УРСР, статей 31, 35 Закону України «Про власність» (чинних на час прийняття зазначених вище рішень) територіальна громада міста набула право власності на об'єкти нерухомого майна з часу затвердження актів приймання-передачі, тобто з 18 серпня 2003 року.
Відповідно до підпункту 2.1 рішення Дніпропетровської міської ради
від 19 листопада 2003 року № 11/13 комітету комунальної власності міської ради доручено внести зміни до установчих документів КЖЕП «Лівобережжя» відповідно до чинного законодавства.
Наказом комітету комунальної власності міської ради від 17 лютого 2004 року № 15-КВ затверджено нову редакцію статуту КЖЕП «Лівобережжя».
На підставі розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради
від 18 серпня 2003 року № 159-р, рішення Дніпропетровської обласної ради від 23 жовтня 2003 року № 232-10/ХХІУ, відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 15 квітня 2013 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності на приміщення АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 58622112101.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема КЖЕП «Лівобережжя» ДМР, передано на баланс комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» (далі - КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю») у зв'язку з реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном, що пов'язувалось з визначенням єдиного підприємства, наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».
06 серпня 2012 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 38/5005/6636/2012 про банкрутство КЖЕП «Лівобережжя» ДМР. На час відкриття зазначеного провадження рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 у повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2012 року у справі № 38/5005/6636/2012 КЖЕП «Лівобережжя» ДМР визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором КЖЕП «Лівобережжя» призначено арбітражного керуючого Барановського О. М., яким всупереч вимог чинного законодавства та рішення Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності приміщення АДРЕСА_1 з метою продажу включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення товарною біржою «Регіональна універсальна біржа» торгів, оформлених протоколом
від 27 грудня 2012 року № 30, переможцем яких визначено Компанію з обмеженою відповідальністю «ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД».
На підставі протоколу № 30 проведення біржових торгів з купівлі-продажу приміщення 05 червня 2013 року між КЖЕП «Лівобережжя» та Компанією з обмеженою відповідальністю «ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД» укладено договір купівлі-продажу приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 28,1 кв. м. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу
Мудрецькою І. В. та зареєстровано в реєстрі за № 782, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня
2016 року у справі № 38/5005/6636/2012, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 грудня
2016 року, задоволено скаргу прокурора Дніпропетровської області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу їх з відкритих біржових торгів, а також визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені на підставі таких торгів.
Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора
КЖЕП «Лівобережжя» арбітражного керуючого Барановського О. В. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута приміщення АДРЕСА_1 та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27 грудня 2012 року товарною біржою «Регіональна універсальна біржа» з продажу нерухомого майна, а саме - приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 28,1 кв. м, оформлених протоколом від 27 грудня 2012 року № 30, а також визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05 червня 2013 року № 782.
За договором купівлі-продажу від 23 жовтня 2013 року № 1346, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу
Небосенко О. А., спірне нерухоме майно відчужено Компанією з обмеженою відповідальністю «ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД» на користь ТОВ «Тулс».
У подальшому спірне нерухоме майно відчужено ТОВ «Тулс» на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 08 липня 2016 року № 2546, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л. Г.
Відповідач ОСОБА_1 здійснила реконструкцію спірного приміщення у квартиру.
Прокурор зазначав, що внаслідок реконструкції не змінились основні технічні характеристики майна, а саме: площа та місце розташування, що свідчить про можливість витребування спірного приміщення на користь дійсного власника, з володіння якого воно вибуло поза його волею.
Ураховуючи викладене, прокурор просив витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 28,1 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2018 року позов прокурора задоволено.
Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення № 108, що розташоване по АДРЕСА_2 , загальною площею 28,1 кв. м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 58622112101).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір купівлі-продажу від 05 червня 2013 року № 782, на підставі якого Компанія з обмеженою відповідальністю «ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД» набула право власності на спірний об'єкт нерухомого майна, визнаний недійсним за рішенням суду, тобто спірне нежитлове приміщення вибуло з власності територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпропетровської міської ради поза волею власника. У зв'язку з цим наявні підстави для повернення вказаного майна шляхом його витребування від добросовісного набувача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 25 червня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння Дніпровської міської ради поза її волею, тому суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову прокурора.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 199/2819/17-ц.
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання судових рішень задоволено.
Зупинено виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 25 червня 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 199/2819/17-ц до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року прийнято до розгляду справу за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Тулс», КЖЕП «Лівобережжя», про витребування майна (суддя-доповідач Сімоненко В. М.).
Призначено справу до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопад 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д. у зв'язку з обранням судді Сімоненко В. М. до Великої Палати Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що на час придбання майна у ТОВ «Тулс» вона не могла проявити розумну обачність та не мала знати про те, що майно ще у 2013 році вибуло з володіння Дніпропетровської міської ради поза волею ради. Вказує, що вона є добросовісним набувачем майна. Вважає, що витребування майна, яким вона володіє з 2016 року, становитиме втручання у мирне володіння цим майном, що призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних слобод.
Крім того, зміна функціонального призначення та технічно-економічних показників спірного приміщення здійснена шляхом проведення реконструкції. Об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існувала в натурі на момент пред'явлення позову. Якщо річ, перебуваючи у чужому володінні, видозмінилася, була перероблена чи знищена, мають бути застосовані зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 ЦК України. Оскільки вона здійснила переобладнання нежитлового приміщення у жилу квартиру, тому відсутній об'єкт витребування.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року прокурором подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу на те, що рішенням суду визнано недійсними результати біржових торгів та договір купівлі-продажу спірного приміщення, тому визнання недійсними наступних правочинів не є необхідним, а відповідне майно, яке було предметом цих правочинів, підлягає витребуванню на користь власника - територіальної громади.
Підстави та мотиви передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року про передачу справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у подібній справі № 199/7377/16-ц (провадження № 61-46307св18) за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ «Тулс», КЖЕП «Лівобережжя», про витребування майна, постановою від 21 серпня 2019 року залишила без змін рішення Амур-Ниждньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року, згідно з якими у ОСОБА_3 витребувано на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення АДРЕСА_3 .
Разом із тим, вирішуючи інші подібні спори, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду та Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшли протилежного правового висновку.
Так, у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 199/7375/16-ц (провадження № 61-35744св18) за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до ОСОБА_4 , треті особи: ТОВ «Солярис», КЖЕП «Лівобережжя», про витребування майна, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував судові рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову прокурора.
У постанові від 20 травня 2020 року у справі № 199/8047/16-ц (провадження № 61-13212св19) за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до
ОСОБА_5 , треті особи: ТОВ «Тулс», КЖЕП «Лівобережжя», ОСОБА_6 , про витребування майна, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанції і також відмовив у задоволенні позову прокурора.
Скасовуючи судові рішення у справах № 199/7375/16-ц (провадження № 61-35744св18) та № 199/8047/16-ц (провадження № 61-13212св19) колегії суддів виходили з того, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірного нерухомого майна у відповідачів як добросовісних набувачів на користь міської ради призведе до порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції принципово різного підходу до вирішення подібних справ щодо витребування майна, яке вибуло із володіння Дніпровської міської ради в ході ліквідаційної процедури КЖЕП «Лівобережжя».
Крім того, у справах № 199/7375/16-ц, № 199/8047/16-ц та у справі № 199/2819/17-ц, що переглядається, судами встановлені аналогічні фактичні обставини щодо вибуття майна із володіння Дніпровської міської ради в ході ліквідаційної процедури КЖЕП «Лівобережжя», правовідносини врегульовані одними й тими самими нормами матеріального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше прийнятих постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у справах
№ 199/7375/16-ц (провадження № 61-35744св18) та № 199/8047/16-ц (провадження № 61-13212св19), вважаючи що судом касаційної інстанції по-різному застосовано норми права у подібних правовідносинах.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки наведені приклади свідчать про застосування судом касаційної інстанції різного підходу до вирішення схожих справ, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду Верховним Судом подібних спорів.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, проаналізувавши доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У частині другій статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Тлумачення наведеної норми процесуального права свідчить про те, що на розгляд об'єднаної палати може бути передана справа, якщо в аналогічній (подібній) справі викладено інший висновок щодо застосування норми права. Подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за їхніми елементами: суб'єктами, об'єктами та змістом (правами й обов'язками суб'єктів правовідносин).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об'єкт) для розгляду справи об'єднаною палатою, оскільки розгляд справи, в якій відсутній функціонал (компетенційні повноваження) для об'єднаної палати, є судом, який не встановлений законом.
Так, у справі, яка передана на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, та у справах, від висновку яких пропонується відступити, подібність правовідносин не вбачається, оскільки суди виходили із добросовісності набувача і не заперечувалося, що майно вибуло поза волею міської ради.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з відсутністю предмета (об'єкта) для перегляду.
Керуючись статтями 403, 404, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Повернути справу № 199/2819/17-ц (провадження № 61-20307св19) за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Тулс», комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Лівобережжя», про витребування майна, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник В. С. Висоцька Б. І. Гулько В. І. Крат Є. В. Синельников І. М. Фаловська М. Є. Червинська