21 грудня 2020 р.Справа № 520/12061/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року по справі № 520/12061/2020
за позовом ОСОБА_1
до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича
про визнання протиправною та скасування постанови,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови.
На зазначене рішення суду Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком Володимиром Володимировичем подано апеляційну скаргу. В рамках апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно положень ч. 3 ст. 121 КАС України розгляд клопотання проведено в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 295 апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Разом з тим, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані ст.287 КАС України.
Частиною 6 зазначеної статті встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
З урахуванням зазначеного для оскарження судового рішення у даній справі підлягають застосуванню вимоги ч.6 ст.287 КАС України якими встановлений 10 денний строк оскарження рішення, який обчислюється з дня його проголошення, або з дня отримання копії повного тексту рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду було прийнято 22 вересня 2020 року.
Колегія суддів звертає увагу, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення судом першої інстанції визначено десятиденний строк для подання апеляційної скарги.
За наявною в матеріалах справи роздруківкою сайту Укрпошта, копію оскаржуваного рішення скаржником отримано 01.10.2020 року, а апеляційну скаргу передано до поштового відділення 30.10.2020, що свідчить про пропуск визначеного ст. 287 КАС України строку звернення із апеляційною скаргою.
Доводи позивача про звернення до суду в межах строку визначеного статтею 295 КАС України є необґрунтованими, оскільки статтею 287 КАС України встановлено спеціальний порядок та строк апеляційного оскарження у даній категорії справ.
Інших причин пропуску строку апеляційного оскарження скаржник не навів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність встановлених законом підстав для задоволення поданого клопотання та поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення.
Керуючись ст. ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі № 520/12061/2020 - відмовити.
Визнати неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі № 520/12061/2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Чалий І.С. Бершов Г.Є.