Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 грудня 2020 р. № 520/14111/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ), третя особа - Уличненська сільська рада Дрогобицького району Львівської області (вул. Центральна, 76, с. Уличне, Дрогобицький район, Львівська область) про визнання незаконним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1232/5 від 27.03.2020 в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що 21.05.2019 за результатами конкурсу ОСОБА_1 прийнятий на посаду державного реєстратора Уличненської сільської ради Дрогобицького району Львівської області. 27.03.2020 Міністерством юстиції України прийнятий наказ №1232/5, яким вирішено анулювати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора від 05.03.2020 за результатами розгляду скарги ТОВ «Санаторію «Карпатські Зорі» ЦРО від 29.01.2020. Оскаржуваною дією була дія по виконанню постанови Верховного Суду України від 03.07.2018 у справі №826/27224/15. Обґрунтовуючи підстави такого рішення, як зазначає позивач, Міністерство юстиції України звернуло увагу на недотримання позивачем черговості заяв; виконання рішення суду способом, що не був передбачений самим рішенням. Проте, позивач вказує, що постановою Верховного Суду України від 03.07.2018 у справі №826/27224/15, яку він виконував, було передбачено скасування рішення судів. на підставі яких виникло право власності у ТОВ «Санаторію «Карпатські Зорі» ЦРО. Відключення позивача від реєстру було здійснено ДП «НАІС» без попереднього попередження, без надсилання копії наказу чи висновку колегії. Про це, позивач дізнався 16.04.2020, коли при здійсненні прийому заявників не зміг зайти до реєстру. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.01.2020 до Міністерства юстиції України надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій «Карпатські зорі» Центр реабілітації та оздоровлення від 29.01.2020 №2866-33-20 стосовно скасування рішень від 27.08.2019 №48401056, 48402848, 48403181, 48403521, прийнятих державним реєстратором Уличненської сільської ради Дрогобицького району Львівської області Суріним О.Ю. та щодо тимчасового блокування доступу державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, анулювання доступу до Державного реєстру прав державному реєстратору ОСОБА_1 та скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.
Процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначено Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1150 (далі Порядок №1128).
Відповідно до п.8 Порядку №1128, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються. Якщо під час розгляду Мін'юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін'юстом невідкладно без розгляду її колегіально.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом (пункт 2 Порядку №1128).
Згідно пункут 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 2 липня 2014 р. № 228 (далі Положення) Міністерство юстиції України (Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.
Порядок створення Мін'юстом та його територіальними органами Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - Колегія), організаційні та процедурні засади діяльності Колегії визначено Положенням про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09 січня 2020 року № 71/5 (далі Положення №71/5).
Колегія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Мін'юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфери державної реєстрації). Колегія створюється Мін'юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження її складу відповідно до цього Положення (п.2 розділу 1 Положення №71/5).
Пунктом 13 Порядку №1128 встановлено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
Відповідно до п.10 Положення №71/5 за результатом розгляду скарги у сферах державної реєстрації Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини від персонального складу Колегії, визначеного відповідно до пункту 1 цього розділу. У разі рівного розподілу голосів голос співголови Колегії є вирішальним. Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; склад Колегії, що здійснював розгляд скарги у сферах державної реєстрації, та результати голосування ("за", "проти" чи "утримався"); реквізити та суть скарги у сферах державної реєстрації; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги у сферах державної реєстрації; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги у сферах державної реєстрації, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються. Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, що здійснювала розгляд відповідної скарги у сферах державної реєстрації.
Відповідно до висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 05.03.2020, Колегією за результатами розгляду скарги, поданих скаржником документів, перевіривши відомості, що містяться в Державному реєстрі прав, встановлено наступне.
Закон зобов'язує державного реєстратора перевіряти документи та/або відомості подані для державної реєстрації на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації.
Колегією під час розгляду скарги з відомостей Державного реєстру прав було встановлено, що державний реєстратор Сурін О.Ю. на підставі оскаржуваних рішень здійснив державну реєстрацію скасування права власності скаржника на нежитлові приміщення та будівлі.
Оскаржувані рішення прийняті за результатом розгляду заяв про скасування №№ 35626191, 35632960, 35633477, 35633929. Під час розгляду заяв державним реєстратором Суріним О.Ю. з відомостей Державного реєстру прав встановлено наявність рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій (заяви №№ 29265683, 22916222, 29266196), відповідно до яких, зокрема, заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлових приміщень та будівель. При цьому, державним реєстратором Суріним О.Ю. не прийнято рішення про зупинення державної реєстрації.
Крім того, оскаржувані рішення прийнято державним реєстратором Суріним О.Ю. за результатом розгляду заяв, до яких, зокрема, додано постанову Верховного суду від 03.07.2018 у справі № 826/27224/15, відповідно до якої постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 скасовано.
Судом встановлено, що у грудні 2015 року ТОВ «Санаторій «Карпатські зорі» «Центр реабілітації та оздоровлення» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, у якому просило: визнати протиправними дії приватного нотаріуса СкульськоїТ.А. щодо прийняття рішень від 29 жовтня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; визнати нечинними та скасувати рішення приватного нотаріуса СкульськоїТ.А. від 29 жовтня 2015 року № 25694497; № 25700217 № 25702216, № 25703199 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно; зобов'язати приватного нотаріуса СкульськуТ.А. вилучити всі записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон, внесених на підставі зазначених вище рішень від 29 жовтня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 20 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року, позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував рішення приватного нотаріуса СкульськоїТ.А. від 29 жовтня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: № 25694497, № 25700217, № 25702216, № 25703199. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Постановою Верховного Суду від 03.07.2018 по справі №826/27224/15 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року скасовано. Провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Карпатські зорі» «Центр реабілітації та оздоровлення» до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії - закрито.
Таким чином, вказаною постановою Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №826/27224/15 не було скасовано рішення про державну реєстрацію прав скаржника, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав скаржника, або запис про проведену державну реєстрацію прав скаржника на нежитлові приміщення чи будівлі.
Згідно ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Як встановлено п.2 ч.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Статтею 25 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
Про зупинення реєстраційних дій на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна.
У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.
Судове рішення або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.
Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об'єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п'ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Повторне подання власником об'єкта нерухомого майна заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об'єкта нерухомого майна можливе через п'ять календарних днів з дня завершення строку, передбаченого абзацом другим частини третьої цієї статті, а в разі відкликання попередньої заяви - через п'ять календарних днів з дня такого відкликання.
Повторне подання власником об'єкта нерухомого майна заяви про вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об'єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе через п'ять календарних днів з дня реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, відповідно до статті 31-1 цього Закону.
05.03.2020 відбулося засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, на якому було розглянуто скаргу на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2019 №№48401056, 48402848, 48403181, 48403521, прийняті державним реєстратором Уличненської сільської ради Дрогобицького району Львівської області ОСОБА_3 .
На підстав висновку Колегії від 05.03.2020, Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу №1232/5, яким скаргу задоволено в повному обсязі, скасовано оскаржувані рішення від 27.08.2019 №№48401056, 48402848, 48403181, 48403521, прийняті державним реєстратором Уличненської сільської ради Дрогобицького району Львівської області Суріним О.О. та анульовано позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При цьому, Колегія встановила, що оскільки державним реєстратором Суріним О.Ю. під час розгляду заяв не було зупинено державну реєстрацію прав, а також належним чином не перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог п.2 ч.3 ст.10, сь.25, абз.1 ч.2ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Наказом Міністерства юстиції України від 27.03.2020 № 1232/5 скаргу ТОВ Санаторій "Карпатські зорі" ЦРО від 29.01.2020 задоволено. Скасовані рішення від 27.08.2019 № №№ 48401056, 48402848, 48403181, 48403521, прийняті державним реєстратором Уличненської сільської ради Дрогобицького району Львівської області Суріним О.Ю. Анульовано доступ державному реєстратору Суріну О.Ю. до Державного реєстру прав.
В адміністративному позові ОСОБА_1 посилається на те, що при проведенні реєстраційних дій не допускав порушень закону, оскільки скасував право власності, що виникло на підставі реєстраційних дій, вчинених відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016. Вищевказані рішення судів в подальшому були скасовані постановою Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №826/27224/15.
Як зазначалося, постановою Верховного Суду від 03.07.2018 по справі №826/27224/15 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року скасовано. Провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Карпатські зорі» «Центр реабілітації та оздоровлення» до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії - закрито.
Приймаючи вказану постанову, Суд зазначив, що оскільки у цій справі існує невирішений спір про право, то подальше оспорювання правомірності набуття особою цього права не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства у зв'язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності на об'єкт нерухомого майна. Такий спір, з урахуванням суб'єктного складу учасників справи, має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства. Процедура реєстрації права власності за третьою особою відбулась на підставі договору купівлі-продажу та на наступний день після зняття арешту на спірне нерухоме майно, а тому у приватного нотаріуса відповідно до вимог Закону № 1952-ІV були відсутні підстави для відмови у здійсненні реєстрації права власності на спірне нерухоме майно. Вимоги про скасування рішень щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 фактично покликані на відновлення прав позивача в зв'язку з незаконним, на його думку, заволодінням нерухомим майном унаслідок реєстрації права власності за третьою особою на виконання цивільно-правових угод та пов'язано із намаганням відновити своє порушене право власника на це майно. Отже, метою позову є захист права позивача на поновлення у державному реєстрі відомостей про нього, як про власника нерухомого майна. Здійснення такого захисту судом напряму залежить від вирішення питання про те, кому саме належить право власності на спірне нерухоме майно, і відповідно правомірності набуття такого права шляхом укладення договору купівлі-продажу цього майна. Вирішення питання правомірності набуття третьою особою - ОСОБА_2 права власності на спірне нерухоме майно внаслідок укладання правочину з ПАТ «Український інноваційний банк» виходить за межі компетенції суду адміністративної юрисдикції. До того ж, у провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області знаходиться цивільна справа № 442/4416/16-ц за позовом ТОВ «Санаторій «Карпатські зорі» Центр реабілітації та оздоровлення» до ОСОБА_2 , ПАТ «Укрінком», третя особа приватний нотаріус Скульська Т. А., про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна. За таких підстав предметом судового розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення приватного нотаріуса, як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки поновлення права власності позивача на нерухоме майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Суд зазначає, що державний реєстратор зобов'язаний перевіряти документи та/або відомості, подані для державної реєстрації на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації.
Проте, державний реєстратор Сурін О.Ю. на підставі вказаного рішення здійснив державну реєстрацію скасування права власності на нежитлові приміщення та будівлі. Рішення прийняті за результатами розгляду заяв про скасування №№35626191, 35632960, 35633477, 35633929. При цьому позивачем з відомостей Державного реєстру прав встановлено наявність рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій (зави №29265683, 22916222, 29266196), відповідно до яких, зокрема, заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлових приміщень та будівель.
Рішення про зупинення державної реєстрації державним реєстратором Суріним О.Ю. не приймалося.
Таким чином, за наявності спору про право, зважаючи на те, що рішення по суті позовних вимог у справі №826/27224/15 не приймалося, державним реєстратором ОСОБА_1 всупереч положенням вищезазначених норм права були скасовані рішення про державну реєстрацію прав щодо об'єктів нерухомого майна за реєстраційними номерами 762810446212, 762777846212, 762711446212, 762555046212.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.
Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.
Черговість розгляду заяв щодо одного об'єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.
З матеріалів справи судом встановлено, що державний реєстратор Сурін О.Ю. здійснив державну реєстрацію скасування права власності ТЗОВ Санаторій «Карпатські зорі» ЦРО на нежитлові приміщення та будівлі за результатами розгляду заяв про скасування № № 35626191, 35632960, 35633477, 35633929 за наявності рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій.
Згідно ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна. Про зупинення реєстраційних дій на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна.
У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.
Судове рішення або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.
Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об'єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п'ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Повторне подання власником об'єкта нерухомого майна заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об'єкта нерухомого майна можливе через п'ять календарних днів з дня завершення строку, передбаченого абзацом другим частини третьої цієї статті, а в разі відкликання попередньої заяви - через п'ять календарних днів з дня такого відкликання. Повторне подання власником об'єкта нерухомого майна заяви про вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об'єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе через п'ять календарних днів з дня реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, відповідно до статті 31-1 цього Закону.
Таким чином, державним реєстратором Суріним О.Ю. під час розгляду заяв не було зупинено державну реєстрацію прав, а також належним чином не перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, у зв'язку з чим позивачем порушені вимоги п.2 ч.3 ст.10, ст.25, ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За правилами п.10 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.
Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел) (п.11 Порядку №1128).
З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що повідомлення про розгляд скарги ТЗОВ Санаторій «Карпатські зорі» ЦРО було розміщено на офіційному сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату.
Крім того, телефонограмами від 04.03.2020 Міністерство юстиції України повідомило учасників розгляду скарги про те, що засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, під час якого відбудеться розгляд скарги ТЗОВ Санаторій «Карпатські зорі» ЦРО, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 29.01.2020 за №2866-33-20, відбудеться 05.03.2020.
Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду (п.10 Порядку №1128).
За правилами п.9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
З наданих до справи доказів вбачається, що 05.03.2020 відбулося засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.
На підставі висновку Колегії від 05.03.2020, Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу №1232/5, яким скаргу задоволено в повному обсязі, скасовано оскаржувані рішення від 27.08.2019 №№48401056, 48402848, 48403181, 48403521, прийняті державним реєстратором Суріним О.Ю. та анульовано останньому доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При цьому, будь яких порушень з боку відповідача під час розгляду зазначеної скарги та прийняття рішення за результатами розгляду скарги, судом не встановлено.
Крім того, суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа № 813/1790/18.
Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення істотних порушень відповідачем, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем спірного питання та могли мати наслідком скасування спірного наказу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірний наказ Міністерства юстиції України №1232/5 від 27.03.2020 прийнято у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, з використанням повноважень та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ), третя особа - Уличненська сільська рада Дрогобицького району Львівської області (вул. Центральна, 76, с. Уличне, Дрогобицький район, Львівська область) про визнання незаконним та скасування наказу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Єгупенко