Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 грудня 2020 р. Справа №200/285/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 200/285/19-а задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії:
визнані протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 26 жовтня 2018 року;
визнано протиправними та скасовані рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 26.10.2018 року та від 06.11.2018 року в частині не включення ОСОБА_1 в розрахунок складу сім'ї з нарахуванням суми допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, починаючи з 26 жовтня 2018 року.
Відповідно до постанови від 04 червня 2019 року у справі №200/285/19-а Перший апеляційний адміністративний суд постановив:
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 р. у справі № 200/285/19-а - змінити.
В абзаці четвертому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 р. у справі № 200/285/19-а - змінити дату, з якої зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 26 жовтня 2018 року на 30 серпня 2018 року.
Від Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) до суду надійшла заява про заміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/285/19-а, в якій зазначено, що 16.09.2020 року виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
На адресу відділу надійшов лист від Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі-Управління) за вих. № 01-14/6845 від 19.08.2019 року, в якому боржник повідомив, що рішенням управління ОСОБА_1 зроблено перерахунок в межах терміну призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до заяви від 30.08.2018 р. Рішенням від 16.08.2019 р. ОСОБА_1 призначено щомісячну адресну допомогу з 12.09.2018 року по 11.03.2019 року у розмірі 442,00 гривні щомісячно. Але на виплату цієї допомоги у управління не передбачено видатків на виконання рішення суду.
Тому здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги призначеної на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/285/19-а на даний час неможливо у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на зазначені цілі (виконання рішення суду) та до врегулювання цього питання на законодавчому рівні.
Посилаючись на обов'язковість виконання судових рішень, державний виконавець зазначив, що рішення суду виконано не в повному обсязі у зв'язку з обставинами, які не залежать від боржника, а саме через відсутність бюджетних коштів відповідного призначення для здійснення виплат згідно з рішенням суду. Тому вважає, що рішення суду не може бути виконано своєчасно і в повному обсязі в поряду та у спосіб визначений в судовому рішенні.
Також заявник послався на статтю 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», згідно з якою виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
З наведених підстав заявник просив:
звільнити його від сплати судового збору;
замінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 04.06.2019 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, починаючи з 30 серпня 2018 року.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає про таке.
Стосовно звільнення заявника від сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Щодо суті заяви суд вказує, що відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати таке рішення по суті.
Аналізуючи норми частини третьої статті 378 КАС України у зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що обрання способу захисту свого права належить виключно позивачу за принципом диспозитивності, закріпленому у статті 9 КАС України. Зокрема, відповідно до вказаної статті суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Тому суд враховує, що від позивача у справі (стягувача у виконавчому провадженні) ОСОБА_1 до суду не надходило заяв про її згоду на зміну способу виконання судового рішення, в тому числі і на заміну органу, який буде здійснювати таке виконання, на орган державної казначейської служби.
Крім того, державний виконавець у своїй заяві не сформулював, яким чином він просить змінити спосіб виконання судового рішення.
Стосовно обґрунтованості поданої заяви суд зауважує, що державним виконавцем зроблений висновок про неповне виконання судового рішення у зв'язку з обставинами, які не залежать від боржника, а саме через відсутність бюджетних коштів відповідного призначення для здійснення виплат згідно рішення суду. Проте, на користь такого висновку суду не надано жодного належного доказу.
З цих підстав суд зазначає, що боржник у виконавчому провадженні - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради не є особою з обмеженою правосуб'єктністю, або такою, за зобов'язаннями якої встановлена субсидіарна відповідальність іншої особи.
При цьому суд враховує, що дії та рішення, яким було порушено право стягувача, боржник вчиняв самостійно, отже, самостійно має і відновлювати порушене право шляхом належного виконання судового рішення.
Крім того, суд вважає безпідставними посилання заявника на доводи боржника про відсутність відповідних асигнувань, оскільки такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, паспорти бюджетних програм, бюджетні запити, кошториси тощо.
Крім того, суд окремо зауважує, що з листа боржника за вих. № 01-14/6845 від 19.08.2019 року випливає штучне створення умов для невиконання судового рішення шляхом безпідставної зміни цільового призначення платежів.
Зокрема, судовим рішенням передбачено зобов'язання виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Натомість, боржником повідомляється про відсутність коштів у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на зазначені цілі, а саме - «виконання рішення суду», без зазначення бюджетного призначення такої виплати.
Також з листа боржника за вих. № 01-14/6845 від 19.08.2019 року випливає, що у своїй діяльності він керується нормами Постанови КМУ від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», із змінами, внесеними Постановою КМУ № 335 від 25.04.2018 року, відповідно до яких суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів.
З цього приводу суд вказує, що пункт 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам містить наступний зміст: «Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України».
Проте, зазначений пункт 15 в редакції Постанови КМ № 335 від 25.04.2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/18720/18 від 11.06.2018 року, визнаний протиправним та нечинним в частині, що стосується сум невиплачених пенсій. Цим же судовим рішенням визнані протиправними та нечинними зміни у пункти 16 та 18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/12123/16 від 29.06.2017 року, визнаний нечинним Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
Вказані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва набрали законної сили та оприлюднені у порядку, передбаченому для оприлюднення нормативних актів.
Відповідно до статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, судом встановлено, що боржник у виконавчому провадженні ВП № 59490509 керується нормативно-правовими актами, які втратили чинність відповідно до судових рішень, що набрали законної сили та є частиною національного законодавства. Вказані дії призводять до порушення прав та інтересів громадян при відновленні страхових виплат.
Крім того, ігнорування судових рішень, які набрали законної сили, з боку боржника у сфері функціональних правовідносин порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову, що закріплено у статті 6 Конституції України.
За таких обставин зміна способу і порядку виконання судового рішення на підставі статті 378 КАС України не може передбачати зміни обраного судом при ухваленні судового рішення способу відновлення порушеного права.
Водночас, суд зауважує, що стягувач, користуючись принципом диспозитивності, також не позбавлений права звернутися до суду із заявою способу і порядку виконання судового рішення, якщо на власний розсуд буде вважати таку зміну ефективним засобом відновлення порушеного права.
Крім того, стягувач має право звернутися до суду з новим позовом, в якому визначити інший предмет, зокрема стягнення нарахованих, але не виплачених сум.
З наведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про заміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/285/19-а.
Керуючись статтями 9, 248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про заміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала складена та підписана 18 грудня 2020 року, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Г.А. Чекменьов