Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 грудня 2020 р. Справа №200/26/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 200/26/20-а частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 (до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фону України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії:
визнана протиправною бездіяльність Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фону України Донецької області щодо ухилення від перерахунку та обчисленні державної (основної) пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до положень частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за заявою від 26.11.2019 року;
зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фону України Донецької області здійснити перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за заявою від 26.11.2019 року.
Відповідно до постанови від 14 липня 2020 року у справі №200/26/20-а Перший апеляційний адміністративний суд постановив:
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 р. у справі № 200/26/20-а - скасувати в частині відмови в задоволені позовних вимог про визнання дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров'ю, у розмірі 40 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними, зобов'язання Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 40% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Прийняти нове рішення у цій частині, яким задовольнити частково позовні вимоги.
Визнати протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р. у відповідності до ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50%.
Зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2014 р. по 02.08.2014р. у відповідності до ч.1 ст.50, ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.01.2014 р. у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.
Від Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) до суду надійшла заява про заміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/26/20-а, в якій зазначено, що 16.09.2020 року виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
05.11.2020 року до відділу Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшло повідомлення боржника про те, що ОСОБА_1 нараховано заборгованість з пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року в сумі 15 762,41 грн. Однак виплата заборгованості не проведена через відсутність фінансування. Отже, на теперішній час заборгованість по пенсії ОСОБА_1 фактично не виплачена.
Посилаючись на обов'язковість виконання судових рішень, державний виконавець зазначив, що рішення суду виконано тільки частково, а не в повному обсязі, у зв'язку з обставинами, які не залежать від боржника, а саме через відсутність бюджетних коштів відповідного призначення для здійснення виплат згідно рішення суду. З огляду на викладені обставини, рішення суду не може бути виконано своєчасно і в повному обсязі в поряду та у спосіб визначений в судовому рішенні.
Також заявник послався на статтю 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», згідно з якою виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
З наведених підстав заявник просив:
звільнити його від сплати судового збору;
замінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого 05.08.2026 року Донецьким окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 200/26/20-а, про зобов'язання Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2014р. по 02.08.2014р. у відповідності до ч.1 ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкодуй заподіяну здоров'ю, з 01.01.2014р. у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум з «зобов'язання виплатити» на «стягнення з Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахованої заборгованості з пенсійних виплат у розмірі 15 762,41 грн.».
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає про таке.
Стосовно звільнення заявника від сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Щодо суті заяви суд вказує, що відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати таке рішення по суті.
Аналізуючи норми частини третьої статті 378 КАС України у зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що обрання способу захисту свого права належить виключно позивачу за принципом диспозитивності, закріпленому у статті 9 КАС України. Зокрема, відповідно до вказаної статті суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Тому суд враховує, що від позивача у справі (стягувача у виконавчому провадженні) ОСОБА_1 до суду не надходило заяв про його згоду на зміну способу виконання судового рішення, в тому числі і на заміну органу, який буде здійснювати таке виконання, на орган державної казначейської служби.
Стосовно обґрунтованості поданої заяви суд зауважує, що державним виконавцем зроблений висновок про неповне виконання судового рішення у зв'язку з обставинами, які не залежать від боржника, а саме через відсутність бюджетних коштів відповідного призначення для здійснення виплат згідно рішення суду. Проте, на користь такого висновку суду не надано жодного належного доказу.
З цих підстав суд зазначає, що пенсійний орган, як орган державної влади, зобов'язаний у повному обсязі виконувати судові рішення, що набрали законної сили, а доводи боржника у виконавчому провадженні є недоведеними.
Зокрема, повноваження позивача визначені Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486.
Відповідно до пункту 4 вказаного Положення Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі:
забезпечує надходження від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства; планує доходи та видатки коштів фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету фонду (підпункт 2);
забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду (підпункт 5);
призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7);
забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8);
здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів (підпункт 9).
Згідно з пунктом 12 Положення Управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
З наведених норм Положення жодним чином не випливає, що управління Пенсійного фонду України, яким є боржник у виконавчому провадженні, є особою з обмеженою правосуб'єктністю, або такою, за зобов'язаннями якої встановлена субсидіарна відповідальність органу вищого рівня тощо.
При цьому суд враховує, що дії та рішення, яким було порушено право стягувача, боржник вчиняв самостійно, отже, самостійно має і відновлювати порушене право шляхом належного виконання судового рішення.
Крім того, суд вважає безпідставними посилання заявника на доводи пенсійного органу про відсутність відповідних асигнувань, оскільки такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, бюджетні запити, кошториси тощо.
За таких обставин зміна способу і порядку виконання судового рішення на підставі статті 378 КАС України не може передбачати зміни обраного судом при ухваленні судового рішення способу відновлення порушеного права.
Водночас, суд зауважує, що стягувач, користуючись принципом диспозитивності, також не позбавлений права звернутися до суду із заявою способу і порядку виконання судового рішення, якщо на власний розсуд буде вважати таку зміну ефективним засобом відновлення порушеного права.
Крім того, стягувач має право звернутися до суду з новим позовом, в якому визначити інший предмет, зокрема стягнення нарахованих, але не виплачених сум.
З наведених підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про заміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/26/20-а.
Керуючись статтями 9, 248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про заміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала складена та підписана 18 грудня 2020 року, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Г.А. Чекменьов