Справа № 466/6852/20
15 грудня 2020 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12020140000000545 від 14.07.2020 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Тернопільської області, українця, громадянина України, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України
обвинувачений ОСОБА_5 , 13.07.2020 приблизно о 22 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Nissan Leaf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у м. Львові по вул. Промисловій, поруч із будинком №52, порушив вимоги чинних розділів ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1306 від 06.03.2013 року, а саме: п.п. 1.5; 2.3 «б, д», 18.1 та вимоги Розділу 33 «Дорожні знаки» п.п. 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід», які виразились в тому, що він керуючи вказаним транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, створив загрозу безпеці дорожнього руху, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкості та не зупинив свій транспортний засіб, щоб надати дорогу пішоходу ОСОБА_6 , який в цей час переходив проїзну частину дороги по пішохідному переході зліва на право відносно напрямку руху автомобіля, внаслідок чого відбувся наїзд транспортного засобу на пішохода.
Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від отриманих травм помер на місці події.
Внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху, пішохід ОСОБА_7 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №704/2020 від 31.07.2020 отримав тупу множинну травму у вигляді розривів - серця, з навколосерцевою сорочкою, лівої легені на рівні головного бронху, грудної аорти, печінки, двобічних переломів ребер, з ушкодженням пристінкової плеври справа, переломів тазу справа, правої стегнової кістки і обох кісток лівої гомілки, з кровотечею в плевральні та черевні порожнини, що призвело до гострої крововтрати, з набряком головного мозку. Тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичній експертизі трупа утворились внаслідок контакту пішохода правою стороною тіла з виступаючими поверхнями легкового автомобіля в русі, спричиненні прижиттєво, незадовго або в час настання смерті. При судово-токсикологічній експертизі крові і сечі з трупа ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в кількості в крові - 1.89 % (проміле), сечі - 1.62 % (проміле), вказана концентрація етилового спирту в крові з трупа може відповідати алкогольному сп'янінню середнього ступеня у живої особи.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю та пояснив, що він дійсно 13.07.2020 приблизно о 22 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Nissan Leaf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у м. Львові по вул. Промисловій, поруч із будинком №52, порушив вимоги чинних розділів ПДР України, які виразились в тому, що він керуючи вказаним транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, створив загрозу безпеці дорожнього руху, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкості та не зупинив свій транспортний засіб, щоб надати дорогу пішоходу ОСОБА_6 , який в цей час переходив проїзну частину дороги по пішохідному переході зліва на право відносно напрямку руху автомобіля, внаслідок чого відбувся наїзд транспортного засобу на пішохода. Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження та від отриманих травм помер на місці події. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо призначення ОСОБА_5 покарання покладалась на розсуд суду, просила на позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_5 , цивільний позов не заявляла.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.
Оцінюючи покази обвинуваченого суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину повністю і об'єктивно доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід вірно кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При обранні виду та строку покарання обвинуваченому суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до статті 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи наслідки та обставини вчиненого ним злочину.
Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття обвинуваченого, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З обвинуваченого ОСОБА_5 слід стягнути в користь держави 1634,50 гривень за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №15/2/934 від 12.08.2020р., 1634,50 гривень за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №15/2/935 від 13.08.2020р., 1634,50 гривень за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №15/2/1030 від 21.08.2020р., а всього 4903,50 гривень (чотири тисячі дев'ятсот три гривні п'ятдесят копійок).
Речові докази по справі, а саме: автомобіль марки «Nissan Leaf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території арештмайданчика ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 13 - слід повернути ОСОБА_5 ; відео реєстратор (без назви), який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 - слід повернути ОСОБА_5 ; карта пам'яті «KINGSTON 32 Gb» з відеозаписом тривалістю 2 хв. під назвою «АW_20160217_145838А», яку добровільно надав ОСОБА_9 , яка визнана речовим доказом - слід залишити при матеріалах кримінального провадження №12020140000000545 від 14.07.2020 року.
Крім того, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 15.07.2020 року (справа №461/5554/20) арешт на автомобіль марки «Nissan Leaf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , у даному кримінальному провадженні необхідно скасувати після вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.
Застосувати до засудженого ОСОБА_5 ст.75 КК України, звільнивши останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ч.1 п.п. 1, 2 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч.3 п. 2 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 в користь держави 1634,50 гривень за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №15/2/934 від 12.08.2020р., 1634,50 гривень за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №15/2/935 від 13.08.2020р., 1634,50 гривень за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №15/2/1030 від 21.08.2020р., а всього 4903,50 гривень (чотири тисячі дев'ятсот три гривні п'ятдесят копійок).
Речові докази по справі, а саме: автомобіль марки «Nissan Leaf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території арештмайданчика ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 13 - повернути ОСОБА_5 ; відео реєстратор (без назви), який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 -повернути ОСОБА_5 ; карта пам'яті «KINGSTON 32 Gb» з відеозаписом тривалістю 2 хв. під назвою «АW_20160217_145838А», яку добровільно надав ОСОБА_9 , яка визнана речовим доказом - залишити при матеріалах кримінального провадження №12020140000000545 від 14.07.2020 року.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 15.07.2020 року (справа №461/5554/20) на автомобіль марки «Nissan Leaf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , після вступу вироку в законну силу - скасувати.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 - закінчився.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1