Справа № 450/2686/20 Провадження № 1-кп/450/385/20
17 грудня 2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140270000412 від 30.03.2020 р. про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пустомити Львівської області, українець, громадянин України, не одружений, не маючого на утриманні малолітніх дітей, із вищою освітою, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, останній раз 22.03.2019 року Пустомитівським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 289 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, іспитовий строк якого 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.
Сторони кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
На розгляді Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020140270000412 від 30.03.2020 року за ст. 366-1 КК України стосовно ОСОБА_3 .
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України - умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України « Про запобігання корупції».
01.12.2020 року на адресу суду від захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про закриття даного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 286 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав.
Прокурор просив закрити кримінальне провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 286 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши доводи клопотання, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
В силу п. 4 ч. 1 ст. 286 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішення, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Аналізуючи наведені положення законодавства суд бере до уваги, що чинний кримінальний процесуальний закон не містить такої підстави для закриття кримінального провадження як визнання норми закону, якою встановлюється кримінальна відповідальність, такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
У той же час визнання норми КК України неконституційною свідчить про відсутність кримінальної протиправності і караності діяння, описаного у ній. Відповідно, у разі втрати нормою закону про кримінальну відповідальність чинності через її невідповідність Конституції України, кримінально-правові наслідки для особи не настають.
Отже, порівнюючи такі правові явища як втрата чинності норми закону у зв'язку з визнанням її неконституційною та набрання чинності закону, яким скасовується кримінальна відповідальність, суд вважає, що за своїми наслідками вони є тотожними.
27.10.2020 рішенням Конституційного Суду України № 13-р/2020 (справа № 1-24/2020(393/201) ст. 366-1 КК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Указане рішення Конституційного Суду України набрало законної сили з 27.10.2020.
Оцінюючи доводи клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв'язку з визнанням ст. 366-1 КК України неконституційною, суд тлумачить чинне законодавство шляхом практичної реалізації принципу верховенства права.
Зокрема суд бере до уваги, що окремого закону, яким би скасовувалась кримінальна відповідальність за діяння, передбачені у ст. 366-1 КК України, законодавцем прийнято не було.
Разом з тим рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 (справа № 1-24/2020(393/201) від 27.10.2020 породило аналогічний юридичний факт втрату чинності ст. 366-1 КК України, що у свою чергу виключає можливість правозастосування цієї норми.
А тому, оскільки інкриміноване ОСОБА_3 діяння за ст. 366-1 КК України на даний час не є протиправним і кримінально караним, то суд вважає за можливе закрити дане кримінальне провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 286 КПК України.
Також суд бере до уваги висновок Кримінального касаційного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 (справа 556/1381/18, провадження № 51-6250км19), згідно з яким рішення про закриття провадження може бути прийнято судом на будь-якій стадії (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті).
Доводи захисника, викладені у клопотанні про закриття кримінального провадження, розгляду не підлягають, оскільки обставини вчинення кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні судом не встановлювались, докази не досліджувались, питання доведеності вини не вирішувалось.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 314-316, 369, 372 КПК України, суд,-
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140270000412 від 30.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, у зв'язку з втратою чинності норми Кримінального кодексу України через визнання її неконституційною.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення через Пустомитівський районний суд Львівської області.
СуддяОСОБА_1