Єдиний унікальний номер 448/1218/20
Провадження № 2/448/620/20
про залишення позовної заяви без руху
17.12.2020 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тиндик Р.В. звернувся до суду із зазначеним цивільним позовом доОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому просить суд стягнути з відповідача в його (позивача) користь 5000 грн. на відшкодування заподіяної майнової шкоди та 2000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Ознайомившись із вказаною позовною заявою ОСОБА_1 вважаю, що таку необхідно залишити без руху виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак дана позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України,
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (840,80 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (10 510 гривень).
Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.)
Згідно частини 3 статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що така має майновий характер, оскільки сторона позивача просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 грн. майнової шкоди;
- стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 грн. моральної шкоди.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.
Позовна вимога про стягнення моральної шкоди, заявлена позивачем ОСОБА_1 , є майновою вимогою, оскільки така визначена у грошовому вимірі.
Отже, сторона позивача звернулася до суду з двома вимогами майнового характеру (про стягнення майнової шкоди, про стягнення моральної шкоди). Ціна позовних вимог - 7000 грн.
Враховуючи наведене, за заявлені позовні вимоги належить сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. (1% від ціни позову (7 000 грн.) становить 70 грн., однак з урахуванням того, що зазначена сума є меншою від 0,4 розміру прожиткового мінімуму, то до сплати підлягає судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що становить 840,80 гривень).
Однак, до даної позовної заяви додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору з покликанням на ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», зокрема на умову, передбачену п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 3 статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, що передбачені частиною першою цієї статті. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.
Однак, сторона позивача, покликаючись на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, на підтвердження даних доводів подала довідку, видану 07.10.2020р. Мостиською районною філією Львівського обласного центру зайнятості, з якої слідує, що позивач ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний в Мостиському РЦЗ з 12.08.2019р., дата припинення реєстрації - 11.06.2020р., його дохід (сума нарахувань) з 12.08.2019р. по 31.12.2019р. становив 2695,82 грн. Крім того, стороною позивача додано довідку про дохід за 1-2 квартал 2020р.
Натомість, в матеріалах справи відсутні відомості про дохід позивача за період з 01.01.2019р. по 12.08.2019р.
Відтак, з наданих стороною позивача доказів на підтвердження свого доходу за 2019 рік неможливо повністю встановити розмір доходу за 2019 рік, та у зв'язку з цим неможливо визначити чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача за вказаний рік.
Таким чином, для вирішення клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору йому необхідно надати належні докази, які підтверджують його дохід за 2019 рік з 1 по 4 квартали (з січня по грудень 2019 року) включно.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI необхідно надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір його доходів за попередній календарний рік, яка би підтверджувала, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Аналогічна позиція викладена в Постанові ВП ВС від 11.11.2020 р. у справі № 9901/77/20.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам?членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практика Європейського суду з прав людини (зокрема рішення від 19.06.2001 року «Креуз проти Польщі») не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Згідно ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 слід виправити зазначені недоліки позовної заяви.
Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити позивачу ОСОБА_1 терміном десять днів із дня отримання копії ухвали суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху та роз'яснити, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше така вважається неподаною та повертається позивачу з усіма доданими документами.
Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Ю.В.Кічак