справа №439/910/19
10 грудня 2020 року Бродівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Бунди А.О.
за участю секретаря судового засідання Музички Л.Т.,
представників позивача Кусь Ю.О., Мазур В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Броди в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Л.О., приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Вегерою Людмилою Олександрівною від 12.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №431 про звернення стягнення на нерухоме майно - магазин пл.83,5 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який складається з двох торгових залів та підсобної.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18.08.2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» (правонаступником якого став АТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 , укладений договір № 601/23-420 про надання відновлювальної кредитної лінії в розмірі 19 800 дол. США. Згідно з п.1.1.1 договору № 601/23-420 надання кредиту здійснюється окремими частинами зі сплатою відповідачем 14, 00 % річних в розмірі та в порядку визначених у Додатку №1 до цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості 19800, 00 дол. США, в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 17.08.2018 року. Повернення кредиту, а також сплата за його користування відсотків та комісійної винагороди здійснюється в сумі, строки та на умовах, установлених кредитним договором. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 18.08.2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, предметом якого є нежитлова будівля (магазин) пл. 83,5 кв.м, розташована у АДРЕСА_1 , яка складається двох торгових залів, підсобної, та належить ОСОБА_1 (п. 1.1 іпотечного договору). Заставна вартість предмета іпотеки становить 121 000, 00 грн., що в еквівалент 24 979, 36 дол. США (п.1.2 іпотечного договору). У п. п. 4.1, 4.4, 4.5.2, 4.7 іпотечного договору між сторонами досягнуто згоду щодо права банку звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса. У такому разі реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 18.08.2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки. У червні 2015 року правонаступник АКБСР «Укросцбанк» - ПАТ «Укрсоцбанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2016 року у справі № 456/2463/15-ц, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість сумі 11 518, 60 дол. США. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 06 червня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року, відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 06 червня 2017 року. До закінчення касаційного провадження зупинено виконання вище вказаних судових рішень. Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог банку до ОСОБА_2 про стягненні заборгованості. В цій частині ухвалено постанову якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. В решті частини рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін. 12.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л.О. вчинено виконавчий напис № 431, яким звернуто стягнення на предмет іпотечного договору - магазин пл.83,5 кв.м, розташований у АДРЕСА_1 , який складається з двох торгових залів, підсобної та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, з проведенням реалізації предмета іпотеки в спосіб передбачений п.4.7 іпотечного договору. За рахунок коштів отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольняються вимоги банку у розмірі заборгованості, що виникла унаслідок невиконання/неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором за період з 12 листопада 2017 року по 17 грудня 2018 року. Заборгованість складається з : 1) тіло кредиту -9 075, 00 дол. США; 2) строкова заборгованість за процентами - 79, 34 дол. США; 3) прострочена заборгованість за процентами - 6 655, 37 дол. США Загальна сума заборгованості становить 15 809, 71 дол. США. 29.05.2019 року на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. відкрито виконавче провадження за виконавчим документом № 431, виданим 12.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л.О. 29.05.2019 року на підставі постанови цього ж приватного виконавця накладено арешт на іпотечне майно, належне ОСОБА_1 (майно вказане у п. 1.1 іпотечного договору). 29.05.2019 року згідно з постанови цього ж приватного виконавця з ОСОБА_1 стягнуто основну винагороду приватного виконавця, за виконання виконавчого напису нотаріуса, в сумі 1 580, 97 дол. США. Із посиланням на вимоги ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», постанову Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» вважає, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 12.03.2019 року не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та безспірності характеру правовідносин, так як неправильно визначено розмір заборгованості в рахунок погашення якого звертається стягнення на предмет іпотеки, а також те, що виконавчий напис вчинено з пропущенням трирічного строку давності.
28.01.2020 року відкрито провадження у справі.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
25.02.2020 замінено відповідача АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк».
25.06.2020 року ухвалою суду витребувано в приватного нотаріуса матеріали нотаріальної справи про вчинення спірного виконавчого напису, яка у подальшому була виконана та надано витребувані документи.
11.09.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 - адвокати Мазур В.В. та Кусь Ю.О. позовні вимоги підтримали з підстав наведених у фабулі позовної заяви, просять позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача АТ «Альфа-Банк» в судове засідання, не з'явився, хоча належно, у встановленому законом порядку, повідомлявся про час та місце судового засідання, причини неявки суд визнав неповажними та ним не подавався відзив. Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст.280-281 ЦПК України.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Л.О. в судове засідання не з'явилася, однак подала суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. у судове засідання неодноразово не з'являвся, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладення справи від нього не надходило.
Суд, заслухавши представників позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.08.2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» (правонаступником якого став АТ «Укрсоцбанк») укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №601/23-420. Позивачу надано кредит у розмірі 19800 доларів США (а.с.8-11).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами 18.08.2008 року укладено іпотечний договір предметом якого є нерухоме майно: магазин загальною площею 83,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається двох торгових залів, підсобної та належить ОСОБА_1 . Відповідно до умов цього договору банк набуває право звернення стягнення на предмет застави (а.с.12-13).
12.03.2019 Укрсоцбанк звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису (а.с.232).
В цей же день приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л.О. вчинено виконавчий напис № 431, яким звернуто стягнення на предмет іпотечного договору - магазин площею 83,5 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з двох торгових залів, підсобної, власником якого є ОСОБА_1 з проведенням реалізації предмета іпотеки в спосіб передбачений п. 4.7 іпотечного договору. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольняються вимоги банку у розмірі заборгованості, що виникла унаслідок невиконання/неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором за період з 12 листопада 2017 року по 17 грудня 2018 року. Заборгованість складається з : 1) прострочена заборгованість -9 075, 00 дол. США; 2) строкова заборгованість по нарахованих процентах - 79, 34 дол. США; 3) прострочена заборгованість по нарахованих процентах - 6 655, 37 дол. США Загальна сума заборгованості становить 15 809, 71 дол. США. (а.с.231)
Надалі, банк пред'явив виконавчий напис до примусового виконання та приватним виконавцем Маковецьким З.В. відкрито виконавче провадження № 59232013 29.05.2019 (а.с.26).
29.05.2019 року на підставі постанови цього ж приватного виконавця накладено арешт на іпотечне майно (а.с.27).
Згідно зі ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, вчинення виконавчого напису.
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно пункту 1.1. вказаної Глави для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику та ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" шляхом надіслання перед початком процедури звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87,88 Закону захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Отже, підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.
В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
Однак відповідач не надав суду жодних доказів безспірності заборгованості.
Із наданих суду матеріалів справи вбачається, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису 12.03.2019 року, між сторонами існував спір щодо розміру заборгованості за кредитним договором, який знаходився в провадженні суду касаційної інстанції, а правовідносини сторін набули статусу остаточності згідно постанови Верховного Суду від 15 травня 2019 року тобто після вчинення виконавчого напису.
Також, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком зазначений у написі є безспірним.
Крім цього, відповідно до оскаржуваного виконавчого напису розрахунок заборгованості вчинено в період з 12.11.2017 до 11.12.2018. Підстави нарахування заборгованості саме в зазначений період не вказано. Вказаний період є необґрунтованим, оскільки згідно умов Кредитного Договору № 601/23-420 від 18.08.2008 (та як зазначено у Постанові Верховного суду від 15.05.2019) строк виконання основного зобов'язання настав з 18.02.2014.
Представник позивача посилається на те, що виконавчий напис видано за вимогами поза строком позовної давності.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.
Тому суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позов задоволено у повному обсязі, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача АТ «Альфа-Банк».
На підставі ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст. 10,12,13, 81,141,258- 259, 263-265,280-282 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Вегерою Людмилою Олександрівною 12.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №431 про звернення стягнення на нерухоме майно - магазин пл.83,5 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який складається з двох торгових залів та підсобної.
Стягнути з акціонерного товариства «Альфа - Банк» в користь держави судові витрати 768 гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 .
Відповідач Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, який знаходиться за адресою м.Київ вул. Велика Васильківська,100.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна, місце знаходження м.Київ вул. Антоновича (Горького), буд.94-96, офіс 3.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович, місце знаходження м.Львів вул. С.Бандери,6.
Повний текст рішення суду складено 18 грудня 2020 року.
Суддя А.О.Бунда