1-кс/754/3287/20
Справа № 754/16875/20
Іменем України
18 грудня 2020 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалах досудового розслідування №12020100030005538 від 14.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
16 грудня 2020 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , про арешт на майно, вилучене під час обшуку у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ноутбук «DELL», мобільний телефон «Nomi», рукавиці чорного кольору, рюкзак зеленого кольору, ножиці по металу та на майно вилучене під час обшуку у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: мобільний телефон «Samsung Duos», з метою збереження речових доказів.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні Деснянського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12020100030005538 від 14.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено що, 14.12.2020 року о 20.50 год. за адресою м. Київ, пр. Лісовий, 31, невстановлена особа проникла до квартири АДРЕСА_1 та таємно викрала ноутбук марки «Делл» та особисте майно, що належить ОСОБА_7 , чим спричинила останньому матеріальної шкоди.
15.12.2020 року під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , в ході обшуку останнього було вилучено речі: ноутбук «DELL», мобільний телефон «Nomi», рукавиці чорного кольору, рюкзак зеленого кольору, ножиці по металу. Постановою слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_8 від 15.12.202 року вилучені речі визнано речовим доказом.
Крім того, під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 в ході обшуку було вилучено мобільний телефон «Samsung Duos».
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав, та просив його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчий суддя дослідивши клопотання слідчого та додатки до нього, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий у клопотанні просить застосувати арешт на майно вилучене під час обшуку у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ноутбук «DELL», мобільний телефон «Nomi», рукавиці чорного кольору, рюкзак зеленого кольору, ножиці по металу та майна вилученого під час обшуку у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:мобільного телефону «Samsung Duos».
Зазначені у клопотанні речі,вилучені під час обшуку у ОСОБА_5 , відповідають передбаченим ст. 98 КПК України критеріям, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_8 від 15.12.2020 року вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні. Тому в цій частині клопотання слідчого підлягає задоволенню.
В частині накладення арешту на вилучений під час обшуку у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон «Samsung Duos», клопотання слідчого задоволенню не підлягає, оскільки слідчим не доведено необхідності такого арешту, та наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.
Згідно ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до ч.3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, 369-372, 309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майнапо матеріалах досудового розслідування № 12020100030005538 від 14.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на речі вилучені під час обшуку у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ноутбук «DELL», мобільний телефон «Nomi», рукавиці чорного кольору, рюкзак зеленого кольору, ножиці по металу, з метою збереження речових доказів.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: