Справа № 711/6347/20
Номер провадження 1-кп/711/407/20
18 грудня 2020 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд міста Черкаси
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час проведення у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси у кримінальному провадженні за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леськи, Черкаського району, громадянина України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, в скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 384 КК України, -
Прокуратурою Черкаської області 20.04.2015 завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015250000000082 від 19.02.2015 та обвинувальний акт за обвинуваченням колишнього заступника прокурора міста Черкаси ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 366 та частиною 2 статті 372 КК України, скеровано до Придніпровського районного суду міста Черкаси.
Суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_7 08 червня 2015 року у справі № 711/4218/15-к (судове провадження № 1-кп/711/13/17) кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 призначено до судового розгляду.
Під час судового розгляду, у невстановлений слідством час, невідома для ОСОБА_4 особа чоловічої статі, яка встановлюється в межах окремого кримінального провадження, здійснила дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_4 та запропонували йому змінити показання в суді стосовно осіб, які приймали відносно нього рішення 24 січня 2014 року у кримінальному провадженні, та у кримінальних провадженнях стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у судовому засіданні надати показання, що він перебував на місці вчинення злочину перед його фактичним затриманням, тобто поряд з приміщенням Черкаської обласної державної адміністрації, взамін невідомі йому особи пообіцяли фінансово допомогти у лікуванні його матері - ОСОБА_9 , шляхом придбання необхідних ліків та їх особистої передачі до лікувального заходу комунального некомерційного підприємства «Черкаська центральна районна лікарня» для потреб ОСОБА_9 .
У свою чергу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи незаконність пропозиції щодо зміни своїх показань, з корисливих мотивів, погодився надати завідомо неправдиві показання щодо обставин його затримання та фактичної наявності підстав для його затримання правоохоронцями 24 січня 2014 року, які б створили умови і можливість для виправдання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які мають суттєве значення для кримінального провадження.
З цією метою, 22 листопада 2016 року ОСОБА_4 в період часу з 15 години 07 хвилини до 15 години 42 хвилини, перебуваючи у приміщенні Придніпровського районного суду міста Черкаси, за адресою: місто Черкаси, вулиця Гоголя, 316, у ході судового розгляду у судовій справі № 711/4218/15-к за обвинуваченням ОСОБА_6 , будучи попереджений про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, згідно статті 384 КК України, та приведеним до присяги, згідно якої, потерпілий зобов'язаний говорити суду правду і лише правду, діючи умисно, маючи намір на надання недостовірних відомостей про факти й обставини, які мають значення по справі, діючи умисно, згідно попередньої домовленості із невстановленою особою, з корисливих мотивів, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, спрямованих на створення штучних доказів захисту ОСОБА_6 та бажаючи настання наслідків у вигляді виправдання обвинуваченого ОСОБА_6 , надав завідомо неправдиві усні показання суду, а саме головуючому судді ОСОБА_7 , показавши, що у ніч з 23 на 24 січня 2014 року прямуючи з клубу «Ультра» до клубу «111» у місті Черкаси, побачивши в центрі якусь метушню, він разом з іншими вирішив піти через вулицю Лазарєва подивитись, що саме там відбувається, а підійшовши до приміщення Черкаської обласної адміністрації, зокрема на Соборну площу, бачив як відбуваються масові заворушення, невідомі особи руйнують Черкаську обласну державну адміністрацію, перебував серед вказаних осіб, а через деякий час він разом із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 її покинули і були затримані правоохоронцями поблизу готелю «Оптіма», розташований за адресою: місто Черкаси, вул. Лазарєва, 6.
Водночас, у ніч з 23 на 24 січня 2014 року ОСОБА_4 поблизу приміщення Черкаської обласної державної адміністрації не перебував.
За результатами здійснення судового провадження у судовій справі
№ 711/4218/15-к за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 366 та частиною 2 статті 372 КК України, 19 травня 2017 року постановлено виправдувальний вирок.
Підставою для прийняття такого рішення стали, окрім іншого, завідомо неправдиві показання потерпілого ОСОБА_4 .
У такий спосіб потерпілий ОСОБА_4 надав завідомо неправдиві відомості, сформувавши думку в суду про наявність законних підстав для його затримання правоохоронцями, нібито на місці вчинення злочину, які мали суттєве значення для доказування вини обвинуваченого ОСОБА_6 , чим він штучно створив докази захисту відносно останнього, здійснив перешкоду правосуддю у встановленні істини у кримінальному провадженні та ввів в оману суд.
Окрім цього, прокуратурою Черкаської області 18.02.2015 завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015250000000075 від 17.02.2015 за обвинуваченням колишнього прокурора прокуратури міста Черкаси ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 366 та частиною 3 статті 371 КК України, обвинувальний акт стосовно якого скеровано до Соснівського районного суду міста Черкаси.
Суддею Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_13 21 січня 2016 року у справі № 712/4072/15-к (судове провадження № 1-кп/712/22/18) кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 призначено до судового розгляду.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на створення штучних доказів захисту ОСОБА_8 , з метою реалізації яких він вирішив приховати дійсні обставини досліджуваних кримінальних правопорушень і повторно надати завідомо неправдиві показання щодо обставин його затримання та фактичну наявність підстав для його кримінального переслідування 24 січня 2014 року, які б створили умови і можливість для виправдання ОСОБА_8 , що мають суттєве значення для кримінального провадження.
З цією метою, 29 листопада 2016 року в період часу з 15 години 38 хвилини до 16 години 09 хвилини, перебуваючи у приміщенні Соснівського районного суду міста Черкаси, за адресою: місто Черкаси, вулиця Гоголя, 316, ОСОБА_4 , у ході судового розгляду у судовій справі № 712/4072/15-к за обвинуваченням ОСОБА_8 , будучи попереджений про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, згідно статті 384 КК України, та приведеним до присяги, згідно якої, потерпілий зобов'язаний говорити суду правду і лише правду, діючи умисно, маючи намір на надання недостовірних відомостей про факти й обставини, які мають значення по справі, діючи умисно, згідно попередньої домовленості із невстановленою особою, з корисливих мотивів, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, спрямованих на створення штучних доказів захисту ОСОБА_8 , та бажаючи настання наслідків у вигляді виправдання обвинуваченого ОСОБА_8 , повторно надав завідомо неправдиві усні показання суду, а саме головуючому судді ОСОБА_13 показавши, що у ніч з 23 на 24 січня 2014 року прямуючи з клубу «Ультра» до клубу «111» у місті Черкаси, побачивши в центрі якусь метушню, він разом з іншими вирішив піти через вулицю Лазарєва подивитись, що саме там відбувається, а підійшовши фактично до приміщення Черкаської обласної адміністрації, зокрема на Соборну площу, бачив як відбуваються масові заворушення, невідомі особи руйнують Черкаську обласну державну адміністрацію, перебував серед вказаних осіб, при цьому він не бачив чи вчиняли саме в цей момент якісь активні дії в частині масових заворушень ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з якими вони усі разом зайшли на Соборну площу, а через деякий час вони усі разом її покинули і були затримані правоохоронцями поблизу готелю «Оптіма», розташований за адресою: місто Черкаси, вул. Лазарєва, 6.
Водночас, у ніч з 23 на 24 січня 2014 року ОСОБА_4 поблизу приміщення Черкаської обласної державної адміністрації не перебував.
За результатами здійснення судового провадження у судовій справі № 712/4072/15-к за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 366 та частиною 3 статті 371 КК України, 12.01.2018 року постановлено виправдувальний вирок.
Підставою для прийняття такого рішення стали, окрім іншого, завідомо неправдиві показання потерпілого ОСОБА_4 .
У такий спосіб потерпілий ОСОБА_4 повторно надав завідомо неправдиві відомості, сформувавши думку в суду про наявність законних підстав для його затримання правоохоронцями, нібито на місці вчинення злочину, які мали суттєве значення для доказування вини обвинуваченого ОСОБА_8 чим він штучно створив докази захисту відносно останнього, здійснив перешкоду правосуддю у встановленні істини у кримінальному провадженні та ввів в оману суд.
01 вересня 2020року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013 - 2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою Сторони про визнання винуватості підтвердили, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурором враховано обставини, передбачені ст. 470 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування надав правдиві, детальні, послідовні показання щодо обставин зміни ним показань, які мають значення для кримінального провадження та підлягають встановленню (доказуванню), у тому числі викривальні свідчення щодо своєї участі у злочині, так і стосовно участі у злочинах інших осіб, крім того, враховано характер та тяжкість обвинувачення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, про які обізнаний підозрюваний, та осіб, які вчинили відповідні злочини.
Сторони вважають істотною для даного кримінального провадження ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 погодився на зміну показань взамін надання допомоги в лікуванні його матері - ОСОБА_9 , оскільки на той час перебував у скрутному фінансовому становищі, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України щиро розкаявся .
При узгодженні покарання враховано характер злочину, у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується, обставини, що пом'якшують покарання, а саме, активне сприяння обвинуваченого розкриттю злочину, його щире каяття, а також дані, що характеризують його особу, зокрема той факт, що він є раніше не судимим.
Таким чином, сторони даної угоди узгодили міру покарання ОСОБА_4 , а саме - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Крім того, дійшли згоди про застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, а саме: звільнення від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.
Зокрема, серед іншого, на ОСОБА_4 покладаються обов'язки щодо співпраці у викритті інших учасників вчинених ним злочинів (кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами) у ході досудового розслідування і судового розгляду у кримінальному провадженні № 42014250000000039 від 24.02.2014 та виділених з нього проваджень, та інших провадженнях де він є потерпілим або свідком щодо обставин, пов'язаних із його затриманням працівниками міліції у ніч з 23 на 24 січня 2014 року, а також дати викривальні показання на осіб, які примусили його надати завідомо неправдиві показання та осіб, причетних до цих кримінальних правопорушень, добросовісно виконувати свої обов'язки у таких кримінальних провадженнях, давати правдиві та повні покази.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зокрема, що для сторін є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України, а для підозрюваного - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4, п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, які роз'ясненні ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності передбаченої ст. 389-1 КК України.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги кримінально-процесуального та кримінального кодексів України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання. Передбачені законом наслідки укладення, затвердження та невиконання обвинуваченим угоди він розуміє.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди дотриманні вимоги закону та просила її затвердити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим в інкримінованому злочині у обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд, вивчивши та дослідивши обвинувальний акт, переконавшись у добровільності укладення угоди, вважає, що укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та іншим Законам; слідчими органами правильно дана правова кваліфікація дій обвинуваченого; умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов'язання; є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгодженні сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Суд шляхом опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
На підставі пояснень обвинуваченого судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості. Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання. Визначене сторонами покарання відповідає принципам призначення покарання та вимогам Закону. При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Даних про обставини, що негативно характеризують підсудного матеріали справи не містять. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогами КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження цієї угоди.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази та судові витрати відсутні.
До обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 373, 374, 376, 472, 474-476 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 01 вересня 2020 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України .
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 384 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
А також покласти обов'язки, передбачені угодою про визнання винуватості: співпраці у викритті інших учасників вчинених ним злочинів (кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами) у ході досудового розслідування і судового розгляду у кримінальному провадженні № 42014250000000039 від 24.02.2014 та виділених з нього проваджень, та інших провадженнях де він є потерпілим або свідком щодо обставин, пов'язаних із його затриманням працівниками міліції у ніч з 23 на 24 січня 2014 року, а також дати викривальні показання на осіб, які примусили його надати завідомо неправдиві показання та осіб, причетних до цих кримінальних правопорушень, добросовісно виконувати свої обов'язки у таких кримінальних провадженнях, давати правдиві та повні покази.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, обраний стосовно ОСОБА_4 , скасувати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд міста Черкаси Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1