Ухвала
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 726/763/19
провадження № 61-17709 ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2020 року та постановуЧернівецького апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , третіх осіб з самостійними вимогами: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до державного реєстратора комунального підприємства «Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації» Накая Юрія Вікторовича, акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію,
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45938543 від 13 березня 2019 року, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації» Накаєм Ю. В., про реєстрацію за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1785086073101.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Садгірського районного суду м. Чернівці від 22 березня 2019 року та 20 лютого 2020 року, залишено в силі протягом тридцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2020 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 , третіх осіб до державного реєстратора комунального підприємства «Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації» скасовано та ухвалено нове в цій частині про відмову у позові; в частині позову ОСОБА_2 , третіх осіб до АТ «Альфа-Банк» змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Вирішено питання про судові витрати. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
До Верховного Суду 26 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2020 року та постановуЧернівецького апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Щодо строків касаційного оскарження
У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію повного тексту оскаржуваної постанови отримав поштою лише 27 жовтня 2020 року, що підтверджується відповідними доказами.
Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції звернувся з касаційною скаргою, вважаю за можливе його поновити.
Щодо клопотання заявника
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки всупереч вимог пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі чітко не викладено клопотання особи, яка подає скаргу. Зокрема, у прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення частково та змінити їх мотивувальну частину з огляду на підстави позовних вимог та мотиви касаційної скарги, однак не викладає як саме слід змінити мотивувальну частину судових рішень. Крім того, оскаржуючи судові рішення частково, заявник не зазначає в якій саме частині слід їх скасувати і в якій частині залишити в силі.
Таким чином, заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги та викласти їх відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України.
Щодо підстав касаційного оскарження
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржує судові рішення з підстав, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені цією статтею, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Такожнадіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України її слід залишити без руху та запропунувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2020 року та постановиЧернівецького апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2020 року та постановуЧернівецького апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 11 січня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Білоконь