Ухвала
Іменем України
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа №500/9207/18
провадження № 61-17820ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С., розглянув касаційну скаргу Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Первинна профспілкова ВПС «Захист справедливості» працівників Ізмаїльського морського торгового порту, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерне товариства «Українська залізниця» про скасування розпорядження про притягнення до матеріальної відповідальності,
У грудні 2018 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Первинна профспілкова ВПС «Захист справедливості» працівників Ізмаїльського морського торгового порту, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерне товариства «Українська залізниця» про скасування розпорядження про притягнення до матеріальної відповідальності.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Первинна профспілкова ВПС «Захист справедливості» працівників Ізмаїльського морського торгового порту, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерне товариства «Українська залізниця» про скасування розпорядження про притягнення до матеріальної відповідальності задоволено.
Скасовано Розпорядження № 25 від 25 вересня 2018 року та Розпорядження № 36 від 08 листопада 2018 року про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 .
Зобов'язано Державне підприємство «Ізмаїльський морський торгівельний порт» повернути незаконно стягнуту частину заробітної плати ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» залишено без задоволення, а рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2020 року залишено без змін.
У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт», у якій заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01 грудня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Петрова Є. В., та суддів, які входять до складу колегії: Калараша А. А., Штелик С. П.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 10 грудня 2020 року № 3095/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу за касаційним провадженням № 61-17820ск20 призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В. у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А., Ткачука О. С.
Касаційна скарга подана із пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 26 листопада 2020 року.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, визнавши причини його пропуску поважними, посилаючись на те, що касаційна скарга була подана до Верховного Суду 30 жовтня 2020 року, тобто у визначений статтею 390 ЦПК України строк.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2020 року касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
26 листопада 2020 року Державним підприємством «Ізмаїльський морський торгівельний порт» касаційну скаргу на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року подано повторно через засоби поштового зв'язку.
У відповідності до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущений заявником з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У відповідності до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування розпорядження про притягнення до матеріальної відповідальності.
Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Зазначена справа не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
У відповідності до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 19, статтею 260, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Клопотання Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити Державному підприємству «Ізмаїльський морський торгівельний порт» строк на касаційне оскарження рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Первинна профспілкова ВПС «Захист справедливості» працівників Ізмаїльського морського торгового порту, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерне товариства «Українська залізниця» про скасування розпорядження про притягнення до матеріальної відповідальності.
Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Петров
А. А. Калараш
О. С. Ткачук