14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 363/1829/18
провадження № 61-14891ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Калініченко Олександрою Вікторівною, на постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року в цивільний справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: державний нотаріус двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу м. Києва Зубченко Лариса Степанівна, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю до шлюбу, визнання права власності на частину сумісно придбаного майна, визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,
У травні 2018 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: державний нотаріус двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу м. Києва Зубченко Л. С., приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л. А., про встановлення факту проживання однією сім'єю до шлюбу, визнання права власності на частину сумісно придбаного майна, визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до 2008 року.
Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право спільної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та визначено, що кожному з них належить по Ѕ його частини.
Визнано недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 01 липня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Скасовано державну реєстрацію на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35940796 від 01 липня 2017 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 залишено без задоволення.
09 жовтня 2020 року ОСОБА_4 подав через адвоката Калініченко О. В., засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, який було продовжено, а саме: для надання виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, а також сплати судового збору.
У грудні 2020 року до суду надійшли матеріали, якими недоліки скарги усунуто.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у в касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, підстави касаційного оскарження.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_4 . посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення частину першу статті 74 СК України, оскільки не враховано правові висновки Верховного Суду з приводу застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені в постановах від 24 квітня 2020 року у справі №554/2491/17.
За таких підстав касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом першим частини другої статті 389 ЦПК України та подана в строк, встановлений статтею 390 ЦПК України.
Скаржником сплачено судовий збір у розмірі 4228,80 грн та кошти зараховані до спеціалізованого фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України, якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Калініченко Олександрою Вікторівною, на постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року.
Витребувати з Вишгородського районного суду Київської області матеріали цивільної справи №363/1829/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: державний нотаріус двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу м. Києва Зубченко Лариса Степанівна, приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, про встановлення факту проживання однією сім'єю до шлюбу, визнання права власності на частину сумісно придбаного майна, визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
О. С. Ткачук