17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 556/896/18
провадження № 61-16867ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду,
У червні 2018 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду і просив відшкодувати йому шкоду, завдану внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання у повному обсязі, а саме: матеріальну шкоду в розмірі 15 723 903,58 грн та моральну шкоду в розмірі 3 000 000 грн.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12 жовтня 2018 року) стягнуто з Державного бюджету України, шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України у 2018 році на користь ОСОБА_1 554 043,98 грн відшкодування втраченого заробітку (доходу) та моральну шкоду у розмірі 1 500 000,00 грн, а всього 2 054 043,98 грн.
В частині інших вимог заява відхилена.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області Сидора О. І. задоволено частково, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Зелінської О. С. залишено без задоволення.
Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року змінено.
Зменшено розмір відшкодування втраченого заробітку, який підлягає стягненню з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 з 554 043,98 грн до 26 894,71 грн.
Зменшено розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 , з 1 500 000,00 грн до 300 000,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області залишено без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задоволено частково.
Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року в незміненій апеляційним судом частині та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року в частині визначення розміру компенсації моральної шкоди ОСОБА_1 в сумі 300 000,00 грн залишено без змін.
Постанову Рівненського апеляційного суду від 26 березня 2019 року в частині визначення розміру ОСОБА_1 майнової шкоди скасовано.
Передано справу № 556/896/18 в частині визначення розміру майнової шкоди ОСОБА_1 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2018 року в оскаржуваній частині скасовано.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 852 234, 88 грн завданої майнової шкоди.
12 листопада 2020 року заступник керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України подала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині стягнення 852 234,88 грн завданої майнової шкоди та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2020 року касаційну скаргу залишено без руху для сплати судового збору.
У грудні 2020 року до суду надійшли матеріали, якими недоліки скарги усунуто.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у в касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, підстави касаційного оскарження.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження, Рівненська обласна прокуратура посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що судом апеляційної інстанції застосовано положення статей 56, 62 Конституції України, статей 1167, 1176 ЦК України без врахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21 грудня 2019 року у справі №490/2603/18.
За таких підстав касаційна скарга Рівненської обласної прокуратури подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом першим частини другої статті 389 ЦПК України та подана в строк, встановлений статтею 390 ЦПК України.
Скаржником сплачено судовий збір у розмірі 17044,69 грн та кошти зараховані до спеціалізованого фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України, якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року.
Витребувати з Володимирецького районного суду Рівненської області матеріали цивільної справи №556/896/18 за заявою ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
О. С. Ткачук