Ухвала
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 757/24355/20-ц
провадження № 61-17412ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 , на постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року
у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
У червні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до якої просили вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Громадській спілці «Українська асоціація футболу» та будь-якому з її уповноважених представників до прийняття рішення по суті позову, який буде поданий у відповідності до норми ЦПК України: вчиняти будь-які дії (подавати заяви, документи звернення тощо), спрямовані на реєстрацію будь-яких змін до Статуту юридичної особи - Громадська спілка «Українська асоціація футболу»; вчиняти будь-які дії (подавати заяви, документи, звернення тощо), спрямовані на реєстрацію будь-яких змін керівних органів юридичної особи - Громадська спілка «Українська асоціація футболу»; надавати право участі в засіданнях та голосуваннях (чи інших формах прийняття рішень) Виконавчого комітету та інших керівних органів Громадської спілки «Українська асоціація футболу» ОСОБА_20, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як членам Виконкому УАФ, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як першим віце-президентам УАФ, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як віце-президентам УАФ; вчиняти дії по недопущенню до участі в засіданнях та голосуваннях (чи інших формах прийняття рішень) Виконавчого комітету та інших керівних органів Громадської спілки «Українська асоціація футболу» ОСОБА_21, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 як віце-президентів УАФ, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 як членів Виконкому УАФ; вчиняти будь-які дії по недопущенню реалізації прав Громадської спілки «Федерації футболу м. Києва» як члена Громадської спілки «Українська асоціація футболу»; заборонити всім органам державної реєстрації, їх посадовим та службовим особам, в тому числі Міністерству юстиції України, його департаментам, структурним підрозділам, територіальним органам, а також Державному підприємству «Національні інформаційні системи» будь-якими іншим суб'єктам та особам наступне: реєструвати будь-які зміни до Статуту юридичної особи - Громадська спілка «Українська асоціація футболу», реєструвати будь-які зміни керівних органів юридичної особи - Громадська спілка «Українська асоціація футболу».
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено.
Заборонено Громадській спілці «Українська асоціація футболу» та будь-якому з її уповноважених представників до прийняття рішення по суті позову, який буде поданий
у відповідності до норми ЦПК України: вчиняти будь-які дії (подавати заяви, документи, звернення тощо), спрямовані на реєстрацію будь-яких змін до Статуту юридичної особи - Громадська спілка «Українська асоціація футболу»; вчиняти будь-які дії (подавати заяви, документи, звернення тощо), спрямовані на реєстрацію будь-яких змін керівних органів юридичної особи - Громадська спілка «Українська асоціація футболу»; надавати право участі в засіданнях та голосування (чи інших формах прийняття рішень) Виконавчого комітету та інших керівних органів Громадської спілки «Українська асоціація футболу» ОСОБА_20, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як членам Виконкому УАФ, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як першим віце-президентам УАФ, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як віце-президентам УАФ; вчиняти дії по недопущенню до участі в засіданнях та голосуваннях (чи інших формах прийняття рішень) Виконавчого комітету та інших керівних органів Громадської спілки «Українська асоціація футболу» ОСОБА_21, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 як віце-президентів УАФ, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 як членів Виконкому УАФ; вчиняти будь-які дії по недопущенню реалізації прав Громадської спілки «Федерації футболу
м. Києва» як члена Громадської спілки «Українська асоціація футболу».
Заборонено всім органам державної реєстрації, їх посадовим та службовим особам,
в тому числі Міністерству юстиції України, його департаментам, структурним підрозділам, територіальним органам, а також Державному підприємству «Національні інформаційні системи» будь-яким іншим суб'єктам та особам наступне: реєструвати будь-які зміни до Статуту юридичної особи - Громадська спілка «Українська асоціація футболу»; реєструвати будь-які зміни керівних органів юридичної особи - Громадська спілка «Українська асоціація футболу».
Постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Громадської спілки «Українська асоціація футболу» задоволено. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року. Представник скаржників посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
У пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, які є предметом оскарження у касаційному порядку, а саме: 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказано, що «неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви».
Отже, касаційна скарга подана на постанову апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви. Тобто касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відсутність передбаченого процесуальним законом права на касаційне оскарження ухвали суду про відмову у забезпечені позову після перегляду в апеляційному порядку унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги.
З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 , на постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
М. Ю. Тітов