Постанова
Іменем України
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 760/19169/15
провадження № 61-19706св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Карпенко С. О., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Волинська обласна рада,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак», ОСОБА_1 , Державна служба інтелектуальної власності,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Волинської обласної ради на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року у складі судді Усатової І. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 березня 2017 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Головачова Я. В., Ратнікової В. М.,
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року Волинська обласна рада звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак» (далі - ТОВ «Галичина-Табак»), ОСОБА_1 , Державної служби інтелектуальної власності про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів та послуг від 25 вересня 2015 року № НОМЕР_1.
Позов мотивований тим, що дії відповідачів щодо реєстрації знака для товарів та послуг від 25 вересня 2015 року № НОМЕР_1, який містить у своєму складі герб Волинської області у сукупності зі словесним елементом «ІНФОРМАЦІЯ_1», є неправомірними.
Свідоцтво України № НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Використання у складі знака герба Волинської області у сукупності зі словесним елементом «ІНФОРМАЦІЯ_1» при маркуванні алкогольної продукції може призводити до введення в оману споживачів, щодо територіальної приналежності виробника та схвалення такої продукції органом місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене позивач просив: визнати недійсним свідоцтво України на знак для товарів та послуг зареєстрований 25 вересня 2015 року № НОМЕР_1; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про визнання повністю недійсним свідоцтва України від 25 вересня 2015 року № НОМЕР_1 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»; судові витрати покласти на відповідачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вся доказова база з боку позивача ґрунтувалась лише на його сторонньому візуальному спостереженні, а дослідження наявності або відсутності факту, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25 вересня 2015 року № НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки зображення герба Волинської області в складі знака при маркуванні алкогольної продукції, може призводити до введення в оману споживачів, щодо територіальної приналежності виробника, в матеріалах справи відсутнє.
Позивач не надав доказів на підтвердження заявлених вимог, а доводи його представників не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Волинська обласна рада просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У липні 2017 року справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У червні 2019 року справу передано судді-доповідачу Мартєву С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні справи судами неправильно застосовано норми Закону України «Про місцеве самоврядування»; не прийнято до уваги обставини, що були встановлені за результатами розслідування рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 07 квітня 2015 року № 17/1-21-649; при здійсненні оцінки обставин невиконання ухвали суду щодо призначення експертизи від 29 березня 2016 року та відхиленні клопотання від 06 березня 2017 року апеляційний суд не повно з'ясував обставини справи, не дослідив наявні у справі докази, не надав оцінку доводам представників позивача щодо наявності поважних причин щодо невиконання ухвали позивачем через особливості бюджетних процесів.
У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Галичина-Табак» та ОСОБА_1 зазначили, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення судів скасуванню, оскільки позивач на підтвердження заявлених позовних вимог, крім скасованих судових рішень не надав жодного доказу, який підтвердив очевидність небезпеки введення в оману споживача; судом правильно встановлено, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення Закону України «Про місцеве самоврядування»; враховуючи, що позивачем не виконана ухвала щодо призначення експертизи у зв'язку із несплатою, судом апеляційної інстанції правильно відмовлено у задоволенні повторного клопотання щодо призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності враховуючи лист Волинської обласної ради про відсутність видатків на 2017 рік.
Враховуючи викладене відповідачі просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» УКРПАТЕНТ на підставі заявки № m2014 02250, (дата подання заявки - 14 лютого 2014 року) та висновку про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи видала 25 вересня 2015 року свідоцтво України № НОМЕР_1 ( т. 1 а. с. 81-97).
Згідно з випискою із Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг станом на 04 грудня 2015 року свідоцтво України № НОМЕР_1 зареєстровано для товарів і послуг відносно 33 - го класу МКТП: алкогольні напої, крім пива; алкогольні напої, що містять фрукти; алкогольні напої, що сприяють травленню; аперитиви; арак (рисовий алкогольний напій); байцзю (китайський алкогольний напій); бренді; вина; віскі; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м'ятні настоянки; напої алкогольні змішані, крім напоїв на основі пива; настоянки гіркі; ніра (алкогольний напій на основі цукрової тростини); перегінні алкогольні напої; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; спиртні напої; спиртові екстракти; спиртові есенції; фруктові екстракти спиртові ( т. 1 а. с. 98).
Відповідно до пунктів 3.7, 3.10 Положення про зміст, опис та порядок використання символіки області затвердженого рішенням Волинської обласної ради від 16 березня 2004 року № 10/8 із змінами, внесеними рішеннями Волинської обласної ради від 26 травня 2009 року №29/39 та від 05 квітня 2013року №18/13 відповідно до якого без дозволу обласної ради юридичні та фізичні особи мають виключне право використовувати затверджені зображення герба та прапора Волинської області лише з метою національно-патріотичного виховання молоді та у випадках, передбачених пунктами 3.4, 3.5, 3.6 цього Положення. У разі використання символіки Волинської області з комерційною метою (реклама товару, фірми виготовлення сувенірної продукції тощо) - дозвіл на використання символіки надається рішенням обласної ради.
Луцька філія ТзОВ «Галичина-Табак» зверталась до Волинської обласної ради з листом від 25 липня 2014 року № 3, в якому просила надати дозвіл на використання зображення герба Волинської області у своїй комерційній діяльності.
26 вересня 2014 року під час голосування на засіданні чергової сесії обласної ради проект рішення щодо надання дозволу на використання герба Волинської області ТОВ «Галичина-Табак» затверджено не було.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вся доказова база з боку позивача ґрунтувалась лише на його сторонньому візуальному спостереженні, а дослідження наявності або відсутності факту, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25 вересня 2015 року № НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки зображення герба Волинської області в складі знака при маркуванні алкогольної продукції, може призводити до введення в оману споживачів, щодо територіальної приналежності виробника, в матеріалах справи відсутнє.
Позивач не надав доказів на підтвердження заявлених вимог, а доводи його представників не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не підтверджені належними доказами.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду враховуючи наступне.
Звертаючись до суду з даним позовом Волинська обласна рада вказувала, що свідоцтво України № НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Предметом спору у цій справі є використання при маркуванні алкогольної продукції у складі знаку для товарів та послуг № НОМЕР_1 від 25 вересня 2015 року позначення гербу Волинської області у сукупності із словесним елементом «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Законом України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг» встановлена процедура здійснення реєстрації прав на знак для товарів і послуг, яка передбачає проведення експертизи заявки.
Відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою. Згідно з пунктом 15 цієї ж статті, під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом.
Суди установили, що за результатами проведеної експертизи заявки № m2014 02250 ДП «Український інститут промислової власності» дійшов висновку, що заявлений зразок, який є предметом даного судового спору, відповідає умовам надання правової охорони, а заявка відповідає вимогам Закону ( т. 1 а. с. 81). Саме на підставі цього висновку Державною службою інтелектуальної власності було прийнято рішення про реєстрацію знака для товарів і послуг № НОМЕР_1.
Матеріали справи не містять доказів на спростування цього висновку експертизи.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що за загальним правилом, оманливі позначення - позначення або його елементи, які містять відомості, що однозначно сприймаються споживачем як неправдиві, неправильні, або як такі, що не відповідають реальним фактам щодо властивостей або інших якісних характеристик товарів або характеру послуг, походження товарів або послуг, а також відомості, що спотворюють істину, або свідомо видаються як істинні. Оманливість позначення є об'єктивною характеристикою і виникає внаслідок невідповідності смислового значення позначення властивостям товару або послуги, які маркуються, тобто внаслідок наявності у товару чи послуги властивостей, які суперечать смисловому значенню позначення.
Установлення обставин наявності чи відсутності оманливості щодо територіальної приналежності виробництва товарів потребує здійснення цілого ряду досліджень як у сфері інтелектуальної власності так і у сфері економіки.
Також потребують спеціальних знань питання схожості елементів оспорюваного знаку для товарів і послуг із затвердженим гербом Волинської області.
Схожість не є такою, що має очевидний характер, а суду не притаманні функції експерта, а тому суд не може встановлювати оманливість знаку на власний розсуд.
Спірне позначення є комбінованим і такі його характеристики як введення в оману споживача не є юридичними питаннями, а тому потребують спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності.
Із справи відомо, що судом апеляційної інстанції з метою повного і всебічного з'ясування обставин справи, ухвалою від 29 березня 2016 року задоволено клопотання представника позивача, призначено у справі судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, на вирішення якої були поставлені питання щодо схожості та можливості введення в оману споживача щодо походження товару при використані позначення зареєстрованого за свідоцтвом № НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 148-149).
Однак, експертиза не була проведена у зв'язку з не виконанням позивачем обов'язку, покладеного на нього судом, щодо оплати вартості послуг експерта (т. 2 а. с. 31).
Відповідно до статті 10 ЦПК України (у редакції на час розгляду справи) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу (у редакції на час розгляду справи) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (у редакції на час розгляду справи). Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Отже, всупереч наведеним нормам процесуального законодавства позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що при вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, на підставі чого дійшли правильного висновку щодо відмови у позові за недоведеністю.
Доводи касаційної скарги, що судами не прийнято до уваги обставини, що були встановлені за результатами розслідування рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 07 квітня 2015 року № 17/1-21-649, є необгрунтованими, оскільки у справі зазначене рішення відсутнє.
Суд касаційної інстанції вважає, що є необгрунтованими і спростовуються матеріалами справи доводи касаційної скарги щодо залишення без задоволення повторного клопотання про призначення експертизи у справі та не врахування апеляційним судом поважних причин щодо невиконання ухвали від 29 березня 2016 року позивачем через особливості бюджетних процесів, враховуючи таке.
Відмовляючи у задоволенні повторного клопотання про призначення експертизи у справі апеляційний суд виходив з того, що дії представника позивача свідчать про затягування розгляду справи, оскільки перше клопотання позивача було задоволено, однак обов'язок по здійсненню оплати позивачем не виконано, строк перебування справи в провадженні експертної установи становив більше шести місяців, припав на кінець року, коли відбувається формування бюджету на новий рік, проте і на 2017 рік такі видатки, як зазначається в листі Волинської обласної ради, не передбачено.
За відсутності видатків по оплаті вартості експертиз у 2017 році, заявлення позивачем повторного клопотання щодо призначення експертизи у справі свідчить про його зловживання процесуальними правами.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Волинської обласної ради залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 березня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С. Ю. Мартєв
Судді: А. А. Калараш
С. О. Карпенко
Є. В. Петров
І. М. Фаловська