Ухвала
18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 553/340/19
провадження № 61-17891ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу приватного підприємства «Бізнес менс групп» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Бізнес менс групп», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паркуда Ірина Вікторівна, Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище
позовом.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 25 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду
від 26 жовтня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № б/н, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паркуда І. В.
від 03 липня 2013 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру
АДРЕСА_1 . Стягнуто з приватного підприємства «Бізнес менс групп» (далі - ПП «Бізнес менс групп») на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. Стягнуто з ПП «Бізнес менс групп» на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
У листопаді 2020 року ПП «Бізнес менс групп» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду
м. Полтави від 25 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року (надійшла до суду 02 грудня
2020 року).
1. Касаційна скарга ПП «Бізнес менс групп» подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно відбитку штампу на поштовому конверті подана до суду 30 листопада
2020 року.
У касаційній скарзі заявником порушено клопотання про поновлення строку
на касаційне оскарження судових рішень.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ПП «Бізнес менс групп» посилається на те, щоповний текст постанови суду апеляційної інстанції було отримано 29 жовтня 2020 року, на підтвердження чого надало докази, а тому строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо
в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.
2. Водночас, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ПП «Бізнес менс групп» не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
3. Крім цього, згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 02 грудня 2020 року № 1413касаційна скарга надійшла до суду без документу про сплату судового збору, зазначеного у додатку до неї, тобто
у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1 921,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви)за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового
збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при
поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 536,80 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК
у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Клопотання приватного підприємства «Бізнес менс групп» про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити приватному підприємству «Бізнес менс групп» строк на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня
2020 року.
Касаційну скаргу приватного підприємства «Бізнес менс групп» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали до
18 січня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник