Постанова
Іменем України
09 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 369/983/19
провадження № 61-829св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», Первинна профспілкова організація Агрокомбінату «Пуща-Водиця»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2019 року у складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Панченко М. М., Іванченко М. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (далі - ДП «НДВА «Пуща-Водиця»), Первинної профспілкової організації Агрокомбінату «Пуща-Водиця» (далі - ППОА «Пуща-Водиця») про зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що вони тривалий час працювали у ДП «НДВА «Пуща-Водиця», звільнилися у зв'язку з виходом на пенсію. Їхня сім'я складається з восьми осіб та перебуває на квартирному обліку в Святошинській районній у місті Києві державній адміністрації, порядок забезпечення житлом - позачерговий, категорія обліку - потерпілі у зв'язку з аварією на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС), 1 категорії.
На неодноразові звернення до ДП «НДВА «Пуща-Водиця», відповідач відмовився включити їх до контрольного списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, з посиланням на те, що такий список ведеться щодо працюючих осіб.
Вважаючи таку відмову неправомірною та такою, що суперечить вимогам чинного житлового законодавства, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили визнати протиправною бездіяльність ДП «НДВА «Пуща-Водиця» та ППОА «Пуща-Водиця», яка полягає у не включенні їх до контрольного списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та зобов'язати відповідачів включити їх до вказаного списку, а саме до його позачергової групи, який існував станом на 19 червня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими, оскільки включення до контрольного списку осіб, які залишили роботу на підприємствах, установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію не передбачено нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду, який всебічно та повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У січні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , через свого представника ОСОБА_3 , подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 37 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) та неповно з'ясовано обставини виходу на пенсію позивачів, на підставі чого зроблені невідповідні обставинам справи висновки. Використання конституційного права на працю не вплинула та не могло вплинути на право позивачів на облік, як осіб, що потребують поліпшення житлових умов, оскільки діючим законодавством не визначається така залежність. Позивачі є особами, які потребують поліпшення житлових умов, при цьому у позачерговому порядку. Також суди попередніх інстанцій не застосували статтю 36 ЖК Української РСР та невірно застосували пункти 9, 41 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради № 470 від 11 грудня 1984 року, унаслідок чого дійшли неправильних висновків, про те, що ДП «НДВА «Пуща-Водиця» веде контрольний список осіб, які потребують поліпшення житлових умов та не веде квартирний облік. Крім того, поза увагою судів залишилося те, що колективний договір надає позивачам право бути включеними до контрольного списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у позачерговому порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-ІХ від 15 січня2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді водія в ДП «НДВА «Пуща-Водиця» з 28 липня 1966 року по 05 березня 1992 рік. Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії. Крім того, за результатами огляду у МСЕК ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, у зв'язку з чим він отримує пенсію як інвалід другої групи ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30 червня 2004 року.
ОСОБА_2 працювала в ДП «НДВА «Пуща-Водиця» з 02 листопада 1965 року по 20 липня 2000 рік., отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 10 лютого 2009 року.
Згідно з довідкою Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, відділу обліку та розподілу житлової площі №348 від 16 травня 2018 року, ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку з 23 лютого 2005 року у складі сім'ї з 8 осіб. Облікова справа № 33459, порядок забезпечення житлом - позачерговий, категорія обліку - потерпілі у зв'язку з аварією на ЧАЕС.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово зверталися до відповідача із заявами про включення їх до контрольного списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, що ведеться ДП «НДВА «Пуща- Водиця».
Листом № 742/1.01-13 від 03 вересня 2018 року ДП «НДВА «Пуща-Водиця» повідомив позивачів про те, що не веде власний квартирний облік. Контрольний список - документ, що засвідчує право насамперед діючих працівників підприємства на поліпшення житлових умов. Підстав щодо включення до контрольного списку інших категорій громадян, які не пов'язані трудовими відносинами з підприємством, чинне житлове законодавство не передбачає.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
За змістом статті 37 ЖК Української РСР облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.
Відповідно до статті 40 ЖК Української РСРгромадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
За правилами пункту 1 частини першої пункту 29 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень право громадянина перебувати на квартирному обліку за місцем попередньої роботи зберігається у випадку виходу на пенсію.
Громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв'язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації (пункт 10 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень).
Суд апеляційної інстанції на зазначені положення закону достатньої уваги не звернув, не перевірив доводи позивачів з урахуванням зазначених положень законодавства щодо порушення їхніх прав, не встановив фактичні обставини справи, зокрема не перевірив чи ведеться квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов ДП «НДВА «Пуща-Водиця», унаслідок чого дійшов передчасного, формального висновку щодо залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову у зв'язку з тим, що включення до контрольного списку осіб, які залишили роботу на підприємствах, установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію не передбачено нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених позовних вимог, не дослідив та не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що мають значення для правильного вирішення спору.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно положень статті 400 ЦПК Українищодо меж розгляду справи касаційним судом Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення у цій справі, оскільки для його ухвалення необхідно встановити обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК Українипідставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, ухвалене судом апеляційної інстанції судове рішення не може вважатися законними і обґрунтованими, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно дати належну оцінку доводам і поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, та ухвалити судове рішення, яке відповідає вимогам закону.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Українисуд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК Українипередбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий судовий розгляд та не ухвалює нове рішення, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргуОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року скасувати, справу № 369/983/19 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. О. Кузнєцов
Судді:В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук
М. Ю. Тітов