Постанова
Іменем України
07 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 686/1270/19
провадження № 61-9438св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Виконавчий комітет Хмельницької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня
2019 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у складі колегії суддів: П'єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування акта визначення розміру збитків за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів від 12 травня 2017 року, що затверджений рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13 липня
2017 року № 488 в частині, яка стосується визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки площею 0,05320 га на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
11 березня 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просила визнати протиправними та скасувати: рішення Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13 липня 2017 року № 488 «Про затвердження Актів визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів та втрату чинності пункту рішення виконкому» в частині, яка стосується затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки площею 0,05320 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ; та акт визначення розміру збитків.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 12 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року, провадження у справі закрито
на підставі пункту 1 частин першої статті 255 ЦПК України.
Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оспорювані рішення та акт самі по собі
не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, а обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправними та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13 липня 2017 року № 488 в частині, що стосується затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та акта визначення розміру збитків за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів від 12 травня 2017 року, не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 686/1270/19, витребувано її з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду,
у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції пославшись
на правову позицію Верховного Суду не навів норму праву, яку застосував, судами порушено норми Конституції України та не застосовано статтю
16 ЦК України. Крім того, розгляд справи у апеляційному суді проведено без належного повідомлення особи, що подала апеляційну скаргу про час і дату судового розгляду.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 07 лютого 2019 року до суду надійшов відзив виконавчого комітету Хмельницької міської ради, згідно якого відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а також просить закрити провадження у справі відповідно до статті 255 ЦПК України.
В обґрунтування клопотання вказали, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Повноваження виконавчого комітету Хмельницької міської ради у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку.
Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення виконкому. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду
з відповідним позовом.
Таким чином, оскаржуваний акт не створює жодних правових наслідків для ОСОБА_1 , тому не може порушувати її права та інтереси.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін
до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Предметом спору у цій справі є питання правомірності дій відповідача при ухваленні рішень щодо обчислення та затвердження розміру визначених збитків, завданих позивачем як землекористувачем.
У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 157 Земельного кодексу України встановлено,
що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі
і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оспорюваний акт
не встановлює для ОСОБА_1 будь-яких обов'язків.
Таким чином, оскарження дій щодо складення акта, самого акта про визначення розміру неодержаного прибутку та рішення щодо розгляду цього акта,
які не встановлюють для позивача будь-яких обов'язків, не передбачено законодавством в якості способу захисту прав.
Колегія суддів погоджується з таким висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на те, що рішення про затвердження акта щодо визначення
та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення
будь-яких прав і обов'язків для ОСОБА_1 , тому не може бути предметом спору.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Такі вимоги взагалі
не підлягають судовому розгляду.
Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справах № 501/463/15-а, № 802/2474/17-а (провадження
№ 11-1154апп18, 11-1081апп18), зокрема вказано, що такі вимоги взагалі
не підлягають судовому розгляду.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи
в апеляційному суді проведений без належного повідомлення особи, що подала апеляційну скаргу про дату та час судового розгляду з огляду на наступне.
Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо
їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є:
1) день вручення судової повістки під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки
на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною п'ятою статті 128 ЦПК України визначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Дана цивільна справа призначалася апеляційним судом до розгляду на 10 квітня 2019 року о 16 год 30 хв.
Про дату, час і місце розгляду справи суд апеляційної інстанції повідомляв ОСОБА_1 шляхом направлення судової повістки-повідомлення за адресою, зазначеною нею в апеляційній скарзі.
У матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором № 2900602012717 (2901302339729) (т. 1 а. с. 45), яким підтверджується факт отримання 03 квітня 2019 року судової повістки-повідомлення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 16 год 30 хв 10 квітня 2019 року.
Доводи касаційної скарги про отримання заявником судової повістки-повідомлення 13 квітня 2019 року, тобто вже після розгляду справи, спростовується матеріалами справи, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором
№ 2900602012717 (2901302339729).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне
по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 410 ЦПК України).
Судами попередніх інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи та вирішена справа із застосуванням норм матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає,
що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Крім того, наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Щодо судових витрат
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку
з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 141, 400, 403, 409, 410, 411 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська