про відмову у відкритті касаційного провадження
18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/1954/17
провадження № К/9901/34357/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А. А.,
суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №826/1954/17 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 застосовано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу у розмірі 6306, 00 грн. в порядку частини першої статті 149 КАС України.
Вважаючи вказану ухвалу такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального закону, відповідач оскаржив її в касаційному порядку.
Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної суду та аргументам касаційної скарги з погляду їхньої обґрунтованості, Верховний Суд керується такими мотивами
Застосовуючи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб захід процесуального примусу у вигляді накладення штрафу суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач системно не виконував процесуальні обов'язки, покладені на нього судом, що призвело до недостатності доказів в адміністративній справі та неможливості розгляду справи та необґрунтованого затягування розгляду справи.
За приписами статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи зобов'язані, зокрема, з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зловживанням процесуальними правами є, зокрема, дії, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що постановою Верховного Суду від 18.08.2020 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив, що в касаційній скарзі позивач вказує, що ним відкрито рахунок в ПАТ КБ «Хрещатик», на який перераховано кошти з рахунку ОСОБА_2 , однак жодних доказів вказаного матеріали справи не містять. Відтак, для вирішення даної справи обов'язково необхідно встановити: чи відкрито рахунок позивача в ПАТ КБ «Хрещатик», чи перебували на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації, тобто станом на 05.04.2016, кошти на банківському рахунку позивача разом з нарахованими відсотками в сумі не менше 10 грн., оскільки матеріали справи не містять карток особових рахунків, банківських виписок, тощо.
02.09.2020 прийнято до провадження судді Шостого апеляційного адміністративного суду Ключковича В.Ю. адміністративну справу №826/1954/17 та призначено справу до апеляційного розгляду у відкрите судове засідання на 24.09.2020.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 витребувано в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" інформацію щодо наявності/відсутності відкритих банківських рахунків на ім'я ОСОБА_1 в ПАТ КБ «Хрещатик» та наявності/відсутності на таких банківських рахунках коштів станом на дату віднесення ПАТ КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації (05.04.2016) та всі наявні докази на підтвердження такої інформації; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» надати витребувані докази до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк до 09 жовтня 2020 року; попереджено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені ст. 145 КАС України
Станом на 15.10.2020 докази, витребувані ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Шостому апеляційному адміністративному суду надані не були.
В зв'язку з наведеним ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 витребувано в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» інформацію щодо наявності/відсутності відкритих банківських рахунків на ім'я ОСОБА_1 в ПАТ КБ «Хрещатик» та наявності/відсутності на таких банківських рахунках коштів станом на дату віднесення ПАТ КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації (05.04.2016) та всі наявні докази на підтвердження такої інформації: зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» надати витребувані докази до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк до 05 листопада 2020 року; зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечити виконання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» вимог даної ухвали та надання відповідних доказів до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк до 05 листопада 2020 року; попереджено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені ст. 145 КАС України; відкладено розгляд справи на 12 листопада 2020 року; провадження у справі зупинено на строк виконання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» вимог зазначеної ухвали.
Станом на 03 грудня 2020 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року не виконано; при цьому, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не забезпечив виконання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» вимог такої ухвали, про неможливість подати витребовувані докази суд апеляційної інстанції не повідомлено.
Відповідно до статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Відповідно до положень статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних,
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Враховуючи, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не виконано процесуальний обов'язок (не виконано ухвалу про витребування доказів), колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, застосовуючи до відповідача захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу, вірно застосував положення частини першої статті 149 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
У своїй касаційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не заперечує факт не виконання зазначеної ухвали суду про витребування доказів, проте вказує на наявність об'єктивних причин, які унеможливили своєчасне виконання зазначеної ухвали. Також заявник зазначає про надмірну суворість покарання та наголошує, що станом на 10.12.2020 вже виконав всі вимоги суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів зазначає, що вибір виду заходу процесуального примусу є правом суду, який такий захід застосовує. В цьому випадку, як вже зазначено вище, застосування судом штрафу не суперечить вимогам статті 149 КАС України.
Виправлення допущеного порушення, в свою чергу, може бути підставою для скасування ухвали про застосування заходу процесуального примусу судом, який її виніс.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом положень частини другої цієї самої статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, з-поміж іншого, на ухвали суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, і до цього переліку також належить й оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги той факт, що зміст оскарженої ухвали свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №826/1954/17.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб