18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/12390/19
адміністративне провадження № К/9901/34848/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року
у справі № 640/12390/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії, -
17 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі № 640/12390/19, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 02 січня 2019 року № Ф-1437-17 на суму 15 819,54 грн та від 10 травня 2019 року № Ф-1437-17 на суму 21 030,90 грн; зобов'язання вилучити недоїмку з інтегрованої картки платника податків, шляхом виключення з облікових даних суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі, що визначена вимогами № Ф-1437-17 від 02 січня 2019 року та від 10 травня 2019 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року, позов задоволено.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ураховуючи, що додаткова постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у цій справі з моменту її прийняття стала невід'ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить. Виняткове значення цієї справи не підтверджено відповідним обґрунтуванням та належними доказами.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі № 640/12390/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер