"02" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1701/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,
при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТІО БІЗНЕС» (65045, м. Одеса, вул. Катерининська, буд. 37, код ЄДРПОУ 41229758)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБКА» (65029, м. Одеса, вул. Ольгіївська, буд. 37, код ЄДРПОУ 30945843)
про стягнення 616570,31 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кійко О.В., адвокат, діє на підставі ордеру
Товариство з обмеженою відповідальністю «РАТІО БІЗНЕС» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБКА» про стягнення 616570,31 грн., з яких: 600000 грн. основного боргу, 9025,10 грн. інфляційних втрат та 7545,21 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору №1 про відступлення права вимоги (договір цесії) від 01.07.2019 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором поворотної фінансової допомоги №19-Д від 07.06.2019.
Ухвалою суду від 17.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.07.2020 о 12:30. У підготовчому засіданні 14.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 02.09.2020 об 11:30.
21.07.2020 за вх.№2-3192/20 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТІО БІЗНЕС» надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд накласти арешт на кошти, які наявні на всіх банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБКА» в межах суми грошових коштів у розмірі 200000 грн, окрім арешту грошових коштів, які призначені для виплати заробітної плати працівникам та виконання зобов'язань з оплати загальнообов'язкових податків, зборів та платежів, зокрема, на р/р НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, а також на інших банківських рахунках, виявлених під час виконання ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2020, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТІО БІЗНЕС» про забезпечення позову за вх.№2-3192/20 від 21.07.2020, подану у справі №916/1701/20, задоволено; накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБКА» на рахунках в межах суми грошових коштів у розмірі 200000 грн., окрім арешту грошових коштів, які призначені для виплати заробітної плати працівникам та виконання зобов'язань з оплати загальнообов'язкових податків, зборів та платежів; визначено розмір зустрічного забезпечення в сумі 50000 грн., які Товариству з обмеженою відповідальністю «РАТІО БІЗНЕС» слід внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області у строк до 03.08.2020 включно, та докази такого надати до суду.
01.09.2020 за вх.№2656/20 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБКА» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТІО БІЗНЕС» про визнання недійсним договору №1 про відступлення права вимоги (договір цесії) від 01.07.2019 щодо відступлення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» на користь ТОВ “РАТІО БІЗНЕС” права вимоги з ТОВ «АГРОПЕРЕРОБКА» 600000 грн.
У підготовчому засіданні 02.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 16.09.2020 о 15:15.
Ухвалою суду від 07.09.2020 поновлено ТОВ «АГРОПЕРЕРОБКА» строк для подання зустрічної позовної заяви, відмовлено ТОВ «АГРОПЕРЕРОБКА» у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, залишено зустрічну позовну заяву ТОВ «АГРОПЕРЕРОБКА» без руху; встановлено позивачу за зустрічним позовом строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали; встановлено позивачу за зустрічним позовом спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку.
У підготовчому засіданні 16.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 29.09.2020 о 14:45. Ухвалою суду від 29.09.2020 підготовче засідання у справі №916/1701/20 відкладено на 13.10.2020 о 12:30. Однак, у зв'язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 05.10.2020, підготовче засідання 13.10.2020 о 12:30 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 26.10.2020 призначено підготовче засідання на 04.11.2020 о 16:00.
Ухвалою суду від 26.10.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБКА» і додані до неї документи повернуто заявнику.
04.11.2020 за вх.№29508/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, яке у підготовчому засіданні 04.11.2020 судом у протокольній формі задоволено, залучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:
- на дату укладення договору поворотної фінансової допомоги №19-Д від 07.06.2019 право вимоги до ТОВ «АГРОПЕРЕРОБКА» не існувало, отже був відсутній предмет правочину, а саме: відповідно до умов п.4.2 договору поворотної фінансової допомоги №19-Д від 07.06.2019 ТОВ «Агропереробка» зобов'язалося повернути фінансову допомогу в повному обсязі до 31.12.2019, отже станом на 01.07.2019 у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» не було права вимоги суми, яку він відступив ТОВ «РАТІО БІЗНЕС»;
- ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності на момент відчуження права вимоги, якого на дату укладення договору ще не існувало;
- відповідач заперечує щодо дійсності договору №1 про відступлення права вимоги (договір цесії) від 01.07.2019 у відповідності до положень ч.3 ст. 215 ЦК України, на думку відповідача такий договір є нікчемним у зв'язку з відсутністю предмету договору;
- договором передбачено, що грошова вимога до боржника уступається кредитором (ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД») в обмін на грошові кошти, які новий кредитор (ТОВ «РАТІО БІЗНЕС») зобов'язалося сплатити останньому, тобто за умовами договору фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останньому грошової вимоги цієї особи до третьої особи (боржника).
У підготовчому засіданні 04.11.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 1785 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.11.2020 о 10:30.
У судовому засіданні 18.11.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 02.12.2020 о 12:00.
01.12.2020 за вх.№2-4132/20 до суду від відповідача надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову за вх.№2-4132/20 від 01.12.2020, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2020.
Ухвалою суду від 02.12.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБКА» про скасування заходів забезпечення позову за вх.№2-4132/20 від 01.12.2020.
Справа №916/1701/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.
Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України від 18.06.2020 №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до п.4 Перехідних положень ГПК України в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Керуючись головною метою внесених законодавцем змін до господарського процесуального законодавства у зв'язку з оголошеним загальнодержавним карантином, господарський суд при розгляді даної справи та інших справ, які перебували та перебувають в провадженні суду в період дії загальнодержавного карантину - керується головними завданнями господарського судочинства та водночас важливістю не формального дотримання процесуальних строків розгляду справи, обчислення яких в період карантину законодавцем змінювалось із визначенням критеріїв оцінки - забезпечення учасникам справ можливості отримати повний та справедливий розгляд господарських справ по суті виниклих між сторонами спірних правовідносин. Господарський суд зі свого боку забезпечив учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії повної мірою задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Європейською конвенцією права на справедливий суд, а також забезпечення учасникам справ процесуальних гарантій на отримання справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.
У судовому засіданні 18.11.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд їх задовольнити. У судове засідання 02.12.2020 представник позивача не з'явився, 02.12.2020 за вх.№32165/20 до суду від позивача надійшла заява, в якій позивач просив, зокрема, провести судове засідання за його відсутністю, яка у судовому засіданні 02.12.2020 судом задоволена.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.12.2020 просив суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
07.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБКА» (сторона 2, відповідач) укладений договір поворотної фінансової допомоги №19-Д, в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона 1 передає у власність сторони 2 грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги у розмірі, визначеному у пункті 2.1 цього договору (фінансова допомога), а сторона 2 зобов'язується повернути стороні 1 фінансову допомогу (грошові кошти у розмірі отриманої суми в повному обсязі) у визначений договором строк.
Відповідно п.1.2 договору за цим договором відсотки за надання фінансової допомоги не нараховуються та не сплачуються.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору загальний розмір фінансової допомоги становить 600000 грн. Якщо сума фактично наданої фінансової допомоги за цим договором в порядку, встановленому цим договором, буде меншою ніж вказана у п.2.1 цього договору, то сумою фінансової допомоги буде вважатися сума у розмірі фактично отриманої стороною 2 суми за цим договором.
У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 договору фінансова допомога передається шляхом безготівкового перерахування стороною 1 коштів на поточний рахунок банку сторони 2, за реквізитами, наданими стороною 2. Фінансова допомога вважається переданою (наданою) стороні 2 в момент зарахування коштів стороною 1 на поточний рахунок сторони 2.
Відповідно до розділу 4 договору строк фінансової допомоги розпочинається з моменту її передачі (надання) стороні 2. Сторона 2 зобов'язується повернути стороні 1 фінансову допомогу в повному обсязі до 31.12.2019. Фінансова допомога повертається в безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок сторони 1 або шляхом внесення грошових коштів через касу банку сторони 1 на рахунок сторони 1, в установленому законом порядку.
Згідно з п.5.1 договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України.
У відповідності до п.п. 6.1, 6.2 договору останній набуває чинності з моменту надання стороною 1 фінансової допомоги стороні 2. Строк цього договору закінчується 31.12.2019.
01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «РАТІО БІЗНЕС» (цесіонарій, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБКА» (боржник, відповідач) укладено договір №1 про відступлення права вимоги (договір цесії), відповідно до якого кредитор передав, а новий кредитор набув право вимоги відповідно до умов цього договору. В свою чергу новий кредитор зобов'язався компенсувати вартість грошових втрат кредитора, які складаються з передачі права вимоги та втрати права вимоги, на підставі та в порядку, які передбачені цим договором.
Згідно з п.1.2 договору за цим договором новий кредитор одержує право (замість кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.
У відповідності до розділу 2 договору «правом вимоги» за цим договором є право грошової вимоги кредитора до боржника за договором поворотної фінансової допомоги №19-Д від 07.06.2019, укладеним між кредитором та боржником, далі за текстом «основний договір», в розмірі 600000 грн., яке (право грошової вимоги) на підставі цього договору переходить від кредитора до нового кредитора. «Боржником» за договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБКА», яке є зобов'язаною особою перед кредитором за основним договором, і стає зобов'язальною особою перед новим кредитором з моменту набуття чинності цим договором.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору право вимоги, яке передається за цим договором новому кредитору, складається з грошових зобов'язань боржника за основним договором, а саме: зобов'язання боржника з повернення суми поворотної фінансової допомоги за договором поворотної фінансової допомоги №19-Д від 07.06.2019 в сумі 600000 грн. (шістсот тисяч грн. 00 коп.), що існують станом на 01.07.2019. Новий кредитор набуває право вимоги відповідно до його змісту, який вказаний в п.3.1 цього договору та згідно зі змістом, викладеним в основному договорі.
Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору новий кредитор набуває право вимоги з моменту набуття чинності цим договором. Кредитор втрачає право вимоги з моменту набуття чинності цим договором.
У відповідності до розділу 5 договору сторони, а саме: кредитор та новий кредитор, погодили наступний порядок компенсації вартості втрат кредитора з передачі права вимоги: термін оплати складає - до 30.12.2019; порядок оплати - перерахування грошових коштів новим кредитором на користь кредитора в сумі згідно з п.3.1 договору, у тому числі оплата може здійснюватися частинами; вид розрахунків - безготівкове погашення боргу нового кредитора перед кредитором; форма розрахунків - грошова. Зобов'язання вважається виконаним в повному обсязі з моменту виконання новим кредитором дій, що передбачені п.5.1 договору, а саме: з моменту зарахування грошових коштів в сумі 600000 грн. на поточний рахунок кредитора.
Відповідно до п.7.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами його умов.
05.07.2019 за №153 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТІО БІЗНЕС» лист, в якому ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» повідомило про перехід права вимоги від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» до ТОВ «РАТІО БІЗНЕС» 01.07.2019.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки по рахунку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕТОНЕКС-БУД» 11.06.2019 на рахунок ТОВ «АГРОПЕРЕРОБКА» перераховано 600000 грн. із призначенням платежу «надання фінансової допомоги згідно договору №19-ТД від 07.06.2019 без ПДВ».
В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період 07.06.2019 - 09.06.2020 між ТОВ «РАТІО БІЗНЕС» та ТОВ «АГРОПЕРЕРОБКА» за договором №19-Д від 07.06.2019, з урахуванням договору про відступлення права вимоги (договору цесії) №1 від 01.07.2019, відповідно до якого кінцеве сальдо на користь позивача склало 600000 грн., який 10.06.2020 надіслано на адресу ТОВ «АГРОПЕРЕРОБКА». Вказаний акт ТОВ «АГРОПЕРЕРОБКА» не підписано.
Неповернення відповідачем грошових коштів стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Пунктом першим розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.03.2006 №5555 «Про можливість надання юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2006 за №477/12351, встановлено, що юридичні особи - суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім, як на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором поворотної фінансової допомоги №19-Д від 07.06.2019, право грошової вимоги до відповідача за яким перейшло від кредитора за цим договором до позивача у справі - ТОВ «РАТІО БІЗНЕС» на підставі договору №1 про відступлення права вимоги (договір цесії) від 01.07.2019, а отже у зв'язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позовні вимоги ТОВ «РАТІО БІЗНЕС» про стягнення з ТОВ «АГРОПЕРЕРОБКА» 600000 грн. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи факт прострочення повернення відповідачем фінансової допомоги (грошових коштів), перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 9025,10 грн. інфляційних втрат та 7545,21 грн. 3% річних.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи докази вищевикладених висновків суду не спростовують.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).
Доводи відповідача про те, що на дату укладення договору поворотної фінансової допомоги №19-Д від 07.06.2019 право вимоги до ТОВ «АГРОПЕРЕРОБКА» не існувало, отже був відсутній предмет правочину, не заслуговують на увагу з огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену ст. 204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Щодо договору №1 про відступлення права вимоги (договір цесії) від 01.07.2019 діє встановлена презумпція правомірності правочину, у судовому порядку вказаний договір недійсним не визнаний, обставин його нікчемності в силу прямої вказівки закону відповідачем суду не доведено. Вказаний договір є тристороннім, підписаний в тому числі і з боку відповідача у даній справі та у відповідності до його умов позивач у справі отримав замість первісного кредитора право вимагати від боржника, яким є відповідач у справі, належного виконання всіх зобов'язань за основним договором поворотної фінансової допомоги, за яким відповідач виходячи з наявних матеріалів справі не розрахувався, чим порушив свої договірні зобов'язання.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТІО БІЗНЕС» задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБКА» (65029, м. Одеса, вул. Ольгіївська, буд. 37, код ЄДРПОУ 30945843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТІО БІЗНЕС» (65045, м. Одеса, вул. Катерининська, буд. 37, код ЄДРПОУ 41229758) 600000 /шістсот тисяч/ грн. основного боргу, 9025 /дев'ять тисяч двадцять п'ять/ грн. 10 коп. інфляційних втрат, 7545 /сім тисяч п'ятсот сорок п'ять/ грн. 21 коп. 3% річних та 9248 /дев'ять тисяч двісті сорок вісім/ грн. 55 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення 14 грудня 2020 р.
Суддя Ю.С. Бездоля