ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.12.2020Справа № 910/10185/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ципки А.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк"
до Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування розпорядження
Представники:
від позивача: Король О.В.
від відповідача: Попов Я.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що розпорядження Антимонопольного комітету України № 1-рп про виправлення описки від 07.02.2019 є протиправним та винесене з порушенням процедури прийняття розпоряджень Комітетом, тому просить суд визнати незаконним та скасувати вказане розпорядження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронгдрінк» залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви: зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
29.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції.
Зважаючи на наведені імперативні приписи пункту 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 08.09.2020.
25.08.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Разом з тим, підготовче засідання призначене на 08.09.2020 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на навчанні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення підготовчого засідання на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 суд ухвалив: підготовче засідання призначити на 06.10.2020.
05.10.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
У підготовче засідання 06.10.2020 прибув представник відповідача. Представники позивача в підготовче засідання не прибули.
У підготовчому засіданні 06.10.2020 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2020.
20.10.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.11.2020 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю " Стронгдрінк " про участь у судовому засіданні, призначеному на 10.11.2020, в режимі відеоконференції відмовлено з підстав відсутності у суду технічної можливості.
09.11.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.
У судове засідання 10.11.2020 прибули представники сторін.
У судовому засіданні оголошено перерву до 08.12.2020.
У судове засідання 08.12.2020 прибули представники сторін.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 08.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.
До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.
Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.
В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Судом встановлено, що Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет) розглянуто справу № 127-26.4/32-16 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Стронгдрінк» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Комітет 11.10.2018 прийняв рішення № 546-р (далі - Рішення), яким постановив:
« 1. Визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» щодо використання дозволу (згоди) міжнародної корпорації «Джек Деніел'с Пропертіз, Інк» оформлення етикеток алкогольних напоїв міцних солодових («Солодовий») «BLACK JACK», «Scotch WHISKEY» та «Silver WHISKEY», схожих із оформленням етикетки алкогольної продукції «JACK DANIEL'S», яке раніше почала використовувати міжнародна корпорпорація «Джек Деніел'с Пропертіз, Інк» для алкогольної продукції «JACK DANIEL'S», що може призвести до змішування з діяльністю міжнародної корпорації «Джек Деніел'с Пропертіз, Інк» порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовної конкуренції», у вигляді неправомірного використання позначень.
2. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк" щодо використання без дозволу (згоди) міжнародної корпорації "Джек Деніел'с Пропертіз, Інк" оформлення етикеток алкогольних напоїв міцних солодових ("Солодовий") "BLACK JACK" та "BLACK JACK" "Silver", схожих із оформленням етикетки алкогольної продукції "JACK DANIEL'S", яке раніше почала використовувати міжнародна корпорація "Джек Деніел'с Пропертіз, Інк" для алкогольної продукції "JACK DANIEL'S", що може призвести до змішування з діяльністю міжнародної корпорації "Джек Деніел'с Пропертіз, Інк", порушенням, передбаченим статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді неправомірного використання позначень.
3. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» штраф у розмірі 4 169 000 (чотири мільйони сто шістдесят дев'ять тисяч) грн.
4. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОНГДРІНК» штраф у розмірі 5 438 658 (п'ять мільйонів чотириста тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн».
Разом з тим, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 07.02.2019 № 1-рп (далі - Розпорядження) «Про виправлення описки» постановлено виправити описку в пункті 4 резолютивної частини рішення від 11.10.2018 № 546-р та викласти пункт 4 у такій редакції: « 4. За порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОНГДРІНК» штраф у розмірі 5 438 658 (п'ять мільйонів чотириста тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що розпорядження Антимонопольного комітету України № 1-рп про виправлення описки від 07.02.2019 є протиправним та винесене з порушенням процедури прийняття розпоряджень Комітетом, тому просить суд визнати незаконним та скасувати вказане розпорядження.
Такі порушення, за твердженням позивача, проявляються в наступному:
-Розпорядження Комітету не виправляє описку, а фактично змінює Рішення, оскільки, надрукований текст Рішення відповідає оголошеному тексту, а описка мала б місце, якби було проголошено один текст, а надруковано інший;
-всупереч п. 34 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Розпорядження не було направлене позивачу протягом трьох робочих днів (до 12 лютого 2019 року), а отримано представником позивача лише 19 лютого 2019 року.
Разом з цим, позивач зазначає, що чинним законодавством не встановлено спеціальної позовної давності (два місяці) для вимог про визнання протиправним та скасування розпоряджень АМК України, тому, строк на звернення до суду не пропущено.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що розпорядження Комітету по суті є його рішенням, тобто, актом індивідуальної дії, що може були оскаржений в судовому порядку, а, отже, до даних правовідносин застосовується спеціальна позовна давність, тобто, два місяці.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити, крім випадків, передбачених статтею 58 цього Закону. Вони можуть виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.
Пунктом 34 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. N 5 (z0090-94) (в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету N 169-р ( z0471-98 ) від 29.06.98 ) визначено, що органи Комітету, які прийняли рішення, не мають права його скасувати або змінити. Вони вправі виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення. Про виправлення допущеної в рішенні описки чи явної арифметичної помилки, роз'яснення рішення приймається розпорядження, яке протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається особам, які брали участь у справі.
Так, судом було встановлено, що розпорядженням Антимонопольного комітету України від 07.02.2019 № 1-рп «Про виправлення описки» постановлено виправити описку в пункті 4 резолютивної частини рішення від 11.10.2018 № 546-р та викласти пункт 4 у такій редакції: « 4. За порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОНГДРІНК» штраф у розмірі 5 438 658 (п'ять мільйонів чотириста тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн».
Лист № 127-26/09-1913 від 11.02.2019 разом з розпорядженням про виправлення описки від 07.02.2019 № 1-рп отримано представником позивача 19.02.2019, що підтверджується розпискою, копія якої додана відповідачем до відзиву.
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке.
За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.
Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.
Суд зазначає, що розпорядження Комітету по своїй суті є рішенням Комітету, що і надає право позивачу звертатися до суду щодо його оскарження, а, отже, до даних правовідносин встановлена Цивільним кодексом України позовна давність не застосовується.
Судом було встановлено, що розпорядженням про виправлення описки від 07.02.2019 № 1-рп отримано представником позивача 19.02.2019, отже, строк, визначений частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" закінчився 19.04.2019.
Разом з тим, позовну заяву у справі № 910/10185/20 подано до суду 07.07.2020 (за допомогою засобів поштового зв'язку), тобто, з пропуском строку, а, відтак, оскільки, в силу приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначений строк не може бути відновлений, встановлені обставини є підставою для відмови в позові про визнання недійсним розпорядження про виправлення описки від 07.02.2019 № 1-рп.
Більше того, з наданих відповідачем додаткових пояснень судом було встановлено, що в межах справи № 910/16373/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк" до Антимонопольного комітету України, третя особа-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", третя особа-2 - Компанія Джек Деніел'с Пропертіз, Інк про часткове визнання незаконним та скасування рішення Антимонопольного комітету України №546-р від 11.10.2018, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду вже було надано оцінку законності прийняття розпорядження від 07.02.2019 № 1-рп, зокрема, у постанові від 01.10.2020 Верховний Суд зазначив: «Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що "описку у пункті 4 резолютивної частини Рішення АМКУ було виправлено Комітетом відповідно до процедури, передбаченої законодавством. При цьому, посилання позивача на те, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання йому копії вищевказаного розпорядження самі по собі не спростовують його законності і не підтверджують порушення ним прав позивача, представник якого, як зазначає сам позивач, отримав особисто вказане розпорядження 19.02.2019 у приміщенні АМКУ. Ні Закон України "Про захист економічної конкуренції" ні Правила розгляду справ не передбачають правових наслідків у вигляді визнання недійсним та безумовного скасування такого розпорядження в результаті його ненадсилання учаснику справи у встановлений строк, а отримання розпорядження вказаним учасником на своє прохання особисто».
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк" про визнання незаконним та скасування розпорядження Антимонопольного комітету України № 1-рп про виправлення описки від 07.02.2019 - задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 18.12.2020
Суддя Ю.В. Картавцева