П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 522/834/17
Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Вербицької Н.В., Джабурії О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про скасування наказів,-
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати наказ № 01-13/50ДАБІ від 09.11.2016 року про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082152230729 від 12.08.2015 року та наказ №01-13/51ДАБІ від 09.11.2016 року про скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 142162742201 від 30.09.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Декларація про початок виконання будівельних робіт №ОД 082152230729 від 12.08.2015 року та Декларація про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 142162742201 від 30.09.2016 року є такими, що відповідають вимогам законодавства та зареєстровані у відповідності до діючих норм. Позивачем зазначено, що на час реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт та введення об'єкту будівництва до експлуатації позивач отримав всі необхідні дозвільні документи та розробив у встановленому законом порядку проектну документацію. При цьому позивач посилається на порушення відповідачем вимог законодавства в частині порядку проведення позапланової перевірки та дотримання процедури повідомлення його про її початок та її результати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2020 року позов задоволено в повному обсязі.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, а саме не надано доказів належного повідомлення позивача про її проведення. Крім того, судом встановлено, що перевірка проводилась після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості, тобто на момент, коли Декларація про початок виконання будівельних робіт та Декларація про готовність об'єкта до експлуатації вичерпали свою дію.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради просять скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування наведених в апеляційних скаргах доводів апелянти зазначили, що процедура проведення позапланової перевірки була дотримана, а виявлені під час її проведення факти порушення законодавства - достатніми для скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Крім того апелянти зазначили, що на час проведення перевірки та винесення оскаржуваних наказів були чинні судові рішення про заборону проведення будівельних робіт, накладення арешту на будівлю та земельну ділянку, зобов'язання знести самочинно збудоване майно.
До того ж, в апеляційній скарзі Управління ДАБК ОМР зазначає, що факт численних порушень позивачем містобудівного законодавства підтверджується перевірками, проведеними у 2015-2016 роках Управлінням ДАБІ в Одеській області.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв'язку з чим просив залишити судове рішення без змін.
Протокольною ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року за наслідком наданої згоди учасників справи, колегія суддів перейшла до розгляду даної справи у порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу № 562 від 17 липня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В., належить на праві власності земельна ділянка по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0799 га.
27 листопада 2014 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради за № 01-13/329ог позивачу надано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з намірами забудови будівництво індивідуального житлового будинку та відкритого басейну зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд.
В подальшому позивач звернувся до Центру НТТМ академії будівництва України, яким 12 грудня 2014 року розроблено Проектну документацію будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
04 березня 2015 року отримано Технічні умови приєднання до електричних мереж та електроустановок № 17-15 Пд; 14 липня 2015 року отримано Технічні умови на приєднання багатоквартирного житлового будинку до централізованої системи водопостачання та водовідведення м. Одеси № 4142-29/1649.
12 серпня 2015 року Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстровано Декларацію № ОД082152230729 про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1 , замовник будівництва - ОСОБА_2
30.09.2016 року Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 142162742201.
У зв'язку зі зверненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інших стосовно дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності за адресою АДРЕСА_1 , Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», 08 листопада 2016 року видано направлення №000131 для здійснення позапланової перевірки будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.37 т.1).
Направлення видане на підставі наказу Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 24 ДАБК від 04.10.2016 року та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (від 03.11.2016 року вх.№ 01-8/509вх, від 02.11.2016 року вх.№01-8/503-вх, від 07.11.2016 року вх.№01-8/526вх).
За результатами проведення вказаної перевірки посадовою особою відповідача, із залученням спеціалістів Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, відділу ЖКГ та благоустрою Київської районної адміністрації Одеської міської ради 08 листопада 2016 року складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил за адресою: АДРЕСА_1 .
09 листопада 2016 року за №01-8/509вх посадовою особою відповідача, яка проводила перевірку, складено доповідну записку на ім'я начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, у якій зазначено, що під час комісійного виїзду 08 листопада 2016 року на місце за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що гр. ОСОБА_2 здійснив будівництво 4-х поверхового житлового будинку із порушенням вимог законодавства, в результаті чого вказаний об'єкт вважається самочинним.
Крім цього зазначено, що гр. ОСОБА_2 в декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1 надані недостовірні дані та виконані будівельні роботи без отримання права на виконання таких робіт, чим порушується п.2 ч.1 ст.34 та ч.1 ст.35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Передбачений в проектній документації, зазначений в декларації про початок виконання будівельних робіт та в декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, відкритий басейн відсутній, об'єкт не готовий до експлуатації, чим порушується п.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
09 листопада 2016 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на підставі акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.11.2016 року та доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу №1 ОСОБА_4 видано Наказ №01-13/50 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082152230729 від 12.08.2015 року з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейна за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2 та Наказ №01-13/51 «Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 142162742201 від 30.09.2016 року з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейна за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_2 .
Про видання вищезазначених наказів відповідачем складено лист ОСОБА_2 від 14.11.2016 року (т.1 а.с.72).
Законність наказів про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт та про скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації є предметом спору у справі, що розглядається.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI (далі - Закон№3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).
Відповідно до пункту 6 Порядку №553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку №553).
Вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.
Як вже зазначалось, направлення від 08.11.2016 року № 000131 на проведення позапланової перевірки видане на підставі наказу Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 24 ДАБК від 04.10.2016 року та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (від 03.11.2016 року вх.№ 01-8/509 вх, від 02.11.2016 року вх.№01-8/503-вх, від 07.11.2016 року вх.№01-8/526вх).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказ Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №24 ДАБК від 04.10.2016 року (т.5 а. с. 57) уповноважує заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу 31 Якименка Р.К. направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 4 кварталу 2016 року. Тобто окремого наказу щодо проведення перевірки на об'єкті позивача Управлінням не приймалось.
Звернення від 02.11.2016 року вх.№01-8/503-вх є перенаправленою на адресу відповідача скаргою ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України на незаконно збудовану багатоповерхівку за адресою: АДРЕСА_1 (т. 5 а.с. 59, 60).
Звернення від 03.11.2016 року вх.№ 01-8/509вх є перенаправленою на адресу відповідача заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_5 та інших до голови Одеської обласної державної адміністрації про скасування реєстрації декларації від 12.08.2015 року №ОД 082152230729 про початок виконання ОСОБА_2 будівельних робіт по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 40, 43-50).
Звернення від 07.11.2016 року вх.№01-8/526вх є також перенаправленими від Державної архітектурно-будівельної інспекції України скаргами (колективними зверненнями) ОСОБА_1 та інших, що надходили безпосередньо на адресу держархбудінспекції та листами Адміністрації Президента України від 13.10.2016 року №22/0484428-15, Секретаріату Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №41-КО-02641415 (т. 5 а.с. 72-84) про скасування реєстрації декларації від 12.08.2015 року № №ОД 082152230729 про початок виконання ОСОБА_2 будівельних робіт по АДРЕСА_1 (т.5 а. с. 71-84).
Дослідивши зміст вказаних заяв, суб'єктний склад заявників, колегія суддів вбачає, що вони всі підписані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_5 та направлені до різних органів влади щодо недотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.9-1 розділу V «Прикінцеві положення» Закону №3038-VI з 04.10.2016 року функції державного архітектурно-будівельного контролю на території Одеської міської ради здійснює Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, а тому всі вказані звернення були перенаправлені відповідачу для їх розгляду та відповідної реакції.
Поряд з тим, з матеріалів справи вбачається, що 25 жовтня 2016 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», видано направлення №000075, яким направлено посадову особу Управління для здійснення позапланової перевірки об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 135).
Вказане направлення видано на підставі наказу Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №24 ДАБК від 04.10.2016 року та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства від 18.10.2016 року №01-10/32-3Г.
Колегія суддів з матеріалів справи встановила, що звернення від 18.10.2016 року вх. №01-10/32-3Г подано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до відповідача щодо скасування декларації про готовність об'єкту до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 (т. 5 а.с. 87).
Також відповідачем надані до суду інші звернення, зареєстровані за вх.№01-10/32-3Г у період з 29 вересня 2016 року по 25 жовтня 2016 року, подані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_5 щодо недотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши направлення №000075 від 25.10.2016 року та направлення №000131 від 08.11.2016 року, колегія суддів зазначає, що підстави їх видачі, суб'єкти звернення та об'єкт перевірки є ідентичними.
При цьому в матеріалах справи наявні акт про недопущення посадових осіб на об'єкт будівництва від 26.10.2016 року, протокол про адміністративне правопорушення від 26.10.2016 року, на підставі яких постановою №033/16 від 07.11.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП (т.2 а.с. 136-144).
Колегією суддів встановлено, що відповідачем подальших дій для проведення перевірки на підставі направлення №000075 від 25.10.2016 року не вчинялось, повторні виходи на об'єкт посадовими особами не здійснювались.
Разом з тим, під час судового засідання 14.12.2020 року представник відповідача підтвердив, що звернення від 02.11.2016 року вх.№01-8/503-вх, від 03.11.2016 року вх.№ 01-8/509 вх, від 07.11.2016 року вх.№01-8/526вх. були повторними.
Таким чином, на час отримання звернень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 від 02.11.2016 року вх.№01-8/503-вх, від 03.11.2016 року вх.№ 01-8/509вх, від 07.11.2016 року вх.№01-8/526вх, на підставі яких призначено перевірку 08.11.2016 року, відповідач уже фактично відреагував на ті ж самі звернення, з тих самих підстав, у межах наданих йому повноважень та ініціював проведення позапланової перевірки 26.10.2016 року.
Відповідно до приписів ст.8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного й того ж громадянина, з одного й того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
У відповідача на час отримання вказаних звернень була розпочата уже перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі колективних звернень.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що звернення від 02.11.2016 року вх.№01-8/503-вх, від 03.11.2016 року вх.№ 01-8/509 вх, від 07.11.2016 року вх.№01-8/526вх є повторними у розумінні ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», а тому у відповідача були відсутні підстави для реагування на них шляхом призначення повторної позапланової перевірки.
В даному випадку, отримавши повторні звернення від тих самих осіб, з приводу тих самих порушень, відповідач мав продовжити перевірку, призначену 25.10.2016 року, а не ініціювати нову.
Таким чином, направлення від 08.11.2016 року № 000131 на проведення позапланової перевірки видано за відсутності звернень фізичних осіб, в яких би наводились інші підстави для проведення перевірки, а відтак, за відсутності підстав, визначених пунктом 7 Порядку № 553.
Крім цього, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.10.2016 року державним реєстратором Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравцем О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні учасниками справи підтверджено, що об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 є одним і тим же будинком.
Із викладеного вбачається, що відповідачем проводилась перевірка відомостей, внесених до декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, вже після реєстрації права власності на об'єкт нерухомості за фізичним особами та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах у справі №916/1986/18 від 12.06.2019 року та у справі №465/1461/16-а від 02.10.2018 року, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. Тому суд касаційної інстанції дійшов висновку, що не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до частин дев'ятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Вказане свідчить, що на час призначення та проведення перевірки Декларація про початок виконання будівельних робіт №ОД 082152230729 від 12.08.2015 року та Декларація про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 142162742201 від 30.09.2016 року вичерпали свою дію фактом їх виконання та внаслідок реєстрації права власності.
Колегія суддів апеляційної інстанції у свою чергу зазначає, що наведена правова позиція суду касаційної інстанції також підтверджує протиправність проведення позапланової перевірки позивача.
Крім того, відповідно до п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Вказана вимога зобов'язує Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомити суб'єкта містобудування про призначену позапланову перевірку.
В поданих апеляційних скаргах апелянти вказують, що листом від 03.11.2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про проведення перевірки.
Однак вказаний лист та докази його вручення до суду надані не були.
Крім того представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позивача не повідомлялось про проведення перевірки, оскільки це не суперечить вимогам Порядку № 553.
Колегія суддів не може погодитись з вказаним твердженням відповідача, оскільки право особи бути повідомленим про проведення перевірки встановлене п. 9, 12, 13, 21 Порядку № 553, які визначають право особи приймати участь у проведенні перевірки. надавати пояснення, ознайомлюватись з результатами контролю тощо.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, вказане порушення процедури проведення перевірки є досить суттєвим та впливає на право особи бути присутньою при проведенні перевірки, надавати пояснення, ознайомлюватись з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, таке інше, а тому акти, складені внаслідок проведення такої перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №210/3059/17, від 17.07.2019 року у справі № 822/714/16 року, від 08.08.2019 року у справі №822/712/16, від 08.11.2019 року № 400/2866/18.
Також у судовому засіданні треті особи надали пояснення, що під час проведення перевірки 08.11.2016 року посадові особи відповідача на територію об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не заходили, оскільки ОСОБА_2 та його представник були відсутні, а захід контролю було проведено з територій суміжних домоволодінь, що належать третім особам.
Відповідно до п. 15 Порядку №553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.
Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.05.2012 року №540 затверджено:
уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1;
форму акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Тобто, при відсутності суб'єкта містобудування, за умов належного сповіщення останнього про проведення позапланової перевірки, відповідач повинен був скласти акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, а не приступити до проведення перевірки без доступу до об'єкту будівництва, здійснивши виключно огляд його з територій суміжних домоволодінь, що належать третім особам.
З огляду на зазначене, внесені фактичні відомості до акту викликають обґрунтований сумнів колегії суддів у їх достовірності.
Також у акті від 08.11.2016 року зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від підпису, хоча у графу «у присутності суб'єкта, що перевіряється» відомості не внесені (т.1 а.с. 61, 64).
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено поясненнями третіх осіб, ОСОБА_2 08.11.2016 року не був присутнім під час проведення перевірки, а тому вказане свідчить, що відповідачем внесено до акту перевірки від 08.11.2016 року недостовірні відомості.
Надаючи оцінку оскаржуваним наказам №01-13/50ДАБІ від 09.11.2016 року про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082152230729 від 12.08.2015 року та №01-13/51ДАБІ від 09.11.2016 року про скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 142162742201 від 30.09.2016 року, судова колегія зазначає, що підставою для їх прийняття є встановлені перевіркою від 08.11.2016 року порушення.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи суттєві порушення, допущені відповідачем під час призначення позапланової перевірки, повідомлення особи, щодо якої призначено перевірку та безпосереднього проведення перевірки, судова колегія приходить до висновку, що відомості, встановлені за наслідком проведення такої перевірки, не можуть бути визначені як підстава для прийняття оскаржуваних наказів.
У свою чергу, надані стороною відповідача та третіх осіб пояснення та докази на підтвердження наявності порушень містобудівного законодавства ОСОБА_2 на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів залишає поза увагою, оскільки надання їм оцінки є дискреційними повноваженнями відповідача, які він може реалізувати внаслідок належного проведення перевірки.
Таким чином, доводи апеляційних скарг правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарг ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2020 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Вербицька Н. В. Джабурія О.В.