Рішення від 18.12.2020 по справі 300/2793/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2020 р. справа № 300/2793/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Крамаренко Катерина Сергіївна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення в частині відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у зв'язку із встановленням часткової втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.09.2020 №130 та зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу та компенсаційні суми у зв'язку з встановленням часткової втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги №130 від 10.09.2020, з підстав, що позивача звільнено з військової служби 16.03.2020, а ступінь втрати працездатності у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними з захистом Батьківщини та проходження військової служби встановлено 24.06.2020, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, встановлений пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Позивач зазначає, що відповідачем не враховано те, що право на отримання вказаних виплат у позивача виникло з 10.02.2015, що підтверджується довідкою "Про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)" №1727 від 10.08.2015 та свідоцтвом про хворобу №60 від 05.03.2020, однак довідку МСЕК №109 серія АГ №0011986 позивачу видано 24.06.2020, тому позивач не мав можливості реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням часткової втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, та виплати компенсаційних сум.

16.10.2020 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.11.2020, відповідно до якого Міністерство оборони України заперечило щодо заявлених позовних вимог. Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, визначено термін для призначення та виплати одноразової грошової допомоги - три місяці між звільненням з військової служби та втратою працездатності, тому отримання захворювання позивачем під час виконання ним обов'язків військової служби та в подальшому пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби не дає право позивачу на отримання одноразової грошової допомоги. Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Правом на подання відповіді на відзив у встановлений судом строк, позивач не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу в Збройних Силах України, має статус ветерана війни-учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 03.06.2015 (безтермінове) (а.с.6, 10, 11).

Згідно витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) №37 від 16.03.2020 молодшого сержанта ОСОБА_1 - оператора відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області, звільненого наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.03.2020 №6-РС (по особовому складу) з військової служби в запас відповідно до пункту "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" вважати таким, що 16.03.2020 справи та посаду здав (а.с.8).

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 20.03.2020 №4/355 позивач безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в періодах здійснення зазначених заходів з 05.07.2014 по 24.08.2014, з 10.11.2014 по 12.02.2015, з 16.07.2017 по 07.08.2017, з 23.08.2017 по 11.11.2017 (а.с.6).

У відповідності до довідки військово-лікарської комісії №1727 від 10.08.2015 поранення позивача пов'язане з проходженням військової служби (а.с.8).

Згідно свідоцтва про хворобу №60 від 05.03.2020, військово-лікарська комісія гарнізонна 1121 поліклініки (з денним стаціонаром) за розпорядженням військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.02.2020 №24 встановлений діагноз позивача - захворювання, поранення так, пов'язані із захистом Батьківщини та з походженням військової служби. Постановлено, що на підставі статті 40б, 39б, 38в, 61в графи II Розкладу хвороб позивач обмежено придатний до військової служби (а.с.9, 10).

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної придатності у відсотках серії АГ №0011986, виданої на підставі акта огляду МСЕК №612 від 24.06.2020, ступінь втрати позивачем професійної працездатності у відсотках: двадцять (20%) (а.с.7).

Згідно пункту 20 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №130 від 10.09.2020 відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав, що згідно з пунктом 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції Закону України в 06.09.2018 №2522-УІІІ) передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Заявника звільнено з військової служби 16.03.2020, а 24.06.2020 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби (а.с.5).

Позивач вважає протиправною вказану відмову, оформлену пунктом 20 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №130 від 10.09.2020, просить суд зобов'язати відповідача призначити ти виплатити позивачу одноразову грошову допомогу.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно частини 2 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 №975, затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно з пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної придатності у відсотках серії АГ №0011986, виданої на підставі акта огляду МСЕК №612 від 24.06.2020, ступінь втрати позивачем професійної працездатності у відсотках: двадцять (20%) (а.с.7).

Отже, у довідці медико-соціальної експертної комісії серії АГ №0011986 зазначена дата 24.06.2020, яка в розумінні пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, вважається днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, у разі його виникнення.

Відтак, є необґрунтованими доводи позивача про неврахування відповідачем того, що право на отримання вказаних виплат у позивача виникло з 10.02.2015 відповідно до довідки "Про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)" №1727 від 10.08.2015 та свідоцтва про хворобу №60 від 05.03.2020, оскільки як зазначено вище, згідно з пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

У відповідності до пункту 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

Отже, отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство пов'язує з часом встановлення особі ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, що впливає на розмір такої допомоги. При цьому, отримання особою одноразової грошової допомоги на підставі даної статті Закону пов'язується із часом встановлення відсотка втрати працездатності, що впливає на розмір такої допомоги.

Як встановлено, згідно витягу з наказу військового комісара Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату (по стройовій частині) №37 від 16.03.2020 молодшого сержанта ОСОБА_1 - оператора відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області, звільненого наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.03.2020 №6-РС (по особовому складу) з військової служби в запас відповідно до пункту "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" вважати таким, що 16.03.2020 справи та посаду здав (а.с.8). Тобто, 16.03.2020 позивач звільнений з військової служби.

Враховуючи наведене, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" можливість призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги обмежена строком не пізніше ніж 16.06.2020, оскільки законом встановлений строк призначення і виплати одноразової грошової допомоги - не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби для особи, звільненої з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин.

Таким чином, враховуючи вимоги пункту 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" комісія Міністерства оборони України, до повноважень якої віднесено вирішення питання призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги після спливу трьохмісячного терміну з моменту звільнення позбавлена можливості прийняти інше рішення, окрім відмови в її призначенні.

Оскільки, у довідці медико-соціальної експертної комісії серії АГ №0011986 зазначена дата 24.06.2020, тобто пізніше ніж через три місяці після звільнення позивача з військової служби, то враховуючи вимоги пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у позивача не виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, передбачене до пунктом 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, відповідач обґрунтовано в пункті 20 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №130 від 10.09.2020 прийняв рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених пунктом 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції Закону України в 06.09.2018 №2522-УІІІ), оскільки позивача звільнено з військової служби 16.03.2020, а 24.06.2020 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що слід відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту 20 рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, встановленої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оформленого протоком №130 від 10.09.2020 та зобов'язання до вчинення дій.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову розподілу судових витрат не передбачено.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, Повітрофлоцький проспект, 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправним та скасування пункту 20 рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, встановленої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оформленого протоком №130 від 10.09.2020 та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.

Попередній документ
93625267
Наступний документ
93625269
Інформація про рішення:
№ рішення: 93625268
№ справи: 300/2793/20
Дата рішення: 18.12.2020
Дата публікації: 08.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (14.07.2021)
Дата надходження: 17.06.2021
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій