ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" грудня 2020 р. справа № 300/3083/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області надано позивачу довідку № 204 про суддівську винагороду від 12.03.2020 року, в якій протиправно не враховано до посадового окладу регіональний коефіцієнт - 1,1, який застосовується при визначенні суддівської винагороди діючого судді. Позивач зазначає, що судді Надвірнянського районного суду отримують посадовий оклад із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1. Стверджує, що оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначається відповідно до суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, то і до складу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці слід враховувати відповідний регіональний коефіцієнт. Дії відповідача щодо неврахування до грошового утримання позивача регіонального коефіцієнта вважає протиправними та такими, що порушують норми чинного законодавства України, конституційні принципи незалежності суддів та право на належне щомісячне довічне грошове утримання. Внаслідок чого, просить суд визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області щодо видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 204 від 12.03.2020 року без урахування до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1.1 передбаченого частиною 4 статті 135 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" та зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначити посадовий оклад, який складає 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено станом на 1 січня 2020 року із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1.1., а саме в розмірі 117922,20 грн., у тому числі, посадовий оклад - 69366,00 грн., доплата за вислугу років (70%) - 48556,00 грн.
По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.14-15).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року замінено первісного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, належним відповідачем - Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (33-34).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до участі в справі № 300/3083/20 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (35-36).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року повернуто Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області клопотання про залучення співвідповідача та клопотання про заміну неналежного відповідача у справі № 300/3083/20 - без розгляду (а.с.61-62).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.12.2020 року (а.с. 67-72), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що підстав для врахування у щомісячному довічному грошовому утриманні судді у відставці посадового окладу із застосуванням регіонального коефіцієнта 1,1 немає, оскільки останній застосовується до суддів, які здійснюють правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення понад сто тисяч осіб. Крім цього зазначає, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу. Регіональний коефіцієнт - це є доплата за додаткове навантаження судді до базового розміру посадового окладу, яка залежить від кількості населення, де розташований суд, у якому здійснює суддя правосуддя. З урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №804/3609/18 вважає, що застосування регіонального коефіцієнту залежить від розташування суду, в якому суддя здійснює правосуддя, тобто від кількості постійного населення відповідного населеного пункту та факту здійснення суддею правосуддя. Умовою нарахування регіонального коефіцієнта є фактичне здійснення правосуддя, а позивач є звільненою з посади.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.12.2020 року (а.с. 44-49), згідно змісту якого, представник третьої особи щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що для застосування регіонального коефіцієнту враховується саме кількість постійного населення в населеному пункті, де розташований суд, в якому здійснюється правосуддя. Це доплата за додаткове навантаження до базового розміру посадового окладу судді, яка залежить від кількості населення, де розташований суд, у якому суддя здійснює правосуддя. Представник третьої особи зазначила, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.
Позивач правом надання відповіді на відзив не скористалась.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.
Наказом Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.08.2019 за № 02-03/198 "Про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_1 ", ОСОБА_1 відраховано зі складу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з 15.08.2019 року (а.с.8).
З матеріалів справи судом також встановлено, що позивач перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
ОСОБА_1 звернулася до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області із заявою про надання довідки про складові суддівської винагороди для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, які підлягають застосуванню на підставі рішення Конституційного суду від 18.02.2020 року №2-р/2020.
12 березня 2020 року відповідачем надано позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 204, згідно якої станом на 18.02.2020 року її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 113508,00 грн., в тому числі: посадовий оклад - 63060,00 грн., доплата за вислугу років - 44142,00 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 6306,00 грн. (а.с.9).
Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо включення до розміру суддівської винагороди з якої обчислюється її довічне грошове утримання як судді у відставці, з метою відновлення своїх порушених прав та інтересів, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Статтею 142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці залежить саме від розміру грошової винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошової винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, законодавець розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці пов'язує із суддівською винагородою судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому, суд зазначає, що визначальне значення для визначення щомісячного довічного грошового утримання має саме займана посада з якої звільнено суддю у відставку.
Згідно із частиною 2 статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
Пунктом 1 частини 4 зазначеної статті передбачено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною 3 цієї статті, додатково застосовуються регіональний коефіцієнт 1.1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.
Згідно із частиною 7 статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Як встановлено судом, позивача звільнено з посади судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
З наявної в матеріалах справи копії штатного розпису Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області на 2020 рік, затвердженого 21.02.2020 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (а.с.10), судом встановлено, що посадовий оклад працюючого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області становить 69366,00 грн. з врахуванням регіонального коефіцієнта 1,1.
Відтак, оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначається відповідно до розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, то вказаний регіональний коефіцієнт повинен також враховуватися при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
При цьому, в спірному випадку суд погоджується з доводами відповідача, що виплата регіонального коефіцієнту судді, який здійснює правосуддя, залежить від кількості населення у населеному пункті, де розташований відповідний суд, та враховує, що відповідачем затверджено виплату регіонального коефіцієнта 1,1 судді, що здійснює правосуддя в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що регіональний коефіцієнт не може враховуватися при виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, так як норми, яка б встановлювала заборону чи обмеження щодо застосування регіонального коефіцієнта при визначенні грошового утримання суддів у відставці, як на час виходу судді у відставку так і на час розгляду справи, чинне законодавство не містить.
Висновки представника відповідача, в даному випадку, ґрунтуються на довільному, помилковому тлумаченні норми Закону, якою врегульовано питання виплати суддівської винагороди суддям, які не здійснюють правосуддя.
Так, стверджуючи про правомірність рішення відповідача, представник вказує на приписи статті 10 Закону №1402-VIII які, на її переконання, не дають права суддям у відставці на отримання доплат до посадового окладу при виплаті довічного грошового утримання.
В контексті зазначеного, суд звертає увагу відповідача на висновки Конституційного Суду України (далі - Суд) у рішенні № 11-р/2018 від 04.12.2018, де Суд, для цілей застосування положень частини 1 статті 55, частини 8 статті 56, частин 1, 2 статті 89, частини 3 статті 82, частин 6, 7 статті 147, Закону №1402-VIII, встановив невідповідність Конституції України положень частини 10 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, згідно із якою, суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.
Аналогічного змісту норма встановлена частиною 10 статті 135 Закону №1402-VIII.
Надаючи оцінку конституційності частині 10статті 133 Закону №2453-VI Конституційний Суд зауважив, що випадки, коли суддя не здійснює правосуддя поділяються на дві категорії. До першої категорії належать випадки, коли нездійснення правосуддя обумовлене поведінкою самого судді, зокрема відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя. Друга категорія охоплює випадки, коли суддя не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою. Наприклад, згідно із Законом №1402-VIII нездійснення суддею правосуддя у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами та із неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про його відрядження до іншого суду (частина 1 статті 55); з обов'язковим проходженням підготовки для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України (частина 8 статті 56, частини 1, 2 статті 89); з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді (частина 3 статті 82, частини 6, 7 статті 147).
Таким чином, судді у відставці не є суб'єктами правового регулювання частини 10 статті 135 Закону №1402-VIII, що свідчить про відсутність будь-яких підстав для застосування вказаної норми під час визначення права позивача на належне щомісячне довічне грошове забезпечення як судді у відставці.
Суд зазначає, що відповідно до приписів частини 3 статті 143 Закон України "Про судоустрій та статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці саме у відповідному процентному співвідношенні до суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Отже, будь-які обмеження щодо врахування регіонального коефіцієнта при визначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відсутні.
Підсумовуючи наведене вище, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про те, що у спірному випадку відповідач, не вказуючи у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці посадового окладу працюючого судді з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,1, обмежив позивача в праві отримувати щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі встановленому Законом України "Про судоустрій та статус суддів", внаслідок чого, такі дії відповідача є протиправними.
З врахуванням зазначеного, слід зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1. При цьому, суд не вбачає необхідності визначення в резолютивній частині рішення конкретних розмірів посадового окладу та доплати за вислугу років, які повинні міститися в довідці позивача про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки такі повноваження в силу закону покладені на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області на користь позивача сплачений судовий збір згідно квитанції від 29.10.2020 року в розмірі 840,80 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 204 від 12.03.2020 року без урахування до посадового окладу регіонального коефіцієнта 1,1, передбаченого частиною 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначити посадовий оклад, що становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2020 року, із застосуванням регіонального коефіцієнта 1,1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 26289647, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Відповідач:
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 26289647, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Панікар І.В.