18 грудня 2020 року Справа № 160/14496/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії виходячи з 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури №21-вих.518-20 від 20.10.2020 року без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач є пенсіонером органів прокуратури, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, яку призначено на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі 90% від суми заробітної плати. 20.10.2020 року позивачем від прокуратури Запорізької області отримано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 20.10.2020 року за №21 вих.518-20. 27.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії на підставі означеної довідки. Просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідки №21-вих.518-20 від 20.10.2020 року з розрахунку 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді без обмеження її максимальним розміром. Проте, за результатами розгляду заяви відповідач відмовив у такому перерахунку у зв'язку з тим, що відповідно статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначено, що перерахунок пенсії відповідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» здійснюється на підставі наданих документів в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати в сумі, що не перевищує встановлений максимум. Позивач не погоджується з діями відповідача про відмову у перерахунку пенсії, вважає їх протиправними, оскільки право позивача на перерахунок пенсії гарантоване Конституцією і Законом України «Про прокуратуру». З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та відновити порушене право.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
01.12.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що перерахунок пенсій прокурорам обласних прокуратур здійснюється з 01.10.2020 року на підставі наданих оригіналів довідок про заробітну плату. Відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено максимальний розмір (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
07.12.2020 року від позивача на адресу суду надійшла заява разом із додатковими доказами, зокрема останнім надані рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справах №160/5801/20 та №160/9296/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з березня 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року в адміністративній справі №160/5801/20 було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі нижчому за 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді із обмеженням її максимальним розміром пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати призначену ОСОБА_1 пенсію виходячи з 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді на підставі довідки прокуратури Запорізької області №18-405 від 25.05.2016 року без обмеження її максимальним розміром.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року в адміністративній справі №160/9296/20, яке набрало законної сили 29.09.2020 року, було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років виходячи з 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді на підставі довідки прокуратури Запорізької області №18-97вих.-20 від 05.03.2020 року без обмеження її максимальним розміром.
20.10.2020 року Запорізькою обласною прокуратурою було надано довідку №21-вих.518-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій за відповідною (прирівняною) посадою першого заступника керівника обласної прокуратури (першого заступника прокурора Запорізької області).
27.10.2020 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Запорізької області №21-вих.518-20 від 20.10.2020 року виходячи з 90% від заробітної плати на відповідній посаді без обмеження її максимальним розміром.
28.10.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було відмовлено в перерахунку пенсії та зазначено, що перерахунок пенсії прокурорам обласних прокуратур здійснюється з 01.10.2020 року на підставі наданих оригіналів довідок про заробітну плату. Відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Отже, перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» здійснюється на підставі наданих документів в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати в сумі, що не перевищує встановлений максимум.
Вважаючи відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років протиправною, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормою статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; судоустрій, судочинство, статус суддів; організація і діяльність прокуратури (пункти 6, 14).
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» №1789 від 05.11.1991 (далі - Закон №1789).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, пенсію позивачу призначено за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789 у розмірі 90% від заробітної плати на відповідній посаді без обмеження її максимальним розміром.
Так, в матеріалах справи наявна копія рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року в адміністративній справі №160/5801/20, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати призначену ОСОБА_1 пенсію виходячи з 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді на підставі довідки прокуратури Запорізької області №18-405 від 25.05.2016 року без обмеження її максимальним розміром.
В подальшому рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року в адміністративній справі №160/9296/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років виходячи з 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді на підставі довідки прокуратури Запорізької області №18-97вих.-20 від 05.03.2020 року без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно вимог частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, право позивача на отримання пенсії за вислугу років у розмірі 90% від заробітної плати на відповідній посаді без обмеження її максимальним розміром було встановлено судовими рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративних справах №160/5801/20 та №160/9296/20, які набрали законної сили, та не потребує доказуванню.
За приписами частин 1 та 2 статті 50-1 Закону №1789, в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались частиною 12 статті 50-1 Закону №1789, відповідно до якої обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789, в редакції станом на час призначення пенсії позивачу, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
В подальшому, 14.10.2014 прийнято Закон України «Про прокуратуру» №1697 (далі - Закон №1697), який набрав чинності з 15.07.2015 року.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697 попередній Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789 зі змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1 Закону.
Законом України від 02.03.2015 №213 (далі - Закон №213) внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789, а саме в частину 15 статті 50-1 Закону №1789, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частини 15 статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697 «Про прокуратуру» із змінами, внесеними законами України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідні положення кореспондовані в Законі України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668 із змінами, внесеними законами України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У пункті 2 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 року.
Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» цей Закон набирає чинності з 01.01.2017.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
У Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
В свою чергу, відповідач посилається на вимоги статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, суд наголошує, що зазначену норму введено Законом України 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України 24 грудня 2015 року № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Отже, оскільки ОСОБА_1 пенсія призначена з 19 березня 2015 року, тобто до 01.01.2016 року, тому дія положень Закону України 24 грудня 2015 року № 911-VIII щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується в силу пункту 2 Прикінцевих положень цього закону.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03.10.2018 року у справі № 127/4267/17, від 12.11.2019 року у справі № 360/1428/17 (№К/9901/17860/18).
Таким чином, суд вважає, що на момент здійснення перерахунку пенсії позивача, у відповідача відсутні підстави застосовувати обмеження розміру пенсії граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи зазначене, у відношенні позивача, пенсію якому призначено в березні 2015 року, тобто до 01.01.2016 року, не застосовуються обмеження пенсії її максимальним розміром.
На момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені частинами 12 та 17 статті 50-1 Закону №1789, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Новим Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, питання пенсійного забезпечення врегульовані статтею 86.
Відповідно до частини 20 статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697 «Про прокуратуру» із змінами ( в редакції до 13.12.2019 року), умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом міністрів України.
Поряд із тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697 зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 встановлено наступний порядок виконання даного Рішення:
- частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697 зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697 підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
У своєму рішенні від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Таким чином, позивач у зв'язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі №7-р(ІІ)2019 набув право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься в статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 №2136.
Відтак, з 13.12.2019 Закон №1697 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Запорізькою обласною прокуратурою ОСОБА_1 20.10.2020 року надано довідку №21-вих.518-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Як встановлено судом, позивач звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою про перерахунок пенсії в жовтні 2020 року, тобто після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), долучивши довідку №21-вих.518-20 від 20.10.2020 року.
Вказана довідка №21-вих.518-20 від 20.10.2020 року є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на підставі такої довідки має бути проведений перерахунок пенсії позивача.
Як зазначено позивачем у позовній заяві та не спростовується відповідачем, вказана довідка №21-вих.518-20 від 20.10.2020 року долучена позивачем до заяви про перерахунок пенсії.
Отже, позивачу мало бути проведено перерахунок його пенсії на підставі довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії №21-вих.518-20 від 20.10.2020 року, оскільки таке право передбачено статтею 86 Закону України «Про прокуратуру».
Що стосується доводів відповідача що проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» здійснюється в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, суд звертає увагу на наступне.
Так, частиною 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 встановлено, що пенсія прокурорам призначається у розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
При цьому, суд зазначає, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії (яке мало місце у 2015 році), при визначенні розміру пенсії при перерахунку не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст. 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина 1 статті 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Проте, відповідачем не здійснено перерахунку пенсії позивача, а відмовлено у такому перерахунку рішенням, яке викладене у листі від 28.10.2020.
З урахуванням вказаного, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років у розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури №21-вих.518-20 від 20.10.2020 року.
Суд враховує, що призначення та перерахунок пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу.
Водночас, основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частини 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому необхідно зазначити, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» заява №. 30985/96).
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119.
Крім того, згідно з висновками Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», « Колишній король Греції та проти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня2001року у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі « Копецький проти Словачини»).
У цих правовідносинах легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені законодавством тобто є конкретними, отже, на них поширюється режим «існуючого майна».
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пунктів 3, 4, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; а може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Між тим, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року в справі №816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ), у справі № 802/1827/17-а від 18.06.2020.
Відтак, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, згідно приписів Кодексу адміністративного судочинства України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
Таким чином, враховуючи встановлений факт протиправної відмови відповідача та, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає, що достатніми є підстави для покладення на відповідача обов'язку здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень рішення якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності своїх дій, які полягали у прийнятті рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу на підставі довідки №21-вих.518-20 від 20.10.2020 року виходячи з розміру 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді без обмеженя її максимальним розміру.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Наб. Перемоги, 26) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії виходячи з 90 відсотків від заробітної плати на відповідній посаді на підставі довідки Запорізької обласної прокуратури №21-вих.518-20 від 20.10.2020 року без обмеження її максимальним розміром.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2020 року.
Суддя О.М. Неклеса