17 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/15923/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дії щодо зменшення основного розміру пенсії з 80 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року; зобов'язання здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії та провести виплату різниці (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років з 01 січня 2018 року у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером Державної прикордонної служби України з 26 червня 2012 року, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), яка була призначена у розмірі 80 процентів від суми грошового забезпечення.
З 01 січня 2018 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (далі - Постанова №103), зменшивши її основний розмір з 80 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач 06 жовтня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80 процентів відповідного грошового забезпечення з 01 січня 2018 року. Проте ГУ ПФУ у Волинській області відмовило у здійсненні такого перерахунку, оскільки максимальний розмір пенсії на думку відповідача складає 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач вважає, що відповідач порушив ряд нормативно-правових актів, наведених у тексті позовної заяви, та такими діями щодо зменшення основного розміру пенсії з 80 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення відповідач порушив права та законні інтереси позивача, в результаті чого позивач одержує пенсію у меншому розмірі. Вказує, що для перерахунку пенсії мають застосовуватися норми Закону №2262-XII, що визначають її розмір у процентах відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент первинного призначення пенсії. Наголошує, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Ухвалою судді від 17 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону №2262-XII (зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII), законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Державної прикордонної служби України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, яка призначена з 26 червня 2012 року в розмірі 80 процентів від суми грошового забезпечення, що підтверджується розрахунком на пенсію за вислугу років (а.с.19).
31 березня 2018 року Адміністрація Державної прикордонної служби України комісаріат сформувала та скерувала до ГУ ПФУ у Волинській області довідку №11/8484 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 грошове забезпечення за нормами чинними на 01 березня 2018 року становить 8355,00 грн (в т. ч.: посадовий оклад - 4230,00 грн, оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 2785,00 грн. (а. с. 33).
ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України, розмір перерахованої пенсії з 01 травня 2018 року складає 4278,75 грн., що підтверджується копією витягу про перерахунок пенсії у пенсійній справі №0310003270 - Державна прикордонна служба від 11 квітня 2018 року (а. с. 20).
06 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80 процентів грошового забезпечення (а. с. 16-17).
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 23 жовтня 2020 року №15504-16195/Л-02/8-0300/20 повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії, з урахуванням 70 процентів грошового забезпечення, здійснено за чинною редакцією Закону № 2262-XII (а. с. 18).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із пунктами «а» частини першої, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї
статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як вбачається із розрахунку на пенсію за вислугу років, на день звільнення вислуга позивача становила 30 (календарних 26) років, пенсія за вислугу років була обчислена у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (а. с. 19).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови №103 передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
Як встановлено судом, з 01 січня 2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, при здійсненні перерахунку та визначенні нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (а. с. 20).
Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, суд у даній типовій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 80 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року.
Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. На думку суду, оскільки при перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2018 року її розмір у процентному значенні був зменшений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню.
Крім того, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 646/6250/18, відповідно до яких у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов'язок держави перед громадянином - 6 місяцями.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн., який сплачений квитанцією від 11 листопада 2020 року (а. с.9).
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк