18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
15 грудня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1492/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:
від позивача: Лекіашвілі В.В. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (м. Черкаси) до Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Черкаси) про стягнення 43 295,67 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача 43 295,67 грн. заборгованості з яких 39 571,81 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію та 3723,86 грн. пені на підставі договору № 360 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2012, укладеного між сторонами у справі.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, явка представників яких не визнана обов'язковою.
В засідання представник відповідача не з'явився. Про час і дату призначення засідання повідомлений поштовим зв'язком та розміщенням оголошення на веб-порталі судової влади України.
Відзив на позов та заперечення проти нього суду не подано, клопотання про відкладення розгляду справи відсутні.
Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Перевіривши обставини справи доказами в їх сукупності та заслухавши доводи представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:
01.08.2012 між публічним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" (далі - Енергопостачальна організація, позивач у справі) та ДП "Черкаський облавтодор" (далі - Споживач, відповідач у справі) було укладено договір № 360 про постачання теплової енергії в гарячій воді ( а.с. 11-12) , у відповідності до якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання поставити Споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору).
Теплова енергія постачається Споживачу орієнтовно в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
* опалення - в період опалювального сезону;
* гаряче водопостачання - протягом року.
Фактичне споживання теплової енергії за звітний період визначається на підстав показників приладів обліку ( п. 2.1. договору).
За умовами п. 10.4. Договору, він пролонговується на кожний наступний рік після 31.12.2012 року, якщо жодна із сторін письмово не заявить про його припинення.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За своєю правовою природою договірні відносини, що склалися між сторонами у даній справі, мають ознаки договору поставки, на які поширюються приписи ст. 712 ЦК України, згідно з якою продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За твердженням позивача, в період з листопада 2019 року по березень 2020 року включно Позивачем було відпущено Відповідачу теплової енергії згідно рахунків-фактур (а.с.14-16) на загальну суму 44 571,81 грн. з урахуванням перерахунку за листопад-грудень 2018 року.
Відповідач сплатив лише 5000,00 грн. на погашення даного боргу у вересні 2020, тому залишок заборгованості за спожиту послугу становить 39 571,81 грн. (а.с. 7).
Тариф 1590,88 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №3225 від 29.12.2015 р. (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018р. № 239)
Тариф 1048,34 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах .енергетики та комунальних послуг №404 від 14.06.2018
Тариф 1160,14 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1796 від 11.12.2018
Тариф 952,90 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 95 від 14.01.2020.
Спору між сторонами з приводу правильності визначення тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги за спірний період немає.
Згідно угоди від 21.09.2015 (а.с. 18) кількість теплової енергії у гарячій воді в приміщенні по бул. Шевченка, 389, де знаходиться відповідач, розподіляється між всіма користувачами і на відповідача припадає 23,78% спожитої послуги.
З рахуванням даного розподілу відповідачу нараховується плата за теплову енергію у гарячій воді.
Згідно п. 3.2.2 Договору Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (надалі - «Закон про ціни») передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають Істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін (ч. З ст. 12 Закону про ціни).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (надалі - «Закон») Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - «Регулятор/ НКРЕКП»), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 3 ч. 2 п. 2-3 Закону Регулятор здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом. Згідно ст. 3 ч. 3 п. 6 Закону основними завданнями Регулятора є реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані піни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Факт наявності у відповідача перед позивачем 39 571,81 грн. боргу належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 723,86 грн. пені за прострочення розрахунків.
Дана вимога підлягає до задоволення, виходячи з такого:
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до положень ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.3.3. договору між сторонами за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачується пеня в розмірі 0,1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період за який нараховується пеня.
Позивач провів обрахунок пені з розміру подвійної облікової ставки НБУ і за період з 11.12.2019 по 10.09.2020 її загальний розмірі склав 3723,86 грн.
За належним перерахунком із використанням калькулятора Ліга-Закон розмірі пені складає 3 733,70 грн., однак позивач в цій частині свої вимоги не збільшив, тому суд приймає пеню в розрахунку позивача.
Доказів сплати пені у справі немає, строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 3 723,86 грн. пені.
Відповідач в ході розгляду справи розрахунок за позовними вимогами не провів, борг не сплатив, правової підстави для свого звільнення від майнової відповідальності перед позивачем суду не вказав.
З цих підстав позов підлягає до повного задоволення і з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 39 571,81 грн. залишку основного боргу за поставлену теплову енергію та 3723,86 грн. пені на підставі договору № 360 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2012.
У відповідності до ст. 129 ГПК України, оскільки позов задоволено повністю, судові витрати покладаються на відповідача, з якого на користь позивача також слід стягнути 2 102,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31141625, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389) на користь приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (ідентифікаційний код 00204033, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 76) -- 39 571,81 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 3723,86 грн. пені на підставі договору № 360 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2012 та 2 102,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2020
Суддя Н.М. Спаських